Справа №2-21/07

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

15.03.2007 року                                                                                                              М.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Воробйової І.А., при секретарі Зеленюк Ю.С., розглянувши об'єднану цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3., Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним договору купівлі-продажу, про встановлення факту відсутності у ОСОБА_2 права власності, про визнання незаконними дій ОП ЗМБТІ, за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3. до ОСОБА_1., ОСОБА_4., АКІБ "УкрСиббанк", ОП ЗМБТІ, ОСОБА_11 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, визнання права власності на приміщення, витребування приміщення із чужого незаконного володіння, визнання незаконною та скасування реєстрації ОП ЗМБТІ права власності на приміщення; за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1., ОСОБА_5., АКІБ «УкрСиббанк», третіх осіб ПН ОСОБА_6., ПН ОСОБА_7., ПН ОСОБА_8 ПН ОСОБА_9. про визнання договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень недійсними, про усунення перешкод у користуванні об'єктом нерухомості та за зустрічним позовом Акціонерного інноваційного комерційного банку "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3. про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень,

 

ВСТАНОВИВ:

 

25.11.2004 року ОСОБА_1. звернулась до Орджонікідзевського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право власності нежитловими приміщеннями. В травні 2005 року ОСОБА_1. звернулася до Жовтневого районного суду з позовом до ОП ЗМБТІ, ОСОБА_2, ОСОБА_3. про усунення перешкод у здійсненні права власності, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, про змушення до реєстрації права власності на нежилі приміщення.

У позовах зазначала, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.11.2003 року по справі за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_10. про визнання договору дійсним та визнання права власності на об'єкти нерухомості за нею було визнано право власності на нежилі приміщення, розташовані по АДРЕСА_1, а саме: приміщення XXXIV першого поверху (літера А-5) внутрішньою площею 155.39 кв.м. приміщення XXXV першого поверху (літера А-5) внутрішньою площею 241.71 кв.м.; приміщення XL підвалу (літера А-5) внутрішньою площею 138,95 кв.м.; приміщення XLII підвалу (літера А-5) внутрішньою площею 110,84 кв.м.

В той же час, приватний підприємець ОСОБА_2, стверджуючи в усіх установах, що саме він є власником зазначених приміщень на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 16.03.2000 року та ухвали апеляційного суду Запорізької області від 29.09.2003 року про скасування рішення місцевого Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2002 року. Однак, 13.05.2002 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя по цивільній справі було затверджену мирову угоду, згідно якої право власності на спірні нежитлові приміщення визнано за ТОВ підприємство «Техноторг». Позивач ОСОБА_1 вважає, що всупереч вимогам діючого законодавства України, 14.10.2003 року, та в січні 2004 року ОП ЗМБТІ було проведено реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірні нежитлові приміщення.

Також позивач вказує, що незважаючи на те, що рішення суду від 17.11.2003 року набрало законної сили, ОП ЗМБТІ відмовило їй у державній реєстрації права власності на

 

2

 

зазначені приміщення, оскільки в якості попереднього власника цих приміщень була зареєстрована не ОСОБА_10., а ОСОБА_2

08.11.2004 року ОСОБА_2, без її згоди та відома, як власника, на підставі договору купівлі-продажу продав частину приміщень. А саме: приміщення XXXV першого поверху (літера А-5) площею 237.86 кв.м. та приміщення XLII підвалу (літера А-5) площею 113,34 кв.м. ОСОБА_3.

Посилаючись на вказані обставини та вточнивши позовні вимоги, просила встановити факт відсутності у ОСОБА_2 з 20.10.2003 року права власності на нежилі приміщення за адресою АДРЕСА_1, визнати укладений 08.11.2004 року між ОСОБА_2. та ОСОБА_3. договір-купівлі-продажу нежилих приміщень недійсним та зобов'язати ОП ЗМБТІ зареєструвати за нею право власності на зазначені приміщення і видати відповідну виписку з реєстру.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.05.2005 року позовні вимоги задоволено частково. Судом постановлено встановити факт відсутності у ОСОБА_2 з 20.10.2003 року права власності на нежилі приміщення, розташовані по АДРЕСА_1, а саме приміщення XXXIV першого поверху (літера А-5) внутрішньою площею 155.39 кв.м.; приміщення XXXV першого поверху (літера А-5) внутрішньою площею 241.71 кв.м.; приміщення XL підвалу (літера А-5) внутрішньою площею 138,95 кв.м.; приміщення XLII підвалу (літера А-5) внутрішньою площею 110,84 кв.м.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 08.11.2004 року нежилих приміщень, розташованих по АДРЕСА_1 а саме: приміщення XXXV першого поверху (літера А-5) та приміщення XLII підвалу (літера А-5), засвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8., укладений між ОСОБА_2. і ОСОБА_3. з моменту його укладення - з 08.11.2004 року.

