УХВАЛА

Іменем України

12            квітня 2007 року Апеляційний суд Житомирської області в

складі:

головуючого - судді  Павицької Т.М. суддів     Миніч Т.І.,  Олесієнка М.М. при секретарі   Калинець Т.Л.

розглянувши у відкритому (закритому) судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю за апеляційною скаргою територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 24 липня 2006 року, -

встановив :

У липні 2006 року ОСОБА_1. звернулася до суду із заявою в порядку окремого провадження і просив встановити факт виконання нею у період з 10.10.1979 року по 19.08.1982 року обов'язків інспектора слідчого відділу прокуратури Житомирської області. Зазначала, що вона являється державним службовцем і зарахування цієї роботи до стажу державного службовця надасть їй право на доплату за вислугу років.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 24 липня 2006 року заяву ОСОБА_1. задоволено. Суд встановив факт, що ОСОБА_1. працювала в прокуратурі Житомирської області та виконувала з 10.10.1979 року по 19 серпня 1982 року обов'язки інспектора слідчого відділу прокуратури Житомирської області.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду та ухвалити нове - про відмову в задоволенні заяви, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосований матеріальний та процесуальний закон. Так, апелянт зазначає, що в трудовій книжці ОСОБА_1. є відповідні записи про її роботу в обласні прокуратурі, а тому суд безпідставно  обгрунтував рішення суду показами свідків.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

13            змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1. просила

встановити факт виконання нею роботи, яка прирівнюється до

категорії робіт державної служби, а саме обов'язків інспектора

слідчого відділу прокуратури Житомирської області.

Справа № 22 ц/74 0       Головуючий у суді 1-і інст. Колупаєв В.В.

Категорія                                             Суддя-доповідач Павицька Т.М.

2

Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, роз'яснень викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України N"5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Обчислення стажу державної виконавчої служби проводиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 «Про порядок обчислення стажу державної служби». Таким чином порядок визначення стажу державної служби встановлений чинним законодавством.

Відповідно до п. 4 цієі постанови документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують  стаж роботи.

У випадку незгоди з рішенням державного органу про визначення стажу державної служби заінтересована особа може звернутися захистом своїх прав до суду.

В судовому порядку може встановлюватися лише факт належності особі документа про трудовий стаж, якщо ім'я, по батькові та прізвище в ньому не збігаються з тими, що зазначені в її паспорті або свідоцтві про народження.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом не може розглядатися заява про встановлення факту виконання особою роботи, яка прирівнюється до категорії робіт державної служби. А тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановлениям нової ухвали - про закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 310, 312 - 315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 2 4 липня 2006 року  скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.