Господарський суд Харківської області

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

УХВАЛА  

"04" жовтня 2021 р.                                                                   Справа № 5023/5586/11

вх. № 5586/11

Господарський суд Харківської області у складі: судді: Усатого В.О.                          

при секретарі судового засідання П`ятак А.С.

та за участю:

від АТ НАК "Нафтогаз України" - Саранюк В.М. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1921 від 31.10.2017, довіреність № 14-342 від 22.12.2020);

від Лозівської міської ради - адвокат Захаров П.В, (ордер ПТ № 098148, свідоцтво № 2345 від 09.10.2018); адвокат Ус М.В. (ордер  ПТ № 014120 від 23.09.2019, свідоцтво № ПТ 1684 від 04.04.2017);

від СМУЮ - Губська О.М. (довіреність від 05.01.2021 №1),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Харківської області заяву ліквідатора (вх. 21081 від 04.09.2019) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі 

за заявою  : КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради, м. Лозова  

до   КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради, м. Лозова

про визнання банкрутом,   

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 31.07.2012, крім іншого, визнано Комунальне підприємство "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області (код 33373495), яке зареєстровано виконавчим комітетом Лозівської міської ради 13.04.2005 за адресою: 64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Ломоносова, буд. 23 -  банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області  арбітражного керуючого Шапку Інну Сергіївну (ідентифікаційний  номер НОМЕР_1 , ліцензія серія АВ № 547848 від 07.11.2010 р., адреса: 61002, м. Харків, вул. Петровського, 6/8, к.15).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.06.2019 задоволено клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Шапки Інни Сергіївни про дострокове припинення її повноважень. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Драліна Андрія Володимировича (свідоцтво № 468 від 15.03.2013).

До суду від ліквідатора боржника арбітражного керуючого Драліна А.В. надійшла заява (вх. 21081 від 04.09.2019), в якій він просить суд:

- залучити до участі у справі Лозівську міську раду Харківської області;

- стягнути з Лозівської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 06716633; 64602, Харківська області, м. Лозова, вул. Я. Мудрого, буд. 1) на користь КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради (64600, Харківська область, м. Лозова, вул. Ломоносова, 23) грошові кошти в розмірі 38 377 147,34 грн, що складає різницю між сумою непогашених вимог кредиторів у справі про банкрутство № 5023/5586/11 і ліквідаційною масою. Видати відповідний наказ.

Ліквідатор вважає, що наявні підстави для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на Лозівську міську раду.

В обґрунтування поданої заяви ліквідатор зазначає про те, що рішенням Лозівської міської ради Харківської області від 23.03.212 № 596 вилучено з балансу КП "Теплові мережі" та передано на баланс Управління ЖКГ та будівництва Лозівської міської ради відокремлену частину комунального майна, що належить на праві власності територіальній громаді м. Лозова.

Того ж дня, 23.03.2012 рішенням Лозівської міської ради Харківської області   № 598 вирішено передати з балансу управління ЖКГ та будівництва міської ради на баланс в господарське відання КП "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області майна, що належить на праві власності територіальній громаді м. Лозова.

Ліквідатор звертає увагу на те, що Лозівська міська рада Харківської області є засновником як Боржника, так і КП "Теплоенерго" Лозівської міської ради.

На думку ліквідатора, відповідними рішеннями Лозівської міської ради (засновника) боржника фактично залишено без будь-якого майна, що унеможливило подальше здійснення господарської діяльності, забезпечення виробництва теплової енергії та здійснення розрахунків за борговими зобов`язаннями.

Як зазначає ліквідатор, згідно з реєстром вимог кредиторів загальна сума вимог кредиторів у справі складала 62 030 266,92 грн. Відповідно до наявної у арбітражного керуючого Драліна А.В. (ліквідатора боржника який звернувся з даною заявою) інформації та документів, які передані йому арбітражним керуючим Шапкою І.С. (попереднім ліквідатором), непогашеними залишилися вимоги кредиторів на суму 38 377 147,34 грн.

Ліквідатор зауважує, що саме за рахунок вилученого на підставі рішення Лозівської міської ради майна підприємство боржника здійснювало свою господарську та виробничу діяльність.

Отже, за висновком ліквідатора, дії засновника щодо вилучення у підприємства боржника майна призвели до банкрутства підприємства, що є підставою для покладення на засновника субсидіарної відповідальності за боргами банкрута.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.09.2019 заяву ліквідатора (вх 21081 від 04.09.2019) призначено до розгляду.

Від Лозівської міської ради надійшов відзив (вх. 25255 від 22.10.2019) на заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності, в якому засновник не погоджується з доводами ліквідатора та просить відмовити у задоволенні вимог заяви. На думку засновника, ліквідатором не доведено належними та допустимими доказами доведення до банкрутства.