На ОП ЗМБТІ покладено обов'язок зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на нежилі приміщення, розташовані по АДРЕСА_1 а саме: приміщення XXXV першого поверху (літера А-5) площею 241,71 кв.м. та приміщення XLII підвалу (літера А-5) площею 110.84 кв.м. та видати їй виписку про реєстрацію права власності на зазначені нежилі приміщення. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27.03.2006 року рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.05.2005 року по справі скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Під час нового розгляду представник позивачки уточнив позовні вимоги та просив суд:

-         встановити факт відсутності у ОСОБА_2 права власності на нежиле приміщення

XXXV першого поверху літ. А-5, нежиле приміщення XLII підвалу літ. А-5, нежиле

приміщення XXXIV першого поверху літ. А-5, нежиле приміщення XL підвалу літ. А-5, що

розташовані за адресою: АДРЕСА_1 з моменту набрання

чинності ухвали місцевого суду Орджонікідзевського району м. Запоріжжя від 13.05 2002р., а

саме з 29.05.2002 року;

·    визнати незаконними дії АП ЗМБТІ щодо реєстрації права власності на нежиле приміщення XXXV першого поверху літ. А-5, нежиле приміщення XLII підвалу літ. А-5, нежиле приміщення XXXIV першого поверху літ. А-5, нежиле приміщення XL підвалу літ. А-5, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 від 14.10.2003р. та 03.01.2004р. за ОСОБА_2.

·    визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень XXXV першого поверху літ. А-5 та XLII підвалу літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 укладений 08.11.2004р. між ОСОБА_2. та ОСОБА_3., посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8., реєстр. № 4250, з моменту укладання.

Відповідач ОСОБА_2 не погодився з позовними вимогами та подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1., ОСОБА_10., ОП ЗМБТІ, АКІБ «УкрСиббанк», ПН ОСОБА_6., ТОВ «Техноторг» про:

- визнання договору купівлі-продажу від 20.10.2003 року між ОСОБА_10. та ОСОБА_1 недійсним з моменту укладення;

 

3

 

· усунення перепон в користуванні нежилими приміщеннями розташованими у АДРЕСА_1, а саме: приміщення XXXIV першого поверху (літера А-5) внутрішньою площею 155.39 кв.м.; приміщення XXXV першого поверху (літера А-5) внутрішньою площею 241.71 кв.м.; приміщення XL підвалу (літера А-5) внутрішньою площею 138,95 кв.м.; приміщення XLII підвалу (літера А-5) внутрішньою площею 110,84 кв.м.;

· визнати недійсним договір купівлі-продажу укладений з АКІБ «УкрСиббанк»;

· скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно №130723 від 20.04.2005 року.

Під час судового розгляду представником ОСОБА_2 було заявлено клопотання про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду та 18.01.2007 року ПП ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_5., АКІБ "УкрСиббанк", третя особа приватний нотаріус ОСОБА_7. про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладений 24.06.2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5., про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладеного 18.07.2005 року між ОСОБА_5. та АКІБ "Укрсиббанк" та просив суд повернути позивачу належні йому приміщення.

В жовтні 2005 року ОСОБА_3. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_4., АКІБ «УкрСиббанк» ОП ЗМБТІ як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет позову. В лютому 2007 року уточнив позовні вимоги та просив суд:

·        визнати недійсною реєстрацію в ОП ЗМБТІ права власності за ОСОБА_1 від 20.04.2005 року, за ОСОБА_11   від 22.06.2005 року, за ОСОБА_4. від 30.06.2005 року, за Акціонерним інноваційним комерційним банком "УкрСиббанк";

·        визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщенняХХХ першего поверху, літ. А-5, площею 237,86 кв.м., приміщення XLII підвалу, літ.А-5, площею 113.34 кв.м., розташованих за адресою АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_11, засвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотокруга 17.06.2005 року за № 1447;

·        визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщенняХХХ першого поверху, літ. А-5, площею 237,86 кв.м., приміщення XLII підвалу, літ.А-5, площею 113.34 кв.м., розташованих за адресою АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_4., засвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотокруга 24.06.2005 року за № 1112;

·        визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщенняХХХ першого поверху, літ. А-5, площею 237,86 кв.м., приміщення XLII підвалу, літ.А-5, площею 113.34 кв.м., розташованих за адресою АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4. та Акціонерним інноваційним комерційним банком "УкрСиббанк", засвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотокруга 18.07.2005 року за №1316;

визнати право власності на приміщення XXX першого поверху, літ. А-5, площею 237,86 кв.м., приміщення XLII підвалу, літ.А-5, площею 113.34 кв.м., розташованих за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_3

витребувати    у   Акціонерного    інноваційного   комерційного    банку   "УкрСиббанк"

приміщення   XXX першого поверху, літ. А-5, площею 237,86 кв.м., приміщення XLII

підвалу, літ.А-5, площею 113.34 кв.м., розташованих за адресою АДРЕСА_1       як із чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позову ОСОБА_3. зазначив, що згідно договору купівлі-продажу від

08.11.2004 року, укладеного між ОСОБА_2. та ОСОБА_3., зареєстрованого за № 4250 та

завіреного приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8.,

 

