Справа № 2- 5292 /10

РІШЕННЯ  
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 23 листопада 2010 року

Суворовський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді – Кисельова В.К.
при секретарі -     Калініченко О.О.

за участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті

про визнання наказів незаконними та їх скасування,   про поновлення на роботі, про відшкодування моральної шкоди, -

  ВСТАНОВИВ:  

 ОСОБА_1 звернувся з позовом  до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті про визнання наказів незаконними та їх скасування,   про поновлення на роботі, про відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з  03 грудня 2007р. позивач перебуває у трудових відносинах з адміністрацією Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті на посаді провідного лікаря ветеринарної медицини. Позивач був прийнятий на посаду, згідно  наказу від 26.11.07р. № 110-к про прийняття на період відпустки іншого працівника по догляду за дитиною.  Згідно наказу від 30.11.2009р. № 269-к позивача було переведено па посаду лікаря ветеринарної медицини пункту державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті № 9 з 30 листопада 2009р., з посадовим окладом згідно штатного розпису.

03 серпня 2010 року позивачу стало відомо, що наказом від 02.08.10р. № 138-к його було переведено на пункт державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті № 18. Однак при переведені позивача  на іншу посаду відповідачем були порушені вимоги ст. 32 КЗпП України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не пізніше, ніж за два місяці.

Позивач стверджує, що він не надавав згоди на його переведення на інше місце роботи, та його було переведено на іншу роботу без законних підстав.  

В зв’язку з порушенням трудових прав зі сторони відповідача, позивач звертався до Президента України, Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, До Територіальної державної інспекції праці у Одеській області

Позивач також стверджує, що він особисто намагався звернутись до в.о. начальника служби ОСОБА_2, однак його не бажали приймати, а також реєструвати його особисті звернення.  

На письмові заяви позивача про видачу копії трудової книжки та ознайомлення з наказом про переведення, які були надіслані до служби поштою, йому не відповіді на не надали, а взагалі стали  погрожувати звільненням.

Дійсна обставина призводила до перевтоми, нервового напруження і втрати спокійного ритму життя. В зв’язку з чим, позивач вважає, що йому було спричинені моральні страждання, а тому він просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.  

На підставі викладеного, позивач просив:

1.   1.           Визнати незаконним та скасувати наказ в.о. начальника Одеської регіональної служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті ОСОБА_2 від 02.08.10р. № 138-к про переведення лікаря ветеринарної медицини ОСОБА_1 на пункт державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті № 18;

2.   2.      Поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря ветеринарної медицини пункту № 9 Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті та зобов'язати внести відповідний запис до трудової книжки.

3.   3.      Стягнуть з Одеської регіональної служби державного
ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та
транспорті на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

 В процесі судового засідання ОСОБА_1 доповнив позовні вимоги про скасування наказу № 133 – К.

Так, позивач стверджує, що в процесі розгляду даної справи, йому стало відомо,  що наказом відповідача № 133-к від 26 липня 2010 р. скасовано попередній наказ від 30 листопада 2009 р. № 269-К, згідно  якого позивача було переведено на посаду лікаря ветеринарної медицини пункту державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті з 30 листопада 2009р..

Позивач вважає, що вищевказаний наказ № 133-к від 26 липня 2010 р. є незаконним та підлягає скасуванню з наступних підстав.  

Так, в мотивувальної частини спірного наказу, зазначено, що наказ № 269 - К від 30 листопада 2009р.  скасовується у зв'язку з недостовірністю даних зазначених у ньому. Однак з 03 грудня 2007р. позивач працював на посаді провідного лікаря ветеринарної медицини Одеського центрального пункту із зоною обслуговування залізнична станція «Одеса-товарна», Морський торговий порт та міжнародний аеропорт, та був закріплений саме за пунктом «Одеса-товарна»,  що підтверджується витягом з наказу № 34 від 01.04.2008 р.. Після реорганізації Одеської регіональної служби пункт «Одеса-товарна» був перейменований на ПДВСКН ДКТ № 20., тобто наказ відповідає дійсності.  