Засновник посилається на те, що в матеріалах справи міститься фінансовий аналіз матеріальних активів боржника, що здійснювався на стадії розпорядження майном та проводився відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій приховання банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (затверджені Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14). Засновник вказує на те, що в зазначеному Фінансовому аналізі міститься висновок про те, що ознаки доведення до банкрутства, фіктивного банкрутства відсутні.

Також наводить інші заперечення щодо доводів ліквідатора, викладених у заяві.

14.11.2019 Лозівська міська рада за (вх. № 27626) надала суду копію науково-правового висновку щодо підстав та особливостей субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями юридичної особи у формі унітарного комерційного підприємства, підготовлений Національним університетом імені Ярослава Мудрого.

Від АТ НАК "Нафтогаз України" надійшли заперечення (вх. 28222 від 20.11.2019) на відзив, в яких не погоджується з доводами Лозівської міської ради та вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам. Зазначає про те, що умовою покладення субсидіарної відповідальності на орган місцевого самоврядування за змістом частини 7 статті 77 ГК України та частини 10 статті 78 цього ж Кодексу є недостатність коштів, які є у розпорядженні комунального підприємства, що було встановлено в межах розгляду даної справи, а не наявність підтвердженого факту доведення до банкрутства. Посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 5023/4388/12, відповідно до яких підстави для покладення субсидіарної відповідальності на засновника не ставляться у залежність від доведеності або не доведеності вини, оскільки для підтвердження підстав для такої відповідальності потрібно довести, зокрема, причинно-наслідковий зв`язок між прийнятими засновником рішеннями та банкрутством підприємства.

Кредитор вважає, що оскільки на момент прийняття Лозівською міською радою рішення про вилучення майна боржника вже була наявна затверджена ухвалою суду від 05.12.2011 заборгованість у розмірі 42 662 887,53 грн, тому факт причинно-наслідкового зв`язку між банкрутством підприємства, неможливістю задовольнити вимоги кредиторів та рішеннями засновника про вилучення майна - наявний.

Від ліквідатора боржника надійшли доповнення (вх. 28626 від 26.11.2019) до заяви про покладення субсидіарної відповідальності, в яких він надає додаткові обґрунтування підстав для задоволення заяви.

Від Лозівської міської ради надійшли пояснення (вх. 28798 від 27.11.2019) до заперечень, поданих НАК "Нафтогаз України". Вважає пояснення НАК "Нафтогаз України" безпідставними наводить аргументи на підтвердження такої позиції.

Від Лозівської міської ради надійшла заява (вх. 2766 від 04.02.2020), в якій просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності до вимоги ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності.

Від Лозівської міської ради надійшли пояснення (вх. 2765 від 04.02.2020), в яких вважає, що ліквідатор, здійснюючи повноту заходів щодо реального наповнення ліквідаційної маси має також досліджувати причини банкрутства і встановлювати осіб, які винні в цьому. На думку Лозівської міської ради при зверненні із заявою про покладення субсидіарної відповідальності ліквідатором не було здійснено всієї повноти дії для того, щоб можливо було дійти висновку про наявність підстав для покладення субсидіарної відповідальності.

Від Лозівської міської ради надійшли пояснення (вх. 6433 від 12.03.2020), в яких не погоджується з правомірністю посилань ліквідатора на практику ЄСПЛ. Вважає, що рішення у справах, на які посилається ліквідатор, стосуються інших відносин і зобов`язань, які виникли з трудових відносин, хоча вони і пов`язані з субсидіарною відповідальністю у процедурі банкрутства юридичної особи, однак обставини цих справ відрізняються від обставин даної справи. Вважає, що ліквідатором не наведено порушень Конвенції з посиланням на її статті.

Від ліквідатора боржника надійшло клопотання вх 6425 від 12.03.2020 про витребування у Лозівської міської ради актів прийому передачі майна боржника, яке задоволено ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.03.2020

На виконання вимог ухвали суду щодо витребування актів прийому-передачі Лозівська міська рада повідомила (лист від 26.03.2020 вх. 7707) про відсутність у її розпорядженні та розпорядженні її виконавчих органів витребуваних актів.

Від Лозівської міської ради надійшла заява (нова редакція) вх. 6434 від 12.03.2020, в якій просить суд застосувати наслідки спливу позовної даності до вимог ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності.

Від АТ "НАК "Нафтогаз України" надійшли пояснення (вх. 14688 від 26.06.2020), в яких додатково обґрунтовує свою позицію у справі та не погоджується з запереченнями міської ради щодо відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника.

Від АТ "НАК "Нафтогаз України" надійшли пояснення (вх. 16903 від 23.07.2020) щодо заяви Лозівської міської ради про застосування позовної давності, в яких заперечує проти такої зави міської ради з посиланням на відповідні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду з цього питання.

