Справа № 2- 2251 / 2010
Р І Ш Е Н Н Я
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі: головуючого - судді Чигриної Л.Г.
при секретарі Рашиній І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « Антрацитівське АТП 10918» « Про розірвання договорів оренди, стягнення орендної плати та завданої матеріальної шкоди»,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ « Антрацитівське АТП 10918» про розірвання договорів оренди, стягнення орендної плати та завданої матеріальної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послалась на те, що
між нею та відповідачем були укладені договори оренди транспортних засобів, а саме:
- від 15.01.2010 року, реєстр № 84, на автобус ( пасажирський), марки ПАЗ, модель 32054 СПГ, 2008 року випуску, номер шасі ( кузова, рами) НОМЕР_3, бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, належний на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого 14.10.2008 року ВРЕР м. Ровеньки УДАІ УМВСУ в Луганській області, ОСОБА_2, яка довіреністю від 15.01.2010 року уповноважила бути її представником в органах ДАІ та у всіх інших установах, підприємствах та організаціях, незалежно від їх
підпорядкування і форм власності з усіх питань, пов’язаних зі вчиненням правочинів щодо користування, експлуатації, розпорядження цим транспортним засобом;
- від 15.03.2010 року, реєстр № 532, на автобус ( пасажирський), марки ПАЗ, модель 32053 СПГ, 2008 року випуску, номер шасі ( кузова, рами) НОМЕР_5, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, належний особисто їй, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6, виданого 13.03.2010 року ВРЕР м. Красний Луч УДАІ УМВСУ в Луганській області.
За вказаними договорами оренди вона, як представник орендодавця та як орендодавець передала відповідачу у тимчасове строкове платне користування:
- автобус ( пасажирський), марки ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 на період з 15.01.2010 року по 15.01.2015 року;
- автобус ( пасажирський), марки ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 на період з 15.03.2010 року по 15.03.2015 року.
Орендна плата була встановлена у розмірі 10 000 гр. щомісячно по кожному транспортному засобу.
Однак, не дивлячись на те, що з часу укладання договорів відповідач використовує орендні транспортні засоби, орендну плату не сплачує, внаслідок чого виникла заборгованість:
- за договором від 15.01.2010 року, реєстр № 84, в розмірі 30 000 гр.;
- за договором від 15.03.2010 року, реєстр № 532, в розмірі 10 000 гр.
19.04.2010 року вона письмово звернулась до відповідача і повідомила, що невиконання умов договору є підставою для розірвання договорів оренди.
Не дивлячись на те, що відповідач 26.04.2010 року отримав її письмове повідомлення, він продовжив безоплатне використання наданих нею транспортних засобів.
Також відповідач не відреагував на її письмове звернення від 2.05.2010 року про повернення транспортних засобів.
Неповернення транспортних засобів завдало їй матеріальних збитків, а саме,
за договором оренди від 15.01.2010 року, реєстр № 84 в сумі 10 000 гр., за договором оренди від 15.03.2010 року, реєстр № 532, також 10 000 гр.
Просить визнати розірваними договори оренди транспортних засобів, укладених між нею та відповідачем: від 15.01.2010 року, реєстр № 84 та від 15.03.2010 року , реєстр № 532.
Також просить зобов’язати відповідача повернути їй - автобус ( пасажирський), марки ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_2 та її автобус ( пасажирський), марки ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Крім того, просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по орендній платі за договором від 15.01.2010 року, реєстр № 84, в розмірі 30 000 гр., за договором від 15.03.2010 року, реєстр № 532, в розмірі 10 000 гр., а всього 40 000 гр.
Також просить стягнути з відповідача на її користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 20 000 гр.
Більш того, просить стягнути з відповідача на її користь судові витрати, які складаються з суми судового збору в розмірі 600 гр. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гр., а всього в розмірі 720 гр..
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 підтримує, але уточнила їх об’єм.
Просить розірвати договори оренди транспортних засобів, укладених між ОСОБА_1 та ПАТ « Антрацитівське АТП 10918» від 15.01.2010 року, реєстр № 84 та від 15.03.2010 року, реєстр № 532.