4

 

 

ОСОБА_3. є власником приміщення XXXV першого поверху (літера А-5) площею 237,86 кв.м. приміщення XLII підвалу (літера А-5) площею 113.34 кв.м., розташовані за адресою АДРЕСА_1. Право власності підтверджується також Випискою з Державного реєстру угод № 279864 від 08.11.2004 року, угоди № 252283; виписками про реєстрацію права власності № 5408103 від 11,11.2004 року, № 5408741 від

2004                       року. Згідно п.1.2 вказаного Договору купівлі-продажу право власності продавця ОСОБА_2 підтверджувалось договором купівлі-продажу від 16.03.2000 року № 279, укладеного продавцем ТОВ «Техноторг» та покупцем ОСОБА_2. та записом в реєстрі прав власності № 95 в книзі № 1 від 14.10.2003 року. Також в позові ОСОБА_3. зазначив, що право власності на спірні приміщення на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.11.2003 року було неправомірно зареєстровано в БТІ за ОСОБА_1

2005                       року, і в подальшому, остання не мала права продавати спірні приміщення ОСОБА_11, оскільки не була власником спірних приміщень. А так само і всі послідуючі угоди стосовно спірних приміщень за участю ОСОБА_4., АКІБ "УкрСиббанк" повинні бути визнанні судом недійсними, оскільки суперечать чинному законодавству.

В червні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до АКІБ «УкрСиббанк», про усунення перешкод в користуванні об'єктом нерухомості. В позові зазначив, що з 16.03.2000 року на підставі договору купівлі-продажу від 16.03.2000 року укладеного між ним та ТОВ «Техноторг», є власником приміщень за адресою АДРЕСА_1, а саме приміщення XXXIV першого поверху (літера А-5) внутрішньою площею 155.39 кв.м., приміщення XL підвалу (літера А-5) внутрішньою площею 138,95 кв.м. Цей договір не скасований і в судовому порядку недійсним не визнаний. Власником частини належних йому раніше приміщень став ОСОБА_3. згідно договору купівлі-продажу від 08.11.2004 року. На підставі судових рішень, які не набрали законної сили та були скасовані в апеляційному порядку, треті особи незаконно заволоділи належними на праві власності позивачу приміщеннями та продали їх АКІБ "УкрСиббанк". Оскільки АКІБ "УкрСиббанк" перешкоджає Кошкалді О.М. користуватися належними йому нежилими приміщеннями та займатися підприємницькою діяльністю, просить суд усунути ці перешкоди на підставі ст.48 ЦК України.

Акціонерний інноваційний комерційний банк "УкрСиббанк" не погодився з позовними вимогами ОСОБА_2 та ОСОБА_3. та звернуся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3. з вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих npHMiioeHbXXXV першого поверху літ.А-5 та XLII підвалу літ.А-5 за адресою АДРЕСА_1 оскільки на момент укладання з ОСОБА_3. договору купівлі-продажу спірних нежилих приміщень, ОСОБА_2 фактично не був власником приміщень, про що знав.

Також в позові зазначили, що 18.07.2005 року між АКІБ «УкрСиббанк» та фізичною особою ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 а саме: нежиле приміщення XXXV першого поверху літ. А-5, нежиле приміщення XLII підвалу літ. А-5, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7., та зареєстрований в реєстрі за № 1316.

18.07.2005р. між АКІБ «УкрСиббанк» та фізичною особою ОСОБА_5 укладений договір купівлі-продажу нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 а саме: нежилі приміщення XXXIV першого поверху літ. А-5, XL підвалу літ. А-5, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7., та зареєстрований в реєстрі за № 1317.

Вищезазначені угоди були укладені з додержанням норм діючого законодавства. У відповідності до п.61 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, яким регламентується порядок посвідчення правочинів щодо відчуження нерухомого майна, ОСОБА_4. та ОСОБА_5. нотаріусу були надані документи, які підтверджують право власності на спірні приміщення: нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу, витяги з Державного реєстру правочинів, чинні витяги БТІ з реєстру прав власності на нерухоме майно, витяги БТІ про реєстрацію   права   власності   на   нерухоме   майно,   витяги   про   відсутність   заборони   на

 

5

 

відчудження та арешту за даними Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, та відсутності приватних та публічних обтяжень за даними Державного реєстру застав рухомого майна.

Ухвалою суду на підставі ст. ст.30, 35 ЦПК України було залучено в якості співвідповідача по справі ОСОБА_11, в якості третіх осіб без самостійних вимог ПН ОСОБА_6., ПН ОСОБА_9, ПН ОСОБА_8., ОСОБА_5.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов до наступного.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як встановлено судом, 18.07.2005г. між АКІБ «УкрСиббанк» та фізичною особою ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 а саме: нежиле приміщення XXXV першого поверху літ. А-5, нежиле приміщення XLII підвалу літ. А-5. Цей договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7., та зареєстрований в реєстрі за № 1316.