Лозівська міська рада надала пояснення (вх. 19433 від 25.08.2020), в яких вказує на те, що майно, яке передавалось на баланс Управління ЖКГ і будівництва ЛМР Харківської області за рішенням № 596 від 23.03.2012 перебувало у користуванні боржника на договірних засадах та після припинення договору мало бути повернуто Управлінню ЖКГ і будівництва ЛМР Харківської області. Крім того, вважає, що приймаючи рішення про передачу майна на баланс Управління, ЛМР не зобов`язана була замість такого майна надавати інше майно боржнику.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2020 зобов`язано Державний орган з питань банкрутства скласти висновок про наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності незаконних дій щодо КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради.

Від Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції до суду надійшов лист (вх. 648), в якому зазначає про те, що на виконання вимог ухвали суду про складення висновку відповідно до Порядку проведення аналізу фінансово-господарського  стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності незаконних дій у разі банкрутства, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 10.09.2020 № 3105/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.09.2020 № 872/35155, Управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) направлено на адресу ліквідатора лист про витребування відповідних документів. Управлінням отримано відповідь ліквідатора, в якій повідомлено про те, що установчі документи та документи бухгалтерської звітності керівництвом банкрута та попереднім ліквідатором арбітражному керуючому Драліну А.В. не передавались. Отже, у Управління відсутні необхідні документи, що унеможливлює складення відповідного висновку.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.12.2020  задоволено клопотання ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Драліна А.В. (вх. № 3553 від 23.09.2020) про дострокове припинення повноважень ліквідатора.

Відсторонено арбітражного керуючого Драліна А.В. від виконання повноважень ліквідатора КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради.

Задоволено клопотання голови комітету кредиторів ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (вх. № 22028 від 23.09.2020) про призначення нового ліквідатора.

Призначено ліквідатором КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області арбітражного керуючого Перепелицю Василя Володимировича (свідоцтво № 1356 від 22.07.2013, адреса: 36039, м. Полтава, вул. Шевченко, 52).

Ухвалою суду від 03.02.2021 відкладено розгляд заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності (вх. № 21081 від 04.09.2019) на 30.03.2021.

Зобов`язано ліквідатора подати до Державного органу з питань банкрутства пакет документів, необхідний для складання висновку про наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності незаконних дій щодо КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради.

Ухвалено Державному органу з питань банкрутства виконати вимоги ухвали від 08.09.2020, а саме: скласти висновок про наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності незаконних дій щодо КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради.

До суду надійшло клопотання ліквідатора боржника (вх. 5114 від березня 2021 року) про витребування доказів.

Ухвалою суду від 19.03.2021 задоволено клопотання ліквідатора боржника (вх. 5114 від березня 2021 року) про витребування доказів.

Ухвалено Головному управлінню статистики у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 28, код ЄДРПОУ 02362629) надати до суду до 29.03.2021 належним чином завірені копії наступної звітності Комунального підприємства "Теплові мережі" Лозівської міської ради (Україна, 64600, Харківська область, місто Лозова, вул. Ломоносова, будинок 23, код ЄДРПОУ 33373495) за період з 2008 по сьогоднішній день:

- баланс підприємства (форма № 1 (2:0396-99), для суб`єктів малого підприємництва -  форма № 1-м);

- звіт про фінансові результати (форма № 2, для суб`єктів малого підприємництва - форма № 2-м);

- звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

- звіт про власний капітал (форма № 4);

- примітки до річної фінансової звітності (форма № 5);

- звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос) (форма № 11-03);

- обстеження технологічних інновацій промислового підприємства (форма № 1-інновація);

- звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма № 1-Б);

- звіт з праці (форма № 1-ПВ);

- звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці (форма № 1-ПВ (умови праці);

- звіт про використання робочого часу (форма № 3-ПВ);

звіт про виробництво промислової продукції (форма № 1-НПП).

29.03.2021 до суду від Головного управління статистики в Харківській області на виконання вимог ухвали суду від 19.03.2021 надійшли витребувані судом документи.

24.05.2021 до суду від  арбітражного керуючого надійшли додаткові пояснення (вх. 2843) до заяви про покладення субсидіарної відповідальності. Вказує на безпідставність тверджень ЛМР про відсутність її вини у доведенні Боржника до Банкрутства, оскільки рішення про передачу майна Боржника було прийнято після порушення справи про банкрутство. Зауважує та наголошує на тому, що саме в процесі процедури розпорядження майном боржника ЛМР прийнято рішення про вилучення з балансу КП "ХТМ" та баланс управління ЖКГ відокремленої частини комунального майна, що належить на праві власності територіальній громаді м. Лозова. Того ж дня, з балансу управління ЖКГ та будівництва міської ради на баланс в господарське відання КП "Теплоенерго" ЛМР Харківської області рішенням ЛМР від 23.03.2012 № 598 передано це майно. Отже, ліквідатор наголошує на тому, що рішення про передачу майна передувало визнанню боржника банкрутом.