Крім того, до винесення наказу № 133 - К, позивач пропрацював на посаді лікаря ветеринарної медицини ПДВСКН ДКТ № 9 майже рік. За відпрацьований рік  позивачу, як  лікарю ветеринарної медицини ПДВСКН ДКТ № 9 була надана щорічна основна відпустка за період роботи з 2008 - 2009 роки. Також в.о. начальника служби ОСОБА_2 застосував до позивача, як лікарю ветеринарної медицини ПДВСКН ДКТ № 9, дисциплінарне стягнення у вигляді догани.  

Скасування наказу про  переведення позивача  до ПДВСКН ДКТ № 9 змінює істотні умови праці, зокрема, про зміну підпорядкованості , посади працівника, місця роботи, територіальне місце знаходження роботи, та умов праці.

Таким чином, за думкою позивача, наказом № 133-к від 26 липня 2010 р. адміністрація регіональної служби незаконно скасувала наказ № 269 - К від 30 листопада 2009 р., чим порушила його  права на працю.

 На підставі викладеного,   позивач    просив визнати незаконним  та   скасувати наказ в.о. начальника Одеської регіональної служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті ОСОБА_2 від 26 липня 2010р. № 133-к про скасування наказу від 30 листопада 2009 року № 269 - К.

 В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що про переведення  з пункту № 9 до пункту № 18 він взагалі дізнався тільки на початку серпня 2010р.. Вищевказане переведення не було з ним з узгоджено, а також його не попередили про зміну умов праці за два місяця. Крім того, тільки під час розгляду справи йому стало відомо, що наказом № 133-к від 26 липня 2010 р. адміністрація регіональної служби скасувала наказ № 269 - К від 30 листопада 2009 р. про його переведення до пункту № 9. Він вважає, що відповідач грубо порушив його трудові права, оскільки його було переведено без особистої згоди та без  повідомлення за два місяця.  

 Представники відповідача позовні вимоги не визнали та пояснили, що позивача було законно переведено до пункту № 18, оскільки він незаконно обіймав посаду лікаря ветеринарної медицини на пункті № 9.

 В останнє судове засідання представники відповідача не з’явились, посилаючись на службову командировку представників відповідача.  Суд розцінює вищевказані дії відповідача як недобросовісне користування процесуальними правами. Так, представники відповідача вдруге не з’явились в судове засідання, при цьому на судове засідання, яке повинно було відбутись 15.11.2010р. представники відповідача не з’явились, будучи належним чином повідомленими, а також  не повідомили про причину неявки. Необхідно відзначити, що відповідач мав можливість направити в судове засідання інших представників, але цього не було зроблено. Суд вважає, що вищевказані дії відповідача були направлені на умисне затягування судового розгляду справи, а тому вирішив розглянути справу на підставі наявних доказів по справі.  

 Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідач – ОСОБА_2 в судові засідання жодного разу не з’явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, через представників відповідача.  

 Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на підставі фактів, встановлених в судовому засіданні.  

 Так, судом встановлено, що з  03 грудня 2007р. позивач був пригний на роботу до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті на посаду провідного лікаря ветеринарної медицини.  

Позивач був прийнятий на посаду, згідно  наказу від 26.11.07р. № 110-к про прийняття на період відпустки іншого працівника по догляду за дитиною. (а.с. 6)  

  Згідно наказу від 30.11.2009р. № 269-к позивача було переведено на посаду лікаря ветеринарної медицини пункту державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті № 9 з 30 листопада 2009р., з посадовим окладом згідно штатного розпису. Вищевказане переведення було здійснено начальником служби на підставі особистої заяви ОСОБА_1 (а.с. 5)  

 Частиною 1 ст. 32 КЗпП України встановлено, що переведення на  іншу  роботу  на  тому  ж   підприємстві,   в  установі,  організації,  а  також  переведення  на  роботу на інше  підприємство,  в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча  б  разом з підприємством,  установою,  організацією,  допускається  тільки за згодою працівника,  за винятком випадків, передбачених у  статті   33  цього  Кодексу  та  в  інших  випадках,  передбачених  законодавством.