18.07.2005г. між АКІБ «УкрСиббанк» та фізичною особою ОСОБА_5 укладений договір купівлі-продажу нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_1, а саме: нежилі приміщення XXXIV першого поверху літ. А-5, XL підвалу літ. А-5. Цей договір також був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7., та зареєстрований в реєстрі за №1317.

ОСОБА_4. й ОСОБА_5. в свою чергу також придбали спірні приміщення за нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу.

Так, 24.06.2005р. ОСОБА_4. придбав нежиле приміщення XXXV першого поверху літ. А-5, та нежиле приміщення XLII підвалу літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_11. Договір нотаріально посвідчив приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7., зареєстрований в реєстрі за № 1112.

ОСОБА_11 в свою чергу придбала вищевказані приміщення у ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу приміщень, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9, та зареєстрований в реєстрі за № 1447.

ОСОБА_5. придбав нежилі приміщення XXXIV першого поверху літ. А-5, XL підвалу

літ. А-5 у ОСОБА_1. за договором купівлі-продажу приміщень, який був нотаріально

посвідчений     приватним    нотаріусом    Запорізького    міського    нотаріального    округу

ОСОБА_7., та зареєстрований в реєстрі за № 1109

Усі вищенаведені договори купівлі-продажу нежилих приміщень були оформлені у відповідності до діючого законодавства України, сторонами була додержана форма правочину, були виконані вимоги щодо нотаріального посвідчення правочину, та державної реєстрації правочину. Відповідно до п. 61 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій щодо відчудження нерухомого майна, ОСОБА_4. та ОСОБА_10. нотаріусу були надані документи, які підтверджують право власності на спірні приміщення, а саме нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу, витяги з Державного реєстру правочинів, чинні витяги БТІ з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також витяги БТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Крім того, у відповідності до вимог п. 47 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, були зроблені відповідні витяги про відсутність заборони на відчуження та арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, та відсутності приватних та публічних обтяжень за даними Державного реєстру застав рухомого майна. Вищенаведені обставини підтверджуються існуючими в матеріалах справи доказами, а саме копією нотаріальних справ що були надані до суду приватним нотаріусом ОСОБА_7. та ОСОБА_9

 

6

 

 

Таким чином, суд дійшов висновку що вищезазначені договори купівлі-продажу були укладені у відповідності до вимог чинного законодавства, виконанні всі вимоги ЦК України. На момент вчинення правочинів, усі суб'єкти мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, правочини учинялись у формі встановленій законом, та були спрямовані на реальне настання правових наслідків. ОСОБА_11, ОСОБА_4. та ОСОБА_5. на момент відчудження приміщень були власниками об'єктів нерухомості, які набули право власності на підставах, що не заборонені законом.

Відносно набуття права власності на спірні приміщення ОСОБА_1 суд встановив наступне. 20.10.2003р. між ОСОБА_1. та ОСОБА_10. був укладений договір купівлі-продажу спірних приміщень. Відповідно до умов якого ОСОБА_10., яка на той час була власником приміщень, до 24.10.2003р. повинна була укласти з ОСОБА_1 та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу приміщень, а також передати приміщення ОСОБА_1 у строк п'ять днів з дати нотаріального посвідчення договору. ОСОБА_1 виконала свої зобов'язання по договору, а саме- передала ОСОБА_10. грошові кошти у розмірі 266 500,00 грн. У зв'язку з тим, що ОСОБА_10. не виконала зобов'язань по договору - не здійснила дії направлені на нотаріальне посвідчення укладеної угоди, що могло стати підставою для визнання угоди неукладеною та недійсною, ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_10. про визнання договору дійсним та визнання права власності на спірні приміщення. ОСОБА_10. не мала можливості виконати свої зобов'язання, оскільки ОП ЗМБТІ відмовило їй в надані витягу БТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно з тих підстав, що після ТОВ "Техноторг" право власності від якого надійшло до ОСОБА_10., ОП ЗМБТІ 14.10.2003г. зареєструвало приміщення за ОСОБА_2. Таким чином, ОСОБА_10. , яка фактично стала власником приміщень, не мала можливості надати нотаріусу витяги БТІ з реєстру прав власності, та витягу БТІ про реєстрацію права власності. Тобто була позбавлена можливості реалізувати свої права як власника на розпорядження майном.

17.11.2003р. місцевим судом Орджонікідзевського району м. Запоріжжя винесено рішення за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_10, яким договір купівлі-продажу спірних нежилих приміщень від 20.10.2003р. визнано дійсним, та за ОСОБА_1 визнано право власності на приміщення. Рішення набрало законної сили 19.12.2003р. та було чинним на час здійснення ОСОБА_1 продажу приміщень ОСОБА_4. та ОСОБА_11

Оскільки ОСОБА_1 звернувшись до ОП ЗМБТІ для отримання витягу про реєстрацію права власності отримала відмову у зв'язку з тим, що спірні приміщення були куплені у ОСОБА_10., а в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно власником був зареєстрований ОСОБА_2, та крім того їй стало відомо що ОСОБА_2 08.11.2004р. здійснив продаж неналежних за даними ОП ЗМБТІ йому спірних приміщень, а саме: нежиле приміщення XXXV першого поверху літ. А-5, нежиле приміщення XLII підвалу літ. А-5 Бутко Родіону Анатолійовичу, і за цих підстав, вона звернулась до суду з позовною заявою до ОП ЗМБТІ , ОСОБА_2, ОСОБА_3. з вимогами про усунення перепон в здійсненні права власності, визнанні недійсним договору купівлі-продажу між ОСОБА_2. та ОСОБА_3. від 08.11.2004р., та спонукання ОП ЗБТІ до реєстрації за собою права власності на спірні нежилі приміщення.