Також просить зобов’язати ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» повернути ОСОБА_1 автобус ( пасажирський), марки ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_2 та автобус ( пасажирський), марки ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, належний позивачці.
Крім того, просить стягнути з ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за договором від 15.01.2010 року, реєстр № 84, в розмірі 30 000 гр., за договором від 15.03.2010 року, реєстр № 532, в розмірі 10 000 гр., а всього 40 000 гр.
Також просить стягнути з ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в розмірі 20 000 гр.
Більш того, просить стягнути з ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з суми судового збору в розмірі 600 гр., та суми витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гр., а всього 720 гр..
Представник відповідача ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 повністю не визнала і пояснила, що між ВАТ «Антрацитівське АТП 10918» та ОСОБА_1 були укладені договори оренди, згідно яких ВАТ «Антрацитівське АТП 10918» прийняло у тимчасове строкове користування транспортні засоби:
- на період з 15.01.2010 року по 15.01.2015 року автобус ( пасажирський), марки ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, з орендною платою у розмірі 10 000 гр. щомісячно;
- на період з 15.03.2010 року по 15.03.2015 року автобус ( пасажирський), марки ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, з орендною платою у розмірі 10 000 гр. щомісячно.
У зв'язку з набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року № 514-ІУ, Відкрите акціонерне товариство «Антрацитівське автотранспортне підприємство 10918» реорганізувалось в Публічне акціонерне товариство «Антрацитівське автотранспортне підприємство 10918».
Вважає, що позов ОСОБА_1 є необґрунтованим і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
1. Договори оренди транспортних засобів мають бути визнані недійсними з моменту їх укладення, оскільки на час укладення договорів оренди транспортних засобів ОСОБА_5, який є чоловіком позивачки ОСОБА_1, був головою правління - генеральним директором ВАТ «Антрацитівське АТП 10918» і вийшов за межі наданих йому Статутом повноважень.
Згідно статуту підприємства, який діяв на момент укладення договорів оренди, органами правління товариства були загальні збори акціонерів, наглядова рада, правління та ревізійна комісія.
Відповідно до п.п. 4 п. 7.20 Статуту ВАТ «Антрацитівське АТП 10918» до компетенції Правління Товариства належить прийняття рішень про укладення правочинів на суму, що не перевищує 30 000 гр..
Однак, у порушення зазначених вимог Статуту, ОСОБА_5 самостійно, без рішення Правління і без рішення Загальних зборів Товариства прийняв рішення про укладення угод на суму, відносно якої він не мав належного обсягу повноважень, а саме,
договір оренди транспортного засобу від 15.01.2010 року, сума якого перевищує встановлений Статутом ліміт.
За вказаним договором ВАТ «Антрацитівське АТП 10918» прийняло у тимчасове строкове платне користування на період з 15 січня 2010 року по 15 січня 2015 року на умовах оренди транспортний засіб, при цьому орендна плата по договору була визначена у розмірі 10 000 гр. щомісячно, а враховуючи те, що договір оренди складено на 5 років, загальна сума договору складала 600 000 гр., що у 20 разів перевищує допустимий для Правління Товариства ліміт по майновим угодам, які можуть укладатися виконавчим органом товариства без згоди Наглядової Ради чи Загальних зборів товариства.
Аналогічним чином 15.03.2010 року ОСОБА_5 від імені підприємства уклав договір оренди транспортного засобу відносно іншого транспортного засобу на тих самих умовах, а саме, на період з 15 березня 2010 року по 15 березня 2015 року, зі сплатою 10 000 гр. орендної плати щомісячно, а загалом 600 000 гр. орендної плати за 5 років оренди.
Послалась на те, що відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
У ст.203 ЦК України зазначено, що для укладення правочинів потрібно мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Відсутність дієздатності призводить до визнання правочину недійсним. (ст. 215 ЦК України).
Вважає, що чоловік позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 допустив порушення, уклавши від імені товариства два договори оренди транспортних засобів з перевищенням наданих йому повноважень, тобто у юридичної особи, яку він представляв, був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення таких правочинів.
Зазначила, що сторони у договорах оренди транспортних засобів є заінтересованими та пов'язаними між собою особами.