11.06.2021 від СМУЮ надійшла інформація вх. 13720 про складання висновків. Як зазначено в інформації: відсутні ознаки фіктивного банкрутства; вбачаються ознаки дій з доведення до банкрутства, однак, для остаточних висновків щодо наявності ознак дій з доведення до банкрутства мають бути перевірені фінансово-господарські договори підприємства та інша первинна документація підприємства.

До суду від ліквідатора боржника надійшли додаткові заперечення вх. 4216 від 30.06.2021 проти заяви по застосування позовної давності при розгляді питання про покладення субсидіарної відповідальності. Вказує на те, що з 30.06.2015 по 08.04.2019 з`ясовувалось питання наявності обов`язку ліквідатора боржника Шапки І.С. повернути на ліквідаційний рахунок банкрута грошових коштів у розмірі 10386231,83 грн та розподілення їх між кредиторами. Ліквідатор вважає, що в цей період не мав можливості визначити розмір відповідальності засновника (оскільки він визначається як різниця між сумою вимог кредитора і ліквідаційною масою). На думку ліквідатора, початком перебігу позовної давності є 08.04.2019. В той час заяву про покладення субсидіарної відповідальності на засновника подано ліквідатором 04.09.2019. Таким чином, за висновком ліквідатора строк позовної давності не пропущено.

Крім того, ліквідатором боржника подані письмові пояснення вх. 4656 від 28.07.2021, в яких він пояснює обставини щодо дати останньої реалізації майна боржника. Так, ліквідатор вказує на те, що датою останнього зарахування на ліквідаційний рахунок банкрута № НОМЕР_2 в Харківській філії АТ "Ощадбанк" є 06.05.2015 (купівля дебіторської заборгованості населенню згідно договору № 3-2 від 25.07.2014).

Разом з тим, ліквідатор наголошує на тому, що сума вимог кредиторів залишалась неузгодженою ДО 27.06.2019.

Також ліквідатор надає пояснення щодо причин ненадання ліквідатором повного переліку документів до СМУЮ.

Від ЛМР надійшли пояснення вх. 18142 від 04.08.2021, в яких він не погоджується з позицією ліквідатора та зазначає про те, що рішення про передачу майна до КП "Теплоенерго" не свідчить про доведення до банкрутства. При розгляді такого питання необхідно дослідити та надати оцінку тим обставинам, що експлуатація майна, яке було передано потребує значних фінансових вкладень.

Від ЛМР надійшли пояснення вх. 5804 від 01.09.2021, в яких не погоджується з позицією ліквідатора боржника щодо дати початку перебігу позовної давності за вимогами про покладення субсидіарної відповідальності. Вказує на те, що дата початку перебігу позовної давності, яка визначена ліквідатором, пов`язана з визнанням ПОТОЧНИХ вимог НАК "Нафтогаз України". ЛМР вважає, що факт визнання ПОТОЧНИХ вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не впливає та не може впливати на висновок про недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Крім того, ЛМР наполягає на тому, що ліквідатором не доведено того, що експлуатація вилученого майна є рентабельною та призвела б (за наявності його у боржника) до відновлення платоспроможності боржника. Натомість Лозівська міська рада вважає, що нею надані докази, які свідчать про те, що доходи від майна є меншими від витрат на його експлуатацію та утримання. Таким чином, ЛМР вважає, що заява ліквідатора побудована на припущеннях, які не доведені належними та допустимими доказами.

Від ліквідатора боржника надійшли письмові пояснення вх. 6038 від 20.09.2021, в яких він наполягає на тому, що ним не пропущено строк позовної давності для звернення із заявою про притягнення до субсидіарної відповідальності та вважає, що вина засновника доведена. Просить задовольнити заяву в повному обсязі.

Розгляд заяви неодноразово відкладався та у розгляді справи оголошувалось про перерву.

В судове засідання 04.10.2021 ліквідатор боржника не прибув, уповноваженого представника не направив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, оскільки був особисто присутнім в судовому засіданні 23.09.2021, в якому оголошено про перерву у розгляді заяви вх. 21081 від 04.09.2019 до 04.10.2021.

З огляду на належне та завчасне повідомлення сторін про час та місце розгляду заяви, враховуючи те, що розгляд заяви триває значний час та неодноразово відкладався, ліквідатор брав участь у судових засіданнях з розгляду заяви та висловлював свою позицію та доводи, крім того, доводи та позиція ліквідатора викладені в чисельних письмових поясненнях та запереченнях, які долучені до матеріалів справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності ліквідатора боржника.

В судовому засіданні 04.10.2021 представники Лозівської міської ради заперечували проти задоволення заяви ліквідатора, наполягали на тому, що ліквідатором не доведено підстав для покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника. Однак, у разі якщо суд дійде протилежного висновку, просять застосувати наслідки спливу строку позовної давності для звернення із заявою про покладення субсидіарної відповідальності, оскільки вважають, що ліквідатором пропущено такий строк.