06.05.2005р. місцевим судом Жовтневого району м. Запоріжжя винесено рішення згідно з яким договір купівлі-продажу приміщень між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. визнано недійсним, ОП ЗМТБІ зобов'язано зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на спірні приміщення. Рішення набрало законної сили 08.06.2005р.

На момент укладення ОСОБА_1 договорів купівлі-продажу спірних приміщень з ОСОБА_4. та ОСОБА_11, ОСОБА_1 була власником приміщень на підставі чинних на той час рішення місцевого суду Орджонікідзевського району м. Запоріжжя від 17.11.2003р., у резолютивній частини якого ОСОБА_1 визнається власником спірних приміщень та рішення місцевого суду Жовтневого району м. Запоріжжя від 06.05.2005р., яким суд зобов'язав ОП ЗМБТІ провести реєстрацію права власності на спірні приміщення за ОСОБА_1 Відповідно до цивільно-процесуального кодексу, та ст. 124,129 Конституції України, рішення суду є обов'язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян та підлягає виконанню на всій території України.

 

7

 

 

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3. відносно визнання недійсною реєстрації ОП ЗМБТІ права власності на спірні приміщення за ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки ОП ЗМБТІ при проведені реєстрації права власності за ОСОБА_1 на спірні приміщення користувалося такими правовстановлюючими документами, а саме рішення місцевого суду Орджонікідзевського району м. Запоріжжя від 17.11.2003р., та діяло у відповідності до норм діючого законодавства України, а саме у відповідності до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 p. N 7/5. Згідно з п. 2.1. Положення для реєстрації, виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлючі документи, перелік яких викладено у додатку 1. Так, до таких документів віднесено рішення судів, про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Відносно набуття права власності на спірні приміщення ОСОБА_10. суд встановив наступне.

24.03.1999р. ТОВ "Техноторг" придбало по договору купівлі-продажу державного майна №159 шляхом викупу нежилі приміщення за адресою: АДРЕСА_1 а саме: нежиле приміщення XXXV першого поверху літ. А-5, нежиле приміщення XLII підвалу літ. А-5, нежилі приміщення XXXIV першого поверху літ. А-5, XL підвалу літ. А-5.

16.03.2000р. ТОВ "Техноторг" уклало з приватним підприємцем ОСОБА_2. нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу спірних приміщень.

15.06.2000р. ОСОБА_2. яка була співзасновником ТОВ "Техноторг" звернулась до суду з позовом до ТОВ "Техноторг", та ОСОБА_2 про визнання договору від 16.03.2000р. недійсним.

13.05.2002р. ухвалою місцевого суду Орджонікідзевського районна м .Запоріжжя була затверджена мирова угода між ОСОБА_1(позивачка), ТОВ "Техноторг" та ОСОБА_2. (відповідачі). Ухвала набрала законної чинності 29.05.2002р. Згідно з текстом мирової угоди договір купівлі-продажу підлягав скасуванню, сторони погодились з ухвалою суду та визнали що право власності на спірні приміщення належить ТОВ "Техноторг".

04.11.2002р. ОСОБА_2. знов звернулась до місцевого суду Орджонікідзевського району м. Запоріжжя з позовною заявою до ТОВ "Техноторг" з аналогічною вимогою. Рішенням від 22.11.2002 р. суд позов задовільнив, та визнав договір купівлі-продажу приміщень від 16.03.2000р. недійсним. До того ж, в матеріалах справи є копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2, згідно з якою він згоден з позивними вимогами ОСОБА_1 в повному обсязі. Тобто ОСОБА_2 визнав недійсність угоди та те, що власником спірних приміщень є ТОВ "Техноторг".

Як письмово пояснила приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6., 24.05.2003р. до неї звернулась ОСОБА_2. як директор ТОВ "Техноторг", свої повноваження вона підтвердила протоколом зборів засновників № 5 від 29.05.2002р. та Статутом товариства. ОСОБА_2. надала належним чином оформлену копію рішення місцевого суду Орджонікідзевського району м. Запоріжжя (по справі № 2-3958) від 22.11.2002р., яке набрало законної сили 24.12.2002р. За цим рішенням договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6. 16.03.2000р. за реєстровим № 279, визнано недійсним з моменту його укладання. Керуючись чиною на той час інструкцією Міністерства юстиції України про вчинення нотаріальних дій, на вимогу правомочного представника ТОВ "Техноторг" ОСОБА_1., був повернутий правовстановлюваючий документ - договір купівлі-продажу державного майна шляхом викупу № 159, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстр. № 752. На скасованому договорі від 16.03.2000р. зроблена відповідна відмітка.