ОСОБА_5 та позивачка ОСОБА_1 є подружжям, у зв’язку з чим ОСОБА_5 подавав нотаріусу заяву про надання останній згоди на передачу в оренду транспортного засобу, а ОСОБА_2 оформила довіреність, якою надавала право укладати і підписувати угоди відносно свого транспортного засобу не тільки позивачці ОСОБА_1, але й її чоловіку ОСОБА_5.
Відповідно до п. 8.5 Статуту товариства рішення про укладення товариством правочину, до якого є заінтересованість, приймається Наглядовою Радою.
Таким чином, вважає, що ОСОБА_5 уклав зазначені договори оренди транспортних засобів від імені товариства без Рішення Наглядової Ради товариства, чим відступив від наданих йому законом та Статутом товариства повноважень.
2. Зауважила на те, що позивачка ОСОБА_1, звертаючись до суду, зазначала, що договори оренди повинні бути розірвані на підставі несплати орендної плати, не дивлячись на те, що 3 місячний строк не сплинув.
Так, на час пред’явлення ОСОБА_1 позову про розірвання договору оренди транспортного засобу від 15.03.2010 року, 3 місячний строк несплати орендної плати по цьому договору спливав тільки 15.06.2010 року.
Ст. 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаю ділового обороту.
У договорах оренди транспортних засобів зазначено, що всі зміни та доповнення повинні бути нотаріально посвідчені.
Таким чином, вважає, що до моменту нотаріального посвідчення розірвання договорів оренди транспортних засобів або до моменту визнання їх недійсними судом,
або розірвання їх у судовому порядку, відсутні підстави вважати договори розірваними, а тому не має жодних підстав повернення автобусів, що є предметом спірних договорів оренди.
3. Зазначила, що твердження позивачки про те, що неповернення транспортних засобів, які знаходяться у ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» у відповідності до договорів оренди, спричиняє їй матеріальні збитки є необґрунтованими і такими, що не підлягає задоволенню.
За правилами ст. 1166 ЦК України для відшкодування майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вину завдавача шкоди, однак позивачка зазначені умови не навела та не обґрунтувала.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, неодноразово подавала заяви про розгляд справи у її відсутності від 12.08.2010 року, від 10.09.2010 року, від 11.11.2010 року, проти позовних вимог не заперечувала, вважає вимоги позивачки ОСОБА_1 справедливими та підтримує їх. ( а.с. 45, 46, 165, 186)
Суд, вислухавши представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3,
представника відповідача ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» - Овчарову Г.В., дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до ст.ст. 212,213 ЦПК України докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів , вважає позов таким , що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6, виданого 13.03.2010 року ВРЕР м. Красний Луч УДАІ УМВСУ в Луганській області, є власником пасажирського автобусу марки ПАЗ, модель 32053 СПГ, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2. ( а.с. 9)
Третя особа у справі ОСОБА_2, є власником пасажирського автобусу марки ПАЗ, модель 32054 СПГ, 2008 року випуску, номер шасі ( кузова, рами) НОМЕР_3, бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого 14.10.2008 року ВРЕР м. Ровеньки УДАІ УМВСУ в Луганській області.( а.с. 8)
Довіреністю від 15.01.2010 року, реєстр № 83, третя особа ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 та ОСОБА_5 бути її представниками в органах ДАІ та у всіх інших установах, підприємствах та організаціях, незалежно від їх
підпорядкування і форм власності з усіх питань, пов’язаних зі вчиненням правочинів щодо користування, експлуатації, розпорядження вищевказаним транспортним засобом, у тому числі на його продаж, передачу в оренду, позичку. ( а.с.7)
Також в судовому засіданні встановлено, що Відкрите акціонерне товариство
« Антрацитівське АТП 10918» створено 25.12.1995 року внаслідок перетворення з
підприємства « Антрацитівське АТП 10918», а 26.01.1996 року проведено його державну
реєстрацію. ( а.с. 50,47)
Відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року
№ 514-ІУ, Відкрите акціонерне товариство «Антрацитівське АТП 10918» 11.05.2010 року було реорганізовано у Публічне акціонерне товариство «Антрацитівське АТП 10918» та внесені зміни до свідоцтва про державну реєстрацію. ( а.с. 50,48)
Позивачка ОСОБА_1 та ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» уклали нотаріально посвідчені договори оренди транспортних засобів, а саме:
- 15.01.2010 року, реєстр № 84, на автобус ( пасажирський), марки ПАЗ, модель 32054 СПГ, 2008 року випуску, номер шасі ( кузова, рами) НОМЕР_3, бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_2;
- 15.03.2010 року, реєстр № 532, на автобус ( пасажирський), марки ПАЗ, модель 32053 СПГ, 2008 року випуску, номер шасі ( кузова, рами) НОМЕР_5, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, належний ОСОБА_1 ( а.с. 8,9)
За вказаними договорами оренди позивачка ОСОБА_1, як представник орендодавця та особисто, як орендодавець, передала ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» у тимчасове строкове платне користування:
- автобус ( пасажирський), марки ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 на період з 15.01.2010 року по 15.01.2015 року, з орендною платою у розмірі 10 000 гр. щомісячно;
- автобус ( пасажирський), марки ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 на період з 15.03.2010 року по 15.03.2015 року, з орендною платою у розмірі 10 000 гр. щомісячно.