Представник НАК "Нафтогаз України" зазначив, що підтримує вимоги заяви ліквідатора та просить її задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін та інших учасників провадження у справі, розглянувши заяву ліквідатора та доводи на її обґрунтування, суд встановив наступне.

Із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство звернувся сам Боржник Комунальне підприємство "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.07.2011 прийнято заяву Боржника та порушено провадження у справі на підставі статей 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.08.2011 введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна.

Попереднє засідання призначено на жовтень 2011 року. Попереднє засідання відкладалось.

Ухвалою Господарського суду Харківської області (попереднє) затверджено реєстр вимог кредиторів до боржника  на загальну суму 42 662 887,53  грн.

02.02.2012 від голови Лозівської міської ради надійшло клопотання про продовження процедури розпорядження майном боржника до закінчення опалювального сезону 2011-2012 р.р. у зв`язку з тим, що  відкриття ліквідаційної процедури щодо КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради призведе до неможливості проведення процедур закупівлі теплової енергії та її постачання в м. Лозова.

Рішенням Лозівської міської ради № 596 від 23.12.2012  вилучено з балансу КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області та передано на баланс управління житлово-комунального господарства та будівництва міської ради відокремлену частину комунального майна, що належить на праві комунальної власності територіальної громади м. Лозова згідно з переліком. Пунктом другим Рішення визначено Управлінню ЖКГ та будівництва оформити передачу відокремленої частини комунального майна відповідними актами приймання-передачі, що належить на праві власності територіальній громаді м. Лозова  та перебуває в господарському віданні КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради на баланс управління ЖКГ та будівництва міської ради.

Наведені обставини, а саме, прийняття ЛМР рішення про вилучення майна боржника в процесі розпорядження майном за наявності затвердженої кредиторської заборгованості, зумовили звернення ліквідатора із заявою про покладення на засновника боржника - ЛМР субсидіарної відповідальності за зобов`язання боржника, які він не має можливості задовольнити.

Ліквідатор боржника вважає, що такі дії Лозівської міської ради (засновника боржника) призвели до неможливості подальшої господарської діяльності боржника та в наступному до банкрутства. Крім того, відповідно до поданих в процесі розгляду заяви пояснень ліквідатор боржника вважає, що ЛМР, як засновник боржника, повинна була розглянути питання та прийняти рішення про визначення для боржника інших способів та засобів отримання прибутку або джерела погашення ним заборгованості ПІСЛЯ прийняття рішення про вилучення майна. Однак, допустила бездіяльність та не розглянула та не вирішила цього питання.

Дослідивши такі доводи та надаючи правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд зазначає про наступне.

Відповідно до інформації з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство "Теплові мережі" Лозівської міської ради зареєстровано у 2005 році. Єдиним засновником підприємства є Лозівська міська рада. Основним видом діяльності підприємства є постачання пару і гарячої води. Крім того, видами діяльності підприємства є збирання очищення та розподілення води, монтаж системи опалення та вентиляції та інше.

Відповідно до Статуту підприємства воно створено для комерційної діяльності. Майно підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство є комунальним унітарним підприємством.

Постановою Господарського суду Харківської області від 31.07.2012 КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. В судовому засіданні, за результатами якого прийнято постанову про введення ліквідаційної процедури, розпорядник майна  зазначила, що станом на 31.07.2012 на балансі підприємства основні засоби не обліковуються, рішенням Лозівської міської ради № 596 від 23.12.2012  вилучено з балансу КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області та передано на баланс управління житлово-комунального господарства та будівництва міської ради відокремлену частину комунального майна, що належить на праві комунальної власності територіальної громади м. Лозова; основні фонди підприємства відсутні, фінансовий стан підприємства відповідає стану критичної неплатоспроможності і потенційного банкрутства, ознаки приховування банкрутства не встановлені.

Відповідно до частин 1-4 статті 78 Господарського кодексу України Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Відповідно до статті 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, НЕ втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Відповідно до статті 26 Закону України про банкрутство ( в редакції, чинній на момент прийняття постанови про визнання боржника банкрутом) усі   види  майнових активів  (майно  та  майнові  права) банкрута,  які  належать  йому  на  праві власності або  повного господарського  відання  на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної  маси, за винятком об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих  дошкільних закладів  та  ОБ`ЄКТІВ КОМУНАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ,  які  в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності  відповідних  територіальних  громад  без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Як встановлено та зазначено вище, засновником підприємства є Лозівська міська рада. Лозівська міська рада як уповноважений орган територіальної громади міста Лозова виконує функції власника, визначені законодавчими актами України.

Як встановлено під час розгляду заяви майно, вилучене ЛМР НЕ мало бути включено до ліквідаційної маси та ПОВИННО БУЛО БУТИ ПЕРЕДАНО до комунальної власності відповідної територіальної громади.

Дійсно, як убачається з матеріалів справи, підприємство здійснювало свою господарську (виробничу) діяльність, в тому числі за рахунок майна, яке було вилучено засновником.

