ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/10913/13-ц Номер провадження 22-ц/814/2098/21Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д.Д. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Панченка О.О.,

суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 липня 2021 року, постановлену у складі головуючого судді Андрієць Д.Д., дата складання повного тексту ухвали 02 серпня 2021 року, за заявою  ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2014 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст заяви

27 квітня 2021 року ОСОБА_4 . звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2014 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Заява мотивована тим, що вона є спадкоємцем ОСОБА_3

23 березня 2021 року державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Власенко Н.В. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що з березня 2017 року на все майно спадкодавця накладено арешт в рамках здійснення виконавчого провадження №46613206.

Зазначила, що з рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області вона ознайомилась лише 19 квітня 2021 року і за життя її батько не повідомляв про існування боргових зобов`язань перед ОСОБА_2 . Вважає, що саме з моменту ознайомлення із матеріалами справи вона має право на подання заяви про перегляд заочного рішення. Також, вказала, що, як вбачається з матеріалів справи, її батько не отримував повістки про виклик та копію заочного рішення, що позбавило його можливості належним чином захистити свої права.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2014 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, - залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строків звернення до суду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спадкодавець ОСОБА_3 , за умови належної реалізації своїх прав та виконання обов`язків, мав дізнатись про ухвалення судом рішення про стягнення з нього коштів ще в 2018 році, та відповідно, у разі незгоди із ним, звернутись до суду із заявою на перегляд заочного рішення у строки визначені нормами цивільно-процесуального закону, оскільки 24 липня 2018 року головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчука Докійчук Т.В. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника, відповідно до якої у період з листопада 2018 року по червень 2020 року із заробітної плати ОСОБА_3 проводились утримання коштів за виконавчим листом, які перераховувалися на рахунок стягувача ОСОБА_2 . Однак, починаючи з 24 липня 2018 року і до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , від ОСОБА_3 відповідна заява до суду не надходила.

Також, місцевий суд зазначив, що доводи представника заявниці про існування у ОСОБА_3 інших боргових зобов`язань не може свідчити про незнання останнім яке саме рішення суду виконується, оскільки відповідна постанова про звернення стягнення на доходи боржника містить реквізити сторін (стягувача та боржника), номер справи та суть ухваленого судом рішення.

Крім того, суд першої інстанції, приймаючи до уваги те, що заочне рішення було ухвалене ще в 2014 році, вказав, що його перегляд в 2021 році не буде відповідати принципу правової визначеності.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 липня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її заяву про перегляд заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2014 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

У своїй апеляційній скарзі скаржниця посилається на те, що про існування вказаного заочного рішення вона дізналася в березні 2021 року від державного нотаріуса, у якого була заведена спадкова справа після смерті її батька ОСОБА_3 , а останній, у свою чергу, не був присутнім у судових засіданнях та не отримував судові повістки у справі про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судове засідання апелянт ОСОБА_1 не з`явилася, подавши заяву про розгляд справи у її відсутність.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Судом встановлено, що заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2014 року (а.с.41 т.1) стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики №29/12 від 29 грудня 2009 року з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних в розмірі 157145,89 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат.

24 лютого 2015 року, на підставі виконавчого листа від 03 липня 2014 року №524/10313/13-ц, виданого Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області (а.с.93 т.1), старшим державним виконавцем Печерського районного управління юстиції у м. Києві Білоусом О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №46613206 (а.с.64 т.1), в рамках виконання якого, зокрема, було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3 .

У період з листопада 2018 року по червень 2020 року із заробітної плати ОСОБА_3 проводились утримання коштів за виконавчим листом, які перераховувалися на рахунок стягувача ОСОБА_2 (а.с.161-164 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.86 т.1).

13 серпня 2020 року Автозаводський відділ державної виконавчої служби міста Кременчука листом №154732 повідомив ОСОБА_2 про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, відповідно до пункту 3 статті 39 закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку зі смертю боржника (а.с.209 т.1).