( а.с.8,9)
Однак, відповідач - ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» використовує транспортні засоби надані в оренду, але орендну плату, з часу укладання договорів, не сплачує.
Позивачка ОСОБА_1 19.04.2010 року зверталась до відповідача за погашенням заборгованості по договорам оренди та попереджала останнього про наслідки її несплати.( а.с. 12,15,16)
Згодом, листом від 26.04.2010 року та листом від 2.05.2010 року, позивачка ОСОБА_1 сповістила відповідача про розірвання договорів оренди автобусів.
( а.с. 11,13,14,10,17)
Отримавши письмові звернення ОСОБА_1, відповідач на них не
відреагував, не звертався ні до позивачки, ні до суду за визнанням укладених договорів оренди транспортних засобів недійсними з моменту їх укладення, а продовжував використовувати транспорт наданий в оренду, при цьому вважав, що відсутні підстави для визнання вказаних договорів оренди розірваними, а також для повернення автобусів, що є предметом укладених договорів оренди. ( а.с.13,14,15,16)
Тільки після пред’явлення до суду позову ОСОБА_1, відповідач 18.06.2010 року подав зустрічний позов до останньої про визнання договорів оренди транспортних засобів недійсними, який згодом був визнаний неподаним і повернутий йому внаслідок несплати судових витрат.
В судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» не виконувало п.п. 2.1,2.2 договорів оренди від 15.01.2010 року та від 15.03.2010 року і не проводило виплату ОСОБА_1 орендної плати, як представнику орендодавця та як орендодавцю.
Станом на час звернення позивачки до суду ( 27.05.2010 року) заборгованість відповідача по орендній платі, визначена ОСОБА_1, за договором від 15.01.2010 року, реєстр № 84, становила суму в розмірі 30 000 гр., за договором від 15.03.2010 року, реєстр № 532, складала суму в розмірі 10 000 гр., а всього в сумі 40 000 гр.
Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами склалися цивільні правовідносини з оренди транспортних засобів.
На підставі ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Сторони не заперечували, що позивачка ОСОБА_1, як представник орендодавця та особисто, як орендодавець, передала відповідачу у тимчасове строкове платне користування пасажирський автобус , марки ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 на період з 15.01.2010 року по 15.01.2015 року та пасажирський автобус, марки ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 на період з 15.03.2010 року по 15.03.2015 року, з щомісячною орендною платою у розмірі 10 000 гр. по кожному транспортному засобу, а відповідач прийняв зазначені автобуси, експлуатував їх з метою забезпечення виробничої потреби, однак орендну плату не сплачував.( а.с.8,9)
Згідно ст. 762 ч.1 ЦК України за користування майном з наймача ( орендаря) справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму ( оренди).
Частиною 5 вказаної статті врегульовано, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
На підставі ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. В судовому засіданні представником відповідача надана довідка, згідно якої пасажирський автобус марки ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 використовувався лише в період з 15.01.2010 року по 12.04.2010 року і даним транспортним засобом було отримано прибуток в розмірі 15021 гр., при цьому були понесені витрати по його експлуатації в сумі 15127 гр. 57 коп., без врахування визначеної договором орендної плати в сумі 30 000 гр..