26.05.2003р. ТОВ "Техноторг" подало відповідну заяву до ОП ЗМБТІ про реєстрацію права власності на спірні приміщення за ТОВ "Техноторг". 06.06.2003р. ОП ЗМБТІ видало ТОВ "Техноторг" виписку БТІ про реєстрацію права власності на приміщення.

Таким чином, рішення місцевого суду Орджонікідзевського району м. Запоріжжя від 22.12.2003р. було фактично виконано.

 

8

 

 

29.09.2003р. апеляційний суд Запорізької області скасував рішення місцевого суду Орджонікідзевського району м. Запоріжжя від 22.12.2003р., провадження по справі припинив, керуючись ст.227 ЦПК (1963р.), у зв'язку з тим що є ухвала місцевого суду Орджонікідзевського району м. Запоріжжя від 13.05.2002р. яким затверджено мирову угоду між сторонами по справі відносно одного і того ж предмета спора та на тих самих підставах, а саме між ОСОБА_1., ТОВ "Техноторг" та ОСОБА_2. згідно з якою право власності на спірні належить ТОВ "Техноторг". Відповідно до статей 420-421 ЦПК (1963р.) вищестоящий суд, якщо він, скасувавши рішення, закриває провадження по справі, вирішує питання про поворот виконання. Якщо питання про поворот виконання рішення не було розв'язано судом при новому розгляді справи або вищестоящим судом, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом першої інстанції, в якому знаходиться справа. Заяву про поворот виконання можна подати у межах загального строку позовної давності. Загальний строк позовної давності встановлений ЦК України становить три роки. Жодна сторона по справі у встановлений строк не надала відповідної заяви до суду про поворот виконання рішення, яке фактично було виконано. При винесені ухвали від 29.09.2003р. апеляційний суд не розглядав питання власності на спірні приміщення.

06.06.2003р. ТОВ підприємство "Техноторг" зареєструвало в ОП ЗМБТІ право власності на приміщення.

Не дивлячись на це, ОП ЗМБТІ в порушення Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5., за заявою ОСОБА_2 на підставі ухвали апеляційного суду Запорізької області від 29.09.2003р., при винесені якого не розглядалося питання про перехід права власності на спірні приміщення до ОСОБА_2, безпідставно, без жодних правовстановлюваючих документів, 14.10.2003р. провело реєстрацію права власності на спірні приміщення за ОСОБА_2. Таким чином, суд дійшов висновку, що ОП ЗМБТІ незаконно провело реєстрацію права власності за ОСОБА_2. 14.10.2003р. та 03.01.2004р.

25.09.2003р. місцевим судом Орджонікідзевського району м. Запоріжжя було розглянута позовна заява ОСОБА_10. до ОСОБА_12. та ТОВ "Техноторг" про спонукання виконання зобов'язань за договором займу та поруки. За результатами розгляду справи була винесена ухвала, якою затверджена мирова угода між ОСОБА_10. (позивач) та ОСОБА_12. та ТОВ "Техноторг" (відповідачі). Згідно з мировою угодою ТОВ "Техноторг" в рахунок виконання зобов'язань за договором поруки від 27.12.2002р. передає у власність ОСОБА_10. належні товариству спірні приміщення. ОСОБА_10. в свою чергу відмовляється від судового переслідування ТОВ "Техноторг" та ОСОБА_12. ТОВ "Техноторг" були надані суду повний пакет документів, що підтверджували право власності на спірні приміщення на той час: а саме: виписку БТІ про реєстрацію права власності на спірні приміщення від 06.06.2003р., рішення місцевого суду Орджонікідзевського району м. Запоріжжя від 22.11.2002р., ухвалу місцевого суду Орджонікідзевського району м. Запоріжжя від 13.05.2002р. про затвердження мирової угоди. Крім того, судом було зроблено запит до ОП ЗМБТІ про належність права власності на приміщення. 14.08.2003р. до суду надійшла відповідь, згідно з якою з 16.03.2000р. та по 14.08.2003р. право власності на приміщення було зареєстровано за ТОВ "Техноторг", тобто на момент винесення ухвали від 25.09.2003р. ТОВ "Техноторг" дійсно був власником спірних приміщень. Умови мирової угоди сторонами були виконано, право власності на спірні приміщення перейшло до ОСОБА_10.

В подальшому ОСОБА_10. реалізувала право, надане їй ст. 41 Конституції України та Законом України "Про власність", здійснивши продаж належних приміщень ОСОБА_1., між ними була укладена "домашня" угода. Але у зв'язку з тим що, ОП ЗМБТІ 14.10.2003р. провело незаконну реєстрацію права власності на спірні приміщення за ОСОБА_2., ОСОБА_10. було відмовлено в реєстрації права власності на приміщення та в надані їй витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та витягу з реєстру прав власності. Тому ОСОБА_1. звернулась з позовом до суду про визнання угоди дійсною.

