Справа № 22-а-170 Головуючий у 1-й інстанції: Оснач СВ.
Категорія 38 Суддя-доповідач: Криворотенко B.I.
УХВАЛА
іменем України
17 квітня 2007 року колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Рибалки В.Г.,
суддів - Криворотенка В.І., Хвостика С.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
та осіб, які приймають участь в справі - представника апелянта Супрунова І.Ю.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському
районі Сумської області
на постанову Ямпільського районного суду Сумської області від 25 січня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного
фонду України в Ямпільському районі Сумської області про скасування постанови № 20 від
08 серпня 2006 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення
штрафу, -
встановила:
Постановою Ямпільського районного суду Сумської області від 25 січня 2007 року скасовано постанову начальника Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області № 20 СУ від 08 серпня 2006 року про притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності за ст. 165-1 ч.2 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 187 грн.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду встановленим в справі обставинам та порушення судом норм матеріального права, просить скасувати вказану постанову суду та прийняти нову постанову про відмову в позові. Зазначає, що згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, і при цьому пільг щодо нарахування та сплати таких внесків не встановлено: вони підлягають сплаті незалежно від фінансового становища платника. Також вказує, що спеціалістами управління дотримано встановлену законодавством процедуру та строки притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1. з травня 2006 року працює на посаді Свеського селищного голови.
Бюджет Свеської селищної ради є бюджетоутворюючим. Станом на 01 грудня 2006 року його виконано на 61,7 %, в сумі 556 810 грн., і з нього до районного бюджету вилучено 220 857 грн.
08 серпня 2006 року селищний голова ОСОБА_1. був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 165-1 КпАП України у вигляді штрафу розміром 187 грн. за порушення встановленого порядку сплати страхових пенсійних внесків, а саме за травень 2006 р. до 20 червня 2006 р. - 14 953 грн. 86 коп., за червень 2006 р. до 20 липня 2006 р. - 14 955 грн. 24 коп.
2
На балансі Свеської селищної ради на 20 червня 2006 року було 751 грн. 83 коп., а на 20 липня 2006 року - 728 грн. 47 коп.
Заробітна плата у травні та червні 2006 року працівникам селищної ради не виплачувалась.
Позивач неодноразово звертався про виділення дотацій на протязі року.
В зв'язку з відсутністю коштів, управлінням Державного казначейства в Сумській області 25 липня 2006 року було прийняте рішення про надання цільової короткотермінової позики у розмірі 67 000 грн. на виплату заробітної плати. Ці позики брались і у квітні й у червні на погашення заборгованості по заробітній платі.
Свеській селищній раді в подальшому у листопаді та грудні 2006 року рішеннями сесії районної ради були виділені дотаційні кошти на погашення заборгованості по заробітній платі відповідно 64 066 грн. та 17 1955 грн.
Перевіривши постанову в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції вірно з'ясував правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи, дослідив всі наявні докази в справі і дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні на підставі ст. 86 ч. 1 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто необхідною складовою адміністративного правопорушення є наявність винних дій чи бездіяльності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за скоєння проступку.
Згідно ч.5 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Аналогічне положення міститься і в п. 5.1.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління ПФУ 19 грудня 2003 року № 21-1.
Як було встановлено в суді першої інстанції і знайшло підтвердження при апеляційному перегляді, на звітний період: на травень та червень 2006 року, необхідна сума коштів на рахунку платника була відсутня. Відсутність їх сталася не з вини позивача, оскільки виплата заробітної плати працівникам селищної ради здійснюється за рахунок дотацій, які на той період не були виділені.
Враховуючи вищевикладений безготівковий порядок перерахування страхових внесків до установ Пенсійного фонду України, ОСОБА_1. як голова селищної ради, не маючи на її рахунку достатніх коштів, був фактично позбавлений можливості виконати зобов'язання зі сплати страхових внесків перед відповідачем у передбачений на це законом спосіб.
3
Таким чином, обґрунтованими, на думку колегії судців, є висновки суду про відсутність винних дій або бездіяльності з боку позивача і необхідність скасування в зв'язку з цим постанови відповідача про притягнення першого до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів наявності вини позивача в несвоєчасному перерахуванні вказаних коштів, а тому судове рішення про задоволення позову відповідає зібраним у справі доказам.
В доводах апеляційної скарги не називаються докази або обставини, які б свідчили про реальну можливість перерахування внесків у вказаному періоді і про вину позивача в неперерахуванні цих коштів. В зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Виходячи з викладеного вище та керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області відхилити, а постанову Ямпільського районного суду Сумської області від 25 січня 2007 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.