Згідно вказаної довідки пасажирський автобус марки ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 після 12.04.2010 року не використовувався і приніс підприємству збитки. ( а.с. 170) Відповідно до цієї ж довідки, пасажирський автобус, марки ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 використовувався лише в період з 15.03.2010 року по 13.04.2010 року і даним транспортним засобом було отримано прибуток в розмірі 4726 гр., при цьому були понесені витрати по його експлуатації в сумі 8673 гр. 44 коп., без врахування визначеної договором орендної плати в сумі 10 000 гр..
Згідно вказаної довідки пасажирський автобус марки ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 після 12.04.2010 року не використовувався і приніс підприємству збитки. ( а.с. 170) Відповідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Суд вважає, що відповідачем не надано переконливих доказів, що орендоване майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, що транспортні засоби надані в оренду використовувались тільки з дня укладання договорів і до 12.04.2010 року.
Зазначені посилання відповідача, суд не приймає до уваги і вважає, що вони спростовуються самими договорами оренди від 15.01.2010 року, реєстр № 84 та від 15.03.2010 року, реєстр № 532, які нотаріально посвідчені, укладені сторонами, не є зміненими, розірваними та не визнані недійсними. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно з ч.ч.1,2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. На підставі ч.1 ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Пунктом 4.1 кожного з договорів оренди від 15.01.2010 року, реєстр № 84 та від 15.03.2010 року, реєстр № 532, передбачена відповідальність сторін, а саме, у випадках неналежного виконання сторонами зобов’язань за договорами, вони несуть відповідальність, згідно чинного законодавства України. В судовому засіданні встановлено, що відповідач по договорам оренди від 15.01.2010 року, реєстр № 84 та від 15.03.2010 року, реєстр № 532, протягом трьох місяців підряд не проводив плату за користування орендованими транспортними засобами, що на думку суду є істотним порушенням договорів. Більш того, внаслідок порушення відповідачем умов договорів оренди, позивачка значною мірою була позбавлена того, на що вона розраховувала при укладанні договорів, що завдало останній шкоду та є істотним порушенням укладених договорів. Не дивлячись на те, що позивачка ОСОБА_1 неодноразово сповіщала відповідача про розірвання вказаних договорів оренди автобусів, а відповідач отримував такі повідомлення позивачки, суд вважає, що не має підстав для визнання зазначених договорів розірваними.
Оскільки позивачка ОСОБА_1 наполягає на розірванні за рішенням суду договорів оренди від 15.01.2010 року, реєстр № 84 та від 15.03.2010 року, реєстр № 532, в наслідок їх істотного порушення другою стороною, то суд вважає на необхідне задовольнити вимоги останньої та зазначені договори оренди транспортних засобів розірвати.
Крім того, на думку суду, підлягають задоволенню і вимоги позивачки
ОСОБА_1 щодо зобов’язання відповідача повернути транспортні засоби надані в оренду.
Позивачка ОСОБА_1 має право вимагати від відповідача ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» повернення транспортних засобів, наданих в оренду, а відповідач, в свою чергу, зобов’язаний повернути ОСОБА_1, як представнику орендодавця та як орендодавцю, пасажирський автобус марки ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_2 та пасажирський автобус, марки ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, належний їй особисто.
Неповернення відповідачем транспортних засобів, наданих в оренду, завдало позивачці ОСОБА_1 матеріальних збитків, які вона визначила за договором оренди від 15.01.2010 року, реєстр № 84 в сумі 10 000 гр., за договором оренди від 15.03.2010 року, реєстр № 532, також в сумі 10 000 гр.
Позивачка ОСОБА_1 дійсно була позбавлена відповідачем відповідних виплат, на які вона розраховувала при укладенні договорів, що є істотним порушенням ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» договорів оренди від 15.01.2010 року, реєстр № 84 та від 15.03.2010 року, реєстр № 532.
Суд вважає на необхідне стягнути з відповідача ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» на користь позивачки ОСОБА_1 суму завданої їй шкоди в загальному розмірі 20 000 гр.