За загальним правилом, встановленим ст. 96 Цивільного кодексу України, учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Згідно ч.3 ст.13 Конституції України власність зобов`язує. 

За приписами ч. 1-2 ст. 211 Господарського кодексу України засновники (учасники) суб`єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов`язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству. Власники майна державного (комунального) або приватного підприємства, засновники (учасники) суб`єкта підприємництва, що виявився неплатоспроможним боржником, кредитори та інші особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству вказаного суб`єкта можуть подати йому фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення його зобов`язань перед кредиторами, включаючи зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), та відновлення платоспроможності цього суб`єкта (досудова санація).

Частиною 1 ст. 215 Господарського кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Відповідно до статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевикладеного за господарське правопорушення у вигляді доведення до банкрутства (стану неплатоспроможності та неможливості задовольнити вимоги кредиторів) засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника.

Тобто, при вирішення питання наявності або відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (керівника) боржника необхідно встановити склад такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів. На відміну від Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства, ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство (ч. 2 ст. 61 КУзПБ) має власну диспозицію (зміст) правопорушення: "банкрутство боржника з вини його засновників чи інших осіб, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника…". Однак, законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство (ст. 1, ч. 3 ст. 10, ст. 11 Закону про банкрутство), з огляду на які такими діями можуть бути:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника.

Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 30.01.2018 у справі №923/862/15, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі №902/318/16.

Окремо слід відзначити, що оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суду слід відмежовувати дії суб`єктів відповідальності, які належать до ризиків підприємницької діяльності, від винних дій таких суб`єктів, що мали наслідком настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів (с. 42 Господарського кодексу України).

На ліквідатора відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства покладається обов`язок доведення причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) суб`єкта відповідальності та негативними наслідками (неплатоспроможністю боржника та відсутністю майна для задоволення вимог його кредиторів у процедурі банкрутства). Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення.

Визначальним для цієї відповідальності є доведення ліквідатором причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю цих осіб та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів).

Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Як вбачається з матеріалів справи, підприємство здійснювало свою господарську (виробничу) діяльність, в тому числі за рахунок майна, яке було вилучено засновником.

Ліквідатор вважає, що САМЕ таке вилучення призвело до неможливості після цього здійснювати господарську діяльність. Таке вилучення ПЕРЕДУВАЛО ухваленню постанови про визнання боржника банкрутом. Таке вилучення відбулось в процедурі розпорядження майном та за наявності ЗАТВЕРДЖЕНОГО судом реєстру вимог кредиторів із загальною сумою вимог більше 42 мільйонів гривень.

Суд вважає безпідставним посилання Лозівської міської ради на те, що рішення про вилучення майна відбулось після порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки порушення провадження у справі про банкрутство не завжди має наслідком введення ліквідаційної процедури. Так, в процедурі розпорядження майном Боржник має можливість та право проводити господарську діяльність, яка може мати наслідком відновлення його платоспроможності, оскільки Боржник перебуває в особливому періоді та діє мораторій на задоволення вимог кредиторів, що дозволяє боржнику відновити платоспроможність.

Разом з тим, суд зауважує на наступному.

Як встановлено та зазначено вище, провадження у даній справі порушено 11.07.2011.

Ухвалою суду від 02.08.2011 введено процедуру розпорядження майном боржника.

При порушенні провадження у справі, судом встановлено, що Боржник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство підприємства з метою відновлення його платоспроможності у порядку ст.ст. 6, 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі –Закон), посилаючись на те, що він не може виконати грошові зобов`язання перед кредиторами після настання встановленого строку їх сплати, а також на те, що структура балансу підприємства є незадовільною та існують ознаки надкритичної неплатоспроможності, що свідчить про неможливість боржника задовольнити грошові вимоги його кредиторів.

На момент порушення провадження у справі боржник ВЖЕ мав заборгованість. Так, при дослідженні підстав для порушення провадження у справі судом встановлено, що загальна сума вимог кредиторів до боржника складає  43 992 790,49 грн, та перевищує суму в триста  мінімальних  розмірів  заробітних  плат, а  вартість  його активів – 32 434 115,69  грн.

Під час проведення попереднього засідання судом затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму  42 662 887,53  грн.

Отже, ця заборгованість виникла ДО порушення справи про банкрутство.

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент порушення провадження у даній справі)  СТРОК ПРОЦЕДУРИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ МАЙНОМ СКЛАДАВ ШІСТЬ МІСЯЦІВ.

Так, відповідно до статті 11 Закону (у відповідній редакції) у підготовчому засіданні, крім іншого, зазначається дата засідання  суду,  на  якому  буде  винесено  ухвалу  про санацію  боржника,  чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури,  чи припинення провадження у  справі  про банкрутство, яке має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Відповідно до ч. 7 статті Закону (у відповідній редакції) розпорядник  майна призначається на строк не більше ніж на шість місяців.  Цей строк може  бути  продовжений  або  скорочений судом  за  клопотанням  комітету кредиторів чи самого розпорядника майна  або  власника  (органу,  уповноваженого  управляти  майном) боржника.