Після цього, стягувач ОСОБА_2 звернувся до Першої кременчуцької державної нотаріальної контори з претензією-вимогою до спадкоємців боржника, на підставі якої було заведено спадкову справу №274/2020 (а.с.97, 210 т.1).

25 березня 2021 року державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Власенко Н.В. було відмовлено спадкоємиці ОСОБА_1 , дівоче прізвище - ОСОБА_5 (а.с.88 т.1), яка згідно копії свідоцтва про народження є дочкою померлого ОСОБА_3 (а.с.87 т.1), у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 після померлого ОСОБА_3 у зв`язку з накладенням на вказане нерухоме майно заборони на відчуження та арешту (а.с.85 т.1).

У зв`язку з цим, 27 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2014 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Залишаючи без розгляду вказану заяву у зв`язку з пропуском строків звернення до суду, Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області виходив з того, що заявниця не навела достатніх підстав і не надала належних доказів вважати, що вказаний строк нею, як правонаступником ОСОБА_3 , пропущено з поважних причин. Навпаки, про існування даного заочного рішення останні мали змогу дізнатися набагато раніше.

Колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду правильним, з наступних підстав.

Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини

Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 5 ЦПК України визначено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Заочний розгляд справи регламентується главою 11 ЦПК України.

За приписами статті 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до положень частин 2 - 4 статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із частиною 1 статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Положеннями пункту 3 частини 2 та частиною 7 статті 285 ЦПК України передбачено, що у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це. До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

Відповідно до статті 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

У статті 123 ЦПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно зі статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Причина пропуску строку може бути визнана поважною, якщо вона унеможливлює або ускладнює можливість вчинення певних процесуальних дій у визначений законом строк, якщо вона виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила цей строк, та якщо виникла протягом строку, який пропущено, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Положеннями статті 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Апеляційний суд зазначає, що, залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у зв`язку з пропуском строків звернення до суду, місцевий суд дійшов правильного висновку про недоведеність останньою поважності причин для поновлення цього строку, зокрема й через те, що в даному випадку існують правовідносини із спадкування нею обов`язків щодо примусового виконання судового рішення, що належали її спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому спірні правовідносини не можна розглядати виключно у контексті виникнення та існування боргових правовідносин між нею та кредитором її спадкодавця.

Право скаржниці на поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, постановленого відносно її померлого батька ще за його життя, могло б виникнути, в першу чергу, у випадку доведеності поважності причин пропуску строку звернення до суду саме її батьком - ОСОБА_3 , а вже потім власне ОСОБА_1 .

У свою чергу, ОСОБА_3 мав реальну можливість дізнатися про існування оскаржуваного заочного рішення ще у 2018-2020 роках, коли у період з листопада 2018 року по червень 2020 року за місцем його роботи із заробітної плати проводилось утримання коштів за ініціативи органу державної виконавчої служби, які перераховувалися на рахунок стягувача ОСОБА_2 (а.с.161-164 т.1).

У зв`язку з цим, суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги як безпідставні посилання ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_3 також мав і інші боргові зобов`язання, а тому не знав яке саме рішення суду виконується, оскільки останній міг безперешкодно ознайомитися за місцем роботи із змістом та реквізитами постанови про звернення стягнення на доходи боржника, на підставі якої роботодавець проводив утримання коштів з його заробітної плати, та дізнатися в рахунок якого саме боргового зобов`язання здійснюється погашення.

Відповідно до статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, що передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» від 24 липня 2003 року, пункти 51–52).

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року, пункт 41).

Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів звертає увагу, що заочне рішення було ухвалено судом в 2014 році і його перегляд у 2021 році не буде у повній мірі відповідати принципу правової визначеності.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, до яких суд дійшов шляхом повного та всебічного з`ясування обставин справи. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 Цивільного процесуального кодексу України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Щодо судових витрат

За приписами частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 липня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її складання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 12 жовтня 2021 року.

Головуючий                        О.О. Панченко

Судді                        Т.В. Одринська

                                                                               В.П. Пікуль