 Суд вважає, що вищевказане переведення ОСОБА_1 на підставі наказу № 269-К від 30.11.2009р. було здійснено з дотриманням вимог ч. 1 ст. 32 КЗпП України, а тому є законним.  

 З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 дійсно приступив до виконання службових обов’язків як лікар  ветеринарної медицини пункту державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті № 9. (а.с. 34-35)

 Наказом в.о. начальника Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті ОСОБА_2 № 133-к від 26 липня 2010 р. було скасовано наказ від 30 листопада 2009 р. № 269-К, згідно  якого позивача було переведено на посаду лікаря ветеринарної медицини пункту державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті з 30 листопада 2009р.. (а.с.30)  

 Вищевказаний наказ № 133-к від 26 липня 2010 р. було скасовано  «в зв’язку з недостовірністю даних, зазначених у наказі та враховуючи доповідну завідувача сектора кадрової роботи і службової записки завідувача сектору правового забезпечення».  

 Позивач дізнався про існування вищевказаного наказу тільки в процесі розгляду даної справи, а тому суд вважає, що строк позовної давності для звернення з позовними вимоги про визнання вищевказаного наказу незаконним не сплинув.  

 Суд вважає, що наказ № 133-к від 26 липня 2010 р. є незаконним, оскільки КЗпП України не передбачає випадків скасування власником  підприємства,  установи,   організації   або   уповноваженим   ним  органом  чи фізичною  особою наказу про переведення працівника, який постійно працює на роботі, на яку його було переведено.  

 Необхідно також відзначити, що після прийняття наказу № 133-к від 26 липня 2001р., яким фактично було скасовано переведення ОСОБА_1 до пункту № 9, він продовжував виконувати свої посадові обов’язки, як лікар ветеринарної медицини.  

 Згідно наказу № 138-к від 02.08.2010р. «по особову складу», ОСОБА_1 провідного лікаря ветеринарної медицини пункту державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті № 9 було переведено  до пункту державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні № 18. (а.с.90) Вищевказаний наказ  було мотивовано «положенням Кодексу Законів про Працю України, подання т.в.о. начальника пункту № 18 від 02.08.2010р., та враховуючи довідну записку завідувача сектора кадрової роботи і службову записку завідувача сектору правового забезпечення».

 З наказу № 166 від 01.12.1999р. вбачається, що пункт державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті № 9 обслуговує Іллічівський морський торговельний порт, бази ІВТ, ТЛС, «Бонд», ТЗБ, станція Іллічівськ та інш. Пункт державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті № 18 обслуговує Одеський морський торговий порт, Одеський портовий холодильник, нафтогавань, Одеський судоремонтний завод та ін.  

 Таким чином, пункти № 9 та  № 18 перебувають у різних місцевостях та мають різні зони обслуговування, у зв’язку з чим, переведення працівника з одного пункту до іншого є зміною істотних умов праці.  

 Відповідно до ч. 1 ст. 32 КЗпП України такий перевод повинний бути здійснений за згодою працівника, однак ОСОБА_1 не надавав згоду на його   переведення до пункту № 18.  

 Частиною 3 ст. 32 КЗпП України передбачено, що у зв'язку  із  змінами  в  організації  виробництва  і  праці  допускається  зміна  істотних умов праці при продовженні роботи за  тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних  умов праці -  систем  та  розмірів  оплати  праці,  пільг,  режиму  роботи,  встановлення  або  скасування  неповного  робочого  часу,  суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших -  працівник  повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

 Однак ОСОБА_1, в порушення вимог ч. 3 ст. 32 КЗпП України, не було повідомлено про зміну істотних умов праці за два місяці перед переведенням. Вищевказаний факт підтверджується також актом перевірки № 15-01-071/0379 від 03.09.2010р. Територіальної державної інспекції праці у Одеській області. (а.с. 82-86)