Як убачається з ухвали підготовчого засідання, крім іншого, судом призначено попереднє засідання на жовтень 2011 року та зазначено, що дата судового засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи про припинення провадження у справі буде визначена судом у попередньому засіданні.

Ухвалою суду від 05.12.2011, крім іншого, затверджено реєстр вимог кредиторів та зобов`язано розпорядника майна, керівника підприємства боржника, кредиторів, відповідно до ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провести збори кредиторів, де вирішити питання передбачені вказаною  статтею  Закону,  у тому  числі  утворити   комітет кредиторів і прийняти обґрунтоване   рішення   про   відкриття   процедури   санації боржника, про відкриття ліквідаційної процедури чи по підписанню мирової угоди з посиланням  на фактичні обставини, що привели до прийняття такого рішення. Прийняте кредиторами або комітетом кредиторів обґрунтоване рішення, разом з протоколом загальних зборів кредиторів і протоколом засідання комітету кредиторів в триденний строк після прийняття рішення надати суду.

02.02.2012 від голови Лозівської міської ради надійшло клопотання про продовження процедури розпорядження майном боржника до закінчення опалювального сезону 2011-2012 р.р. у зв`язку з тим, що  відкриття ліквідаційної процедури  щодо КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради призведе до неможливості проведення процедур закупівлі теплової енергії  та її постачання в м. Лозова.

В судовому засіданні 02.02.2012 розпорядник майна пояснив, що на цей час засідання комітету кредиторів ще не відбулося. Крім того, розпорядник майна зазначив, що враховуючи, що КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради займає монопольне становище на ринку постачання теплової енергії в межах мереж, що ним експлуатується в м. Лозова та смт. Панютине  Лозівського району Харківської області та є учасником  розпочатих процедур закупівлі послуг з постачання  теплової енергії для установ, які фінансуються з бюджетів різних рівнів, проте процедура розпорядження майном завершується,  у зв`язку з чим просив суд її продовжити.

Ухвалою суду від 02.02.2012, крім іншого, задоволено клопотання розпорядника майна про продовження процедури розпорядження майном.

Продовжено процедуру розпорядження майном на 6 місяців, тобто до  02.08.2012.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент березень 2012 року осіб, які виявили бажання виступити інвесторами підприємства НЕ виявлено, план санації НЕ розроблявся, доказів проведення перемовин щодо укладення мирової угоди НЕ надано.

Розпорядником майна та керівником боржника не надано доказів, які б свідчили про те, що під час процедури розпорядження майном, ПРИ ТОМУ, що підприємство перебувало в ПІЛЬГОВОМУ режимі (діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів) підприємство відновило чи поліпшило своє матеріальне (фінансове) становище.

Отже, навіть після закінчення опалювального сезону, в який підприємство мало б отримати прибуток (дохід) від своєї діяльності матеріали справи не містять доказів зміни в позитивний бік матеріального становища боржника.

З аналізу наведеного вбачається:

- ЗАБОРГОВАНІСТЬ У ПІДПРИЄМСТВА УТВОРИЛАСЬ ДО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО. (у зв`язку з неналежною організацією та веденням комерційної господарської діяльності);

- ПІД ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ БОРЖНИКА У ПІЛЬГОВОМУ ПЕРІОДІ БІЛЬШЕ НІЖ ШІСТЬ МІСЯЦІВ МАТЕРІАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ БОРЖНИКА НЕ ВІДНОВИЛОСЬ ТА НЕ ПОЛІПШИЛОСЬ.

Отже, до порушення провадження у справі та протягом 8 місяців перебування Боржника в процедурі розпорядження майном Боржник здійснював господарську (комерційну) діяльність та мав в розпорядженні майно, вилучення якого, на думку ліквідатора, свідчить про позбавлення Боржника здійснювати господарську діяльність та отримувати дохід.

Однак, наведене вище дає обґрунтовані підстави для кардинально протилежного від позиції ліквідатора висновку, а саме: зазначене майно, навіть в період користування ним Боржником не дозволило останньому проводити (організувати) свою господарську  (комерційну) діяльність таким чином, щоб відновити платоспроможність, отримувати дохід та задовольняти вимоги кредиторів (навіть частково).

Майно, що вилучене ЛМР у Боржника належить до об`єктів комунальної інфраструктури (забезпечує потреби населення територіальної громади в отриманні послуг з водопостачання та теплопостачання).

Як встановлено та зазначено вище, відповідно до статті 26 Закону (у відповідній редакції) об`єкти комунальної  інфраструктури в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної   власності   відповідних  територіальних  громад  без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

З огляду на викладене, збереження та утримання в належному стані такого майна як об`єкта, що має стратегічне значення для територіальної громади належить не тільки до компетенції, а й до обов`язків ЛМР.

