Справа №22-ц-517 2007 р.                                   Головуючий у 1 -й інстанції - Собина О.І.

Категорія -                                                             Суддя-доповідач - Рибалка В.Г.

УХВАЛА

 іменем    України

19 квітня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Рибалки В.Г.

суддів                    -   Попруги СВ., Криворотенка В.І.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми, третя особа - Відкрите акціонерне товавриство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єдання ім.Фрунзе», про стягнення моральної шкоди,

встановила:

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми просить скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 лютого 2007 року, яким позов ОСОБА_1. задоволено частково - з відповідача на його користь стягнуто 5000 грн. моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, та відмовити в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт посилається на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що в судовому засіданні не встановлено факту заподіяння позивачу моральної шкоди, при визначенні її відшкодування судом не враховано характер та обсяг його моральних і фізичних страждань та вину позивача у настанні страхового випадку.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач з серпня 1980 року працював котельником-зборщиком другого роряду у ВАТ «СМНВО ім..Фрунзе». Внаслідок роботи в шкідливих умовах він отримав професійне захворювання, у зв'язку з чим за висновком МСЕК у 2001 році йому встановлено 15% втрати професійної працездатності, у 2002 році -45%, в 2005 році - 50% втрати працездатності, третю групу інвалідності.

Відповідно до актів розслідування професійного захворювання від 27 лютого 2001 року та від 19 лютого 2002 року причинами професійних захворювань є створення неналежних умов праці адміністрацією підприємства.

Внаслідок професійних захворювань ОСОБА_1. заподіяно моральну шкоду, яка полягає в обмеженні життєдіяльності.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що внаслідок незабезпечення належних умов праці ВАТ «Сумське НВО ім.Фрунзе»    позивач    втратив    частково    професійну    працездатність,    що    негативно

2

відобразилось на стані його здоров'я і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, призвело до фізичних і моральних страждань, висновок суду першої інстанції про заподіяння ОСОБА_1. моральної шкоди, обов'язок відшкодування якої відповідно до ст.ст.1, 21, 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування...» покладений саме на відповідні Фонди соціального страхування, є обґрунтованим.

При визначенні питання про наявність факту спричинення моральної шкоди суд дав належну правову оцінку всім доказам у справі, в тому числі і висновку МСЕК про відсутність медичних ознак моральної шкоди.

Що стосується розміру відшкодування, то визначивши його в сумі 5000 грн., суд виходив з наданих позивачем доказів щодо характеру і обсягу його моральних страждань, обізнаності позивача про шкідливий вплив умов праці на його здоров'я, а також - з урахуванням принципів розумності та справедливості.

Доводи апелянта про те, що у зв'язку з набранням законної сили Законом «Про державний бюджет України на 2007 рік» в даному випадку немає правових підстав для відшкодування моральної шкоди, є безпідставними, оскільки спірні правовідносини виникли у 2001-2002 роках.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують, не містять посилань на такі порушення норм матеріального і процесуального права, які б могли стати підставою для зміни чи скасування рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. ст.303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 лютого 2007 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.