Також суд вважає, що є всі підстави для стягнення з відповідача ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» на користь позивачки ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має заборгованість перед позивачкою ОСОБА_1 по сплаті орендної плати за вищевказаними договорами оренди транспортних засобів, а тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення
з ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» на користь позивачки вказаної заборгованості в розмірах, зазначених позивачкою ОСОБА_1:
- за договором від 15.01.2010 року, реєстр № 84, за період з 15.01.2010 року і станом на 27.05.2010 року - 30 000 гр.,
- за договором від 15.03.2010 року, реєстр № 532, за період з 15.03.2010 року і станом на 27.05.2010 року - 10 000 гр., а всього в сумі 40 000 гр.
Крім того, суд вважає на необхідне стягнути з відповідача ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» на користь позивачки ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з суми судового збору в розмірі 600 гр. та суми витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гр..
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на інформаційно - технічне забезпечення .
Звертаючись до суду, позивачка ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 600 гр., згідно квитанції № 112/124 від 22.05.2010 року та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гр., згідно квитанції № 113/126 від 22.05.2010 року ( а.с.1,2).
На підставі викладеного,
керуючись ст.ст. 10,11,60,79, 84,88, 209,212-215, 218 ЦПК України,
ст.ст. 629,651,652,759,762,765,782 ЦК України, суд
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « Антрацитівське АТП 10918» « Про розірвання договорів оренди, стягнення орендної плати та завданої матеріальної шкоди» - задовольнити повністю.
1. Розірвати договір оренди транспортного засобу від 15.01.2010 року, укладений між ОСОБА_1, яка є представником орендодавця ОСОБА_2, та ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» на автобус ( пасажирський), марки ПАЗ, модель 32054 СПГ, 2008 року випуску, номер шасі ( кузова, рами) НОМЕР_3, бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_2, посвідчений 15.01.2010 року нотаріусом Антрацитівського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_7, реєстр № 84.
2. Розірвати договір оренди транспортного засобу від 15.03.2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» на автобус ( пасажирський), марки ПАЗ, модель 32053 СПГ, 2008 року випуску, номер шасі
( кузова, рами) НОМЕР_5, білого кольору, реєстраційний номер
НОМЕР_2, належний ОСОБА_1, посвідчений 15.03.2010 року нотаріусом Антрацитівського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_7, реєстр № 532.
3. Зобов’язати ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» повернути ОСОБА_1
Володимирівні транспортні засоби :
- автобус ( пасажирський), марки ПАЗ, модель 32054 СПГ, 2008 року випуску, номер шасі ( кузова, рами) НОМЕР_3, бежевого кольору, реєстраційний номер
НОМЕР_1, належний ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого 14.10.2008 року ВРЕР м. Ровеньки УДАІ УМВСУ в Луганській області;
- автобус ( пасажирський), марки ПАЗ, модель 32053 СПГ, 2008 року випуску, номер шасі ( кузова, рами) НОМЕР_5, білого кольору, реєстраційний номер
НОМЕР_2, належний ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6, виданого 13.03.2010 року ВРЕР м. Красний Луч УДАІ УМВСУ в Луганській області.
4. Стягнути з ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» на користь ОСОБА_1
Володимирівні заборгованість по орендній платі:
- за договором оренди транспортного засобу від 15.01.2010 року, реєстр № 84, в розмірі
30 000 гр.;
- за договором оренди транспортного засобу від 15.03.2010 року, реєстр № 532, в розмірі
10 000 гр., а всього в сумі 40 000 гр.. ( сорок тисяч гр.)
5. Стягнути з ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» на користь ОСОБА_1
Володимирівні суму завданої матеріальної шкоди:
- за договором оренди транспортного засобу від 15.01.2010 року, реєстр № 84, в розмірі
10 000 гр.;
- за договором оренди транспортного засобу від 15.03.2010 року, реєстр № 532, в розмірі
10 000 гр., а всього в сумі 20 000 гр.. ( двадцять тисяч гр.)
6. Стягнути з ПАТ «Антрацитівське АТП 10918» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з суми судового збору в розмірі 600 гр. та суми витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі
120 гр., а всього в сумі 720 гр. ( сімсот двадцять гр..)
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Антрацитівського міськрайонного суду Чигрина Л.Г.