УКРАЇНА
ПОСТАНОВА Справа № 2а-1895\10
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2010 р. суддя Первомайського міського суду Луганської області
Мазка Н.Б., розглянувши у письмовому провадженні в м. Первомайську адміністративну справу за позовом
ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Первомайську про визнання протиправною відмову провести перерахунок пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи у відповідності із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
В с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що з 1991 р. йому встановлено 2 групу інвалідності по захворюванню, пов’язаному з наслідками Чорнобильської катастрофи та віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно ст..49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам віднесеним до 1. 2, 3, 4 категорії пенсії встановлюються у вигляді державної пенсії.
На підставі ч.1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок інвалідності або захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні від луження в 1986-990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Відповідно до ч.4 цієї норми закону у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими – по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.
Положення ст..54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діють в редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 р. № 244.
На підставі ст..92 Конституції України, на підставі Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 р. № 966, Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 р. № 2017 – мінімальна пенсія за віком не може бути менше прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого Законом на відповідний період часу. Розмір прожиткового мінімуму для відповідних категорій населення щорічно встановлюються Законами України.
Розмір його, позивача, пенсії, як інваліда 2 групи віднесеного до 1 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, підлягала обчисленню з 8 мінімальних пенсій за віком обчислених з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.
Відповідач вказані вимоги ст..54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» добровільно виконувати відмовлявся, тому він, позивач, змушений був в судовому порядку захищати своє право на отримання пенсії відповідно до Закону.
Постановою від 10 вересня 2007 р. Первомайського міського суду Луганської області дії відповідача визнані були неправомірними у зв’язку з відмовою зробити перерахунок пенсії в розмірах, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» . Відповідача було зобов’язано зробити перерахунок пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з 30 червня 2006 р.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду вказане рішення суду змінено і відповідач був зобов’язаний зробити такий перерахунок пенсії з 01 липня 2006 р.
У червні 2010 р. йому, позивачеві, стало відомо про те, що його право на отримання пенсії відповідно до Закону порушено з 01 січня 2005 р.
02 липня 2010 р. він звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсій відповідно до чинного законодавства України і виплату недоотриманої суми пенсії з 01 січня 2005 р. по 01 липня 2006 р. – дати проведення перерахунку пенсії згідно рішення суду.
Підставою для цього є: - Закон України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік», згідно до якого з 01 січня 2005 р. розмір мінімальної пенсії за віком складав 332 гр; - Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік», згідно до якого розмір мінімальної пенсії за віком складав з 01 січня – 350 гр; з 01 квітня - 359 гр.
Виходячи з цього його розмір пенсії повинен складати з 01 січня 2005 р.: 332 гр х 8=2 656 гр; з 01 січня 2006 р.: 350 гр х 8 =2 800 гр; з 01 квітня 2006 р.: 359 гр х 8 = 2 872 гр, усього 48 888 гр 00 к.
Відповідач в період з 01 січня 2005 р. по 31 грудня 2005 р. щомісячно виплачував пенсію без врахування інших виплат і компенсацій в розмірі 804 гр 0 к, а з 01 січня 2006 р. по 01 липня 2006 р. в розмірі 2 010 гр 00 к, всього сплативши за вказаний період пенсію в розмірі 21 708 гр 00к. Різниця складає: 48 888 гр 00 к - 21 708 гр 00к = 27 180 гр 00 к.
Відповідач відмовився зробити перерахунок пенсії. Неправомірність дій відповідача у зв’язку з відмовою виконувати державні соціальні гарантії встановлені Законом при пенсійному забезпечення встановлені рішенням суду, що вступило в законну силу.
Позивач просить:
- визнати протиправною відмові відповідача зробити перерахунок пенсії по інвалідності, що наставала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов’язати відповідача зробити перерахунок пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком обчислених з прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність встановленого законом на відповідний період з 01 січня 2005 р. по 01 липня 2006 р.;
- виплатити недоотриману суму пенсії; - поновити строк звернення до адміністративного суду, який може встановлюватися ч.3 ст.99 КАС України. Оскільки у відповідності до ч.1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою призначаються у розмірі – відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством, то у відповідності до п.3 ч.1 ст.268 ЦК України, на вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим пошкодженням здоров’я, або смертю позовна давність не розповсюджується.
Представник відповідача позов не визнав, посилаючись в письмових запереченнях на наступне. Постановою Первомайського міського суду Луганської області від 10 вересня 2007 р. та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2007 р. вимоги позивача задоволені та зобов’язано УПФУ в м.Первомайську зробити перерахунок пенсії позивача з 01 липня 2007 р. у розмірі 2 872 гр відповідно до вимог ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». УПФУ в м.Первомайську виконуючи рішення суду перерахувало розмір державної пенсії позивача та сплатило йому в лютому 2008 р. недоотриманий розмір пенсії в сумі 25 995 гр 84 к. Позивач знав про розмір мінімальної пенсії за віком з 12 січня 2005 р., тому що у відповіді УПФУ в м.Первомайську було вказано на розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2005 р. Проте питання про стягнення пенсії за минулий час – з 01 січня 2005 р. позивач не ставив.
Дослідивши обставини справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за таким підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є інвалідом 2 групи з 15 вересня 1998 р. безстроково категорії 1 (а.с.8, 10).
У листі-відповіді відповідача від 15 липня 2010 р. вказано на те, що з 01 липня 2006 р. пенсія позивача встановлена у розмірі 2 872 гр (вісім мінімальних пенсій за віком відповідно до Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») та додаткова пенсія щомісячно 75 % мінімальної пенсії за віком в розмірі 269 гр 25 к, всього 3 041 гр 25 к (а.с.14).
Згідно постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2007 р. змінена постанова Первомайського міського суду Луганської області від 10 вересня 2007 р. по справі за № 2а-199/2007 р. за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Первомайську про перерахунок пенсії. УПФУ в м.Первомайську було зобов’язано призначити починаючи з 01 липня 2007 р. позивачеві пенсію (а.с.14-18).
З листа-відповіді УПФУ в м.Первомайську від 06 липня 2006 р. № Д-40 на ім’я позивача вбачається, що йому було повідомлено про те, що Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (а.с.24).
Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються вимогами ч. 4 ст..52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими – по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно до вимог ст..99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх достовірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що 06 липня 2007 р. позивачу було повідомлено відповідачем про те, що Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2007 р. відповідач був зобов’язаний з 01 липня 2006 р. здійснити перерахунок пенсії Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду набрала законної сили.
Крім того, позивач просить поновити строк звернення до суду, не вказуючи на поважність причин його пропуску, і одночасно посилається на п.3 ч.1 ст.268 ЦК України, яким передбачено, що на вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим пошкодженням здоров’я, або смертю позовна давність не розповсюджується. За таких обставин позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню за необґрунтованістю.
Керуючись вимогами ст.ст.8, 9, 159-163 КАС України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд
П о с т а н о в и в :
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до Управління пенсійного фонду України в м. Первомайську про визнання протиправною відмову провести перерахунок пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи у відповідності із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постанова набирає законної сили після закінчення 10денного строку для подання заяви на апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в адміністративному суді Донецької області через Первомайський міський суд.
Суддя