Відносно позовних вимог ОСОБА_1. до ОСОБА_2 про встановлення факту відсутності права власності на спірні приміщення з моменту набрання чинності ухвали місцевого суду , позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

 

9

 

 

13.05.2002р. ухвалою місцевого суду Орджонікідзевського районна м .Запоріжжя була укладена мирова угода між ОСОБА_1(позивачка), ТОВ "Техноторг" та ОСОБА_2. (відповідачи). Ухвала набрала законної сили 29.05.2002р. Згідно з текстом мирової угоди, договір купівлі-продажу підлягав скасуванню, та сторони визнали, що право власності на спірні приміщення належить ТОВ "Техноторг". Сторони погодились з ухвалою суду, тобто визнали, що право власності на спірні приміщення належить ТОВ "Техноторг".

04.11.2002р. ОСОБА_2. знов звернулась до місцевого суду Орджонікідзевського району м. Запоріжжя з позовною заявою до ТОВ "Техноторг" з аналогічною вимогою. Рішенням від 22.11.2002 р. суд позов задовольнив, та визнав договір купівлі-продажу приміщень від 16.03.2000р. недійсним. До того ж в матеріалах справи, яка була вивчена судом, є оригінал нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2, згідно з якою, він згоден з позовними вимогами Кошкалди С.М в повному обсязі. Тобто ОСОБА_2 визнав недійсність угоди та те, що власником спірних приміщень є ТОВ "Техноторг".

При винесені ухвали апеляційного суду від 29.09.2003р. суд не встановлював факт права власності Кошкалди на спірні приміщення. Рішення місцевого суду Орджонікідзевського району м. Запоріжжя від 22.11.2002р. було скасовано у зв'язку з тим, що є ухвала місцевого суду Орджонікідзевського району м. Запоріжжя від 13.05.2002р., якою затверджено мирову угоду між сторонами по справі відносно одного і того ж предмета спору та на тих самих підставах, а саме між ОСОБА_1., ТОВ "Техноторг" та ОСОБА_2., згідно з якою право власності на спірні приміщення належить ТОВ "Техноторг". Оцінивши вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 втратив право власності на спірні приміщення ще 29.05.2002р. - з моменту набрання законної сили ухвали місцевого суду Орджонікідзевського району міста Запоріжжя від 13.05.2002р,. якою була затверджена мирова угода.

Так, відповідно до п. 4 перехідних положень ЦК України від 2003р. щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦКУ, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 4 ЦК України від 1963 р. права та зобов'язання виникають, з правочинів передбачених законом, а також правочинів які і не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 41 ЦК України від 1963 р. правочинами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 227 ЦПК України, якій діяв у 2002 році, суд закриває провадження по справі, якщо між сторонами укладена мирова угода, та вона затверджена судом.

Тобто, законодавством України передбачено такий вид правочинів як мирова угода в рамках цивільного процесу. Під час укладення мирової угоди від 13.05.2002 р. ОСОБА_2 вчинив дії спрямовані на припинення права власності на спірні приміщення, та виникнення права власності на приміщення у ТОВ підприємство "Техноторг". Вищезазначена мирова угода затверджена судом та визнана сторонами.

Таким чином, ОСОБА_2 втратив право власності на спірні приміщення на підставі ухвали місцевого суду Орджонікідзевського району м. Запоріжжя від 13.05.2002р. по справі № 2-2174/02, та право власності на приміщення перейшло до ТОВ "Техноторг".

Враховуючи вищенаведені обставини, ОСОБА_2 на момент укладання з ОСОБА_3. договору купівлі-продажу нежилих приміщень за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_1, а саме: нежиле приміщення XXXV першого поверху літ. А-5, нежиле приміщення XLII підвалу літ. А-5, фактично не був власником приміщень, про що не міг не знати. Укладення такого договору стало можливе у зв'язку з тим, що у ОСОБА_2 залишився примірник нотаріально посвідченої угоди купівлі -продаж приміщень, який був скасований. Так, станом на 08.11.2004 р. власником приміщень була ОСОБА_1 на підставі рішення місцевого суду Орджонікідзевського району м. Запоріжжя від 17.11.2003р., що було чинним на той час. Відповідно до статей 2, 4 Закону України "Про власність", лише власник майна має право розпоряджатися належним йому майном.

Тобто, договір купівлі-продажу нежилого приміщення XXXV першого поверху літ. А-5, нежилого приміщення XLII підвалу літ. А-5, укладений між ОСОБА_2. та ОСОБА_3. не відповідає вимогам ч.І ст. 203 ЦК України згідно з якою, зміст правочину не може суперечити

 

10

 

 

ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, оскільки відповідно до діючого законодавства України, право розпорядження майном належить лише власнику майна, яким ОСОБА_2 на момент укладання договору не був. Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. На час укладення цієї угоди власником приміщень була ОСОБА_1

Так, відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З таких підстав договір купівлі-продажу приміщень укладений між ОСОБА_2. та ОСОБА_3., посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського округу ОСОБА_8., та зареєстрований у реєстрі за № 4250, підлягає визнанню не дійсним з моменту укладання.