 Постановою Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів»  N 9 від 06.11.92 роз’яснюється, що  згідно з  ч.3  ст.32  КЗпП  в межах спеціальності,   кваліфікації  і  посади,  обумовленої  трудовим  договором,  зміна   істотних  умов  праці:  систем  і розмірів оплати,  пільг,  режиму   роботи,  встановлення  або  скасування  неповного  робочого  часу,   суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших -   допускається за умови,  що  це  викликано  змінами  в  організації   виробництва  і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений   не пізніше ніж за 2 місяці. Якщо при розгляді трудового спору буде   встановлено,  що  зміна істотних умов трудового договору проведена   не у зв'язку зі  зміною  в  організації  виробництва  і  праці  на   підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням   конкретних  обставин  може  бути  визнана  судом  неправомірною  з   покладенням  на  власника  або  уповноважений  ним орган обов'язку   поновити працівникові попередні умови праці.

 З наказу № 138-к від 02.08.2010р. «по особову складу» взагалі не вбачається, що він був прийнятий у зв’язку з  зміною  в  організації  виробництва  і  праці  на   підприємстві.  

На підставі викладеного, суд вважає, що необхідно визнати незаконним  вищевказаний наказ в частині  переведення провідного лікаря ветеринарної медицини ОСОБА_1 з пункту державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті № 9 на пункт державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті № 18, а також поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря ветеринарної медицини пункту державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті № 9 Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

Крім того, необхідно  зобов’язати Одеську регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті внести запис  до трудової книжки ОСОБА_1 про поновлення на посаді лікаря ветеринарної медицини пункту державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті № 9 Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

Відповідно до п. 4 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про:  поновлення    на    роботі   незаконно   звільненого   або  переведеного на іншу роботу працівника.

В зв’язку з чим, рішення в частині поновлення  ОСОБА_1 на посаді лікаря ветеринарної медицини пункту державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті № 9 Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті підлягає негайному виконанню.  

Суд також вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 гривень.

Так, згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником   або   уповноваженим   ним   органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань,  втрати  нормальних життєвих  зв'язків  і  вимагають  від  нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні встановлено, що позивач фактично не приступив до виконання своїх обов’язків в пункті № 18  державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті № 9 Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті. Так, позивач перебував на лікарняному, а тому, сам факт переведення позивача не призвів до втрати  нормальних життєвих  зв'язків  позивача,   і не   вимагав  від  нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В зв’язку з тим, що позивач був звільнений від сплати судових витрати, то з Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті державне мито в доход Держави у розмірі 8 гривень 50 копійок, витрати за інформаційне-технічне забезпечення процесу  у розмірі 37 гривень.  

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 КЗпП України, ст. ст.  10, 11, 209, 212-215, 367  ЦПК України, суд –

  ВИРІШИВ:  

 1. Позов ОСОБА_1 до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті про визнання наказів незаконними та їх скасування,   про поновлення на роботі, про відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.  

2. Визнати незаконним та скасувати наказ В.о. начальника Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті ОСОБА_2 від 26 липня 2010р. № 133-к «про особовому складу» про скасування наказу від 30 листопада 2009р. № 269-К.  

3. Визнати незаконним та скасувати наказ В.о. начальника Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті ОСОБА_2 № 138-к від 02.08.2010р.  в частині переведення провідного лікаря ветеринарної медицини ОСОБА_1 з пункту державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті № 9 на пункт державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті № 18.

4. Поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря ветеринарної медицини пункту державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті № 9 Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

5. Зобов’язати Одеську регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті внести запис  до трудової книжки ОСОБА_1 про поновлення на посаді лікаря ветеринарної медицини пункту державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті № 9 Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

6. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті про відшкодування моральної шкоди – відмовити.  

7. Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді лікаря ветеринарної медицини пункту державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті № 9 Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

8. Стягнути з Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті державне мито в доход Держави у розмірі 8 гривень 50 копійок, витрати за інформаційне-технічне забезпечення процесу  у розмірі 37 гривень.  

Рішення суду може бути оскаржено  в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з  дня отримання копії повного рішення.

  Суддя