Оскільки неналежне утримання такого майна може призвести до виведення його з ладу та неможливості використання у забезпеченні потреб населення.

Наведені вище обставини свідчать про незадовільний фінансовий стан Боржника, що викликало у Лозівської міської ради обґрунтовані занепокоєння щодо наявності у Боржника фінансової можливості утримувати та технічно обслуговувати зазначене майно, що стало підставою для прийняття рішення про його вилучення та передачу іншому підприємству, яке буде забезпечувати територіальну громаду вказаними потребами.

Лозівська міська рада в своїх запереченнях щодо наявності підстав для покладення субсидіарної відповідальності посилається на те, що експлуатація майна, яке було вилучено (передано) від КП "Теплові мережі" потребує значних фінансових вкладень. Отже, Лозівська міська рада стверджує про те, що доходи від такого майна є меншими від витрат на його утримання та експлуатацію.

Таку позицію Лозівська міська рада підтверджує тим, що після передачі майна КП "Теплоенерго" в ДП "Центр розвитку державного партнерства" було проаналізовано основні проблеми системи теплопостачання та надано Бізнес - план, в якому зазначено, зокрема:

- рівень зносу котлів становить від 44 до 96 відсотків;

- строк експлуатації більшості котельного устаткування перевищує 30 відсотків;

- близько 50 відсотків теплових мереж відпрацювали свій ресурс та потребують заміни;

та інше.

Такі документи додатково свідчать про те, що дійсно майно, яке має важливе значення для забезпечення потреб територіальної громади, було вилучено у Боржника в незадовільному стані, тобто належно ним не утримувалось.

Крім того, суд враховує, що процедура розпорядження майном на момент прийняття ЛМР рішенні про вилучення зазначеного майна тривала значний строк та добігала свого завершення. Подальше (повторне) продовження строку такої процедури не передбачено Законом. Ліквідатором Не надано доказів, того, що за строк дії процедури, який залишився, підприємство могло б відновити свою платоспроможність.

З наявних в матеріалах справи фінансових аналізів не вбачається висновків про наявність ознак доведення до банкрутства.

Суд вважає безпідставним посилання ЛМР на науково-правовий висновок доцента кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Частиною 1 статті 70 ГПК України як експерт з питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.

В даній справі відсутнє відповідне клопотання ЛМР про залучення до участі у справі (розгляді заяви) експерта в галузі права та відсутнє відповідне рішення суду щодо зазначеного питання.

З огляду на викладене, наведений висновок не можу прийматись судом як належним та допустимий доказ.

Ліквідатор з огляду на часткове задоволення кредиторських вимог під час провадження у справі зазначає, що непогашеними залишились кредиторські вимоги у розмірі 38 377 147,34 грн саме такий розмір відповідальності Лозівської міської ради визначений ним у заяві про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника.

Оцінюючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає:

- НЕ обґрунтованими висновки ліквідатора;

- Ліквідатором НЕ доведено належними та допустимими доказами факт протиправних дій (бездіяльності) засновника боржника Лозівської міської ради, які призвели до банкрутства боржника (оскільки кредиторська заборгованість та неплатоспроможність підприємства виникли ще у 2011 році);

- Не доведено, що виведення засновником боржника активів боржника (основних засобів, які він використовував у господарській діяльності) призвело до неможливості задоволення вимог кредиторів та введення ліквідаційної процедури.

Ліквідатором не наведено будь яких інших альтернатив за наявності у користуванні Боржника майна, окрім введення ліквідаційної процедури, під час якої він, в силу статті 26 Закону, мав би передати таке майно міській раді.

Ліквідатором боржника не досліджено обставин, які зумовили неплатоспроможність боржника, виникнення заборгованості в такому значному розмірі, що зумовило Боржника звернутись із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство. Не доведено причетності (вини) засновника у виникненні цих обставин.

Натомість суд зауважує на тому, що дії Лозівської міської ради були направлені на збереження майна, яке має стратегічне значення для потреб територіальної громади, що повністю узгоджується з обов`язками міської ради.

Враховуючи викладене, суд судом встановлено відсутність порушення прав Боржника та кредиторів Лозівською міською радою та відсутність правових підстав для задоволення заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності.

Разом з тим, судом встановлено, що Лозівською міською радою заявлено про застосування наслідків спливу строків позовної давності щодо заявлених вимог ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності, однак оскільки суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ліквідатора, то заява про застосування позовної давності не розглядається.

Керуючись ст. ст. 2, 59-65 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 169, 232-235 Господарського кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

 В задоволенні заяви ліквідатора вх. 21081 від 04.09.2019 про покладення субсидіарної відповідальності відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.11.2021 (09.10 та 10.10.2021 субота та неділя, 11.10.2021 суддя перебував у відрядженні).

Суддя                                                                     Усатий В.О.