Оскільки договір купівлі-продажу ОСОБА_3. приміщень підлягає скасуванню, позовні вимоги ОСОБА_3. відносно визнання недійсним договорів купівлі-продажу нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 а саме: нежиле приміщення XX між ОСОБА_1 та ОСОБА_11, засвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотокруга 17.06.2005 року за № 1447; укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_4., засвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотокруга 24.06.2005 року за № 1112; укладений між ОСОБА_4. та Акціонерним інноваційним комерційним банком "Укрсиббанк" , засвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотокруга 18.07.2005 року за № 1316 , визнанні права власності на спірні приміщення суд вважає за необхідне залишити без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_3. стосовно витребуванню спірних приміщень у АКІБ "УкрСиббанк" також задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст. 388 ЦК України право на витребування майна від добросовісного набувача яким є АКІБ "УкрСиббанк" має лише власник приміщень.

Стосовно позивних вимог ОСОБА_3. щодо визнання незаконними та скасуванню реєстрації права власності на спірні приміщення за ОСОБА_1., ОСОБА_11, ОСОБА_4., АКІБ "УкрСиббанк", то вони також не підлягають задоволенню оскільки АП ЗМБТІ здійснювало таку реєстрацію на підставі документів що передбачені Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 p. N 7/5, а саме: за ОСОБА_1 реєстрація здійснювалась на підставі рішення місцевого суду Орджонікідзевського району м. Запоріжжя від 17.11.2003р. та рішення місцевого суду Жовтневого району м. Запоріжжя від 06.05.2005р., які на момент здіснення реєстрації в АП ЗМ БТІ набрали законної сили. За ОСОБА_11, ОСОБА_4., та АКІБ "УкрСиббанк" реєстрація права власності здійснювалась на підставі договорів купівлі - продажу що були нотаріально посвідчені.

Керуючись ст. 124,129 Конституції України, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 p. N 7/5, ст.ст. 2, 4 Закону України "Про власність", ст.ст. 203, 236,658 ЦК України, ст. ст. 58, 59, 60, 209, 214-215 ЦПК України, суд

 

ВИРІШИВ:

 

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_3. задовольнити.

Позовні вимоги АКІБ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3. задовольнити.

Встановити факт відсутності у ОСОБА_2 права власності на нежиле приміщення XXXV першого поверху літ. А-5, нежиле приміщення XLII підвалу літ. А-5, нежиле приміщення XXXIV першого поверху літ. А-5, нежиле приміщення XL підвалу літ. А-5, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 з моменту набрання чинності ухвали місцевого суду Орджонікідзевського району м. Запоріжжя від 13.05.2002р., а саме з 29.05.2002 року.

 

11

 

Визнати незаконними дії ОП ЗМБТІ щодо реєстрації права власності на нежиле приміщення XXXV першого поверху літ. А-5, нежиле приміщення XLII підвалу літ. А-5, нежиле приміщення XXXIV першого поверху літ. А-5, нежиле приміщення XL підвалу літ. А-5, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 від 14.10.2003р. та 03.01.2004р. за ОСОБА_2.

Визнати недійсним договір купівлі продажу нежилих приміщень XXXV першого поверху літ. А-5 та XLII підвалу літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 укладений 08.11.2004р. між ОСОБА_2. та ОСОБА_3., посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8., реєстр. № 4250, з моменту укладання.

Позовні вимоги ОСОБА_3. до ОСОБА_1., ОСОБА_4., АКІБ "УкрСиббанк", ОСОБА_11 та ОП ЗМБТІ щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежилих приміщень XXXV першого поверху літ. А-5 та XLII підвалу літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 визнання незаконними дій ОП ЗМБТІ щодо реєстрації права власності на зазначені приміщення та скасування реєстрацій, визнання права власності на зазначені приміщення за ОСОБА_3., та витребування приміщень у АКІБ "УкрСиббанк" як із чужого незаконного володіння - залишити без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1., ОСОБА_5., АКІБ "УкрСиббанк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладений 24.06.2005 року між ОСОБА_1. та ОСОБА_5., про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладений 18.07.2005 року між ОСОБА_5. та АКІБ "Укрсиббанк", та витребування приміщень у АКІБ "УкрСиббанк" як із чужого незаконного володіння - залишити без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до АКІБ "УкрСиббанк" щодо усунення перешкод в користуванні нежилими приміщеннями розташованими у АДРЕСА_1, а саме: приміщення XXXIV першого поверху (літера А-5) внутрішньою площею 155.39 кв.м.; приміщення XL підвалу (літера А-5) внутрішньою площею 138,95 кв.м. -залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» судові витрати в сумі 850 грн. за сплачене державне мито та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_3. на користь АКІБ «УкрСиббанк» судові витрати в сумі 850 грн. за сплачене державне мито та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.