ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2021                                                                                справа № 914/2381/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода 7П», м. Львів

до відповідача Приватного підприємства «Сантех-Будсервіс», м. Львів

про стягнення 24005,00 грн за договором №12 від 12.08.2019

За участю представників сторін: не викликались

Судові процедури

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода 7П» до Приватного підприємства «Сантех-Будсервіс» про стягнення 24005,00 грн заборгованості за договором №12 від 12.08.2019.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2021 справу №914/2381/21 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 09.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.

03.09.2021 на адресу суду надійшла заява вх.№20344/21 про визначення розрахунку витрат на професійну правничу допомогу.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором №12 від 12.08.2019 в частині виконання робіт по виготовленню додаткових пультів відкривання та брелків відкривання у кількості, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму сплаченого авансу за Договором, а також нараховані штрафні санкції.

Заперечення відповідача

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 04.08.2021 п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.

30.09.2021 на адресу суду повернувся скерований на юридичну адресу відповідача (Богданівська, 42/7,Львів,79056) поштовий конверт з копією ухвали суду від 09.08.2021 про відкриття провадження у справі з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Обставини справи

12.08.2019 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Злагода 7П» (Замовник) та Приватним підприємством «Сантех-Будсервіс» (Підрядник) укладено Договір підряду №12 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Замовник доручив, а Підрядник зобов`язався виконати роботи по виготовленню додаткових пультів відкривання у кількості 40 штук та брелків відкривання у кількості 340 штук.          

Відповідно до пункту 3.2. Договору термін закінчення робіт за цим Договором 12.09.2019.

Відповідно до пункту 4.1. Договору вартість робіт по цьому Договору становить 20160,00 грн.

Пунктом 4.3. Договору визначено, що перед початком передбачених цим Договором робіт Замовник оплачує Підряднику аванс в розмірі 100 % від загальної вартості робіт.

13.08.2019 на виконання пункту 4.3. договору позивачем було оплачено відповідачу 20160,00 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією платіжного доручення №187 від 13.08.2019.

Всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором відповідач не виконав оплачені позивачем роботи по виготовленню додаткових пультів відкривання та брелків відкривання у кількості.

У зв`язку з наведеним, не маючи намір продовжувати Договір з відповідачем, позивач звернувся до відповідача із претензіями №1 від 11.11.2019 року та №2 від 02.06.2021 року про повернення авансу та сплату штрафних санкцій.

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач жодної відповіді на вказані претензії не надав, авансу не повернув.

Відповідач доказів виконання робіт за Договором чи доказів повернення сплаченого позивачем авансу не подав.

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог корім суми авансу в розмірі 20160,00 грн позивач просить суд стягнути з відповідача 2645,00 грн інфляційних нарахувань, 1200,00 грн 3 % річних.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору №12 від 12.08.2019.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати  майно, виконати роботу,  надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Однією з підстав виникнення зобов`язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивач свої зобов`язання за Договором в частині оплати відповідачу авансу в розмірі 100 % від загальної вартості робіт в сумі 20160,00 грн виконав, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією платіжного доручення №187 від 13.08.2019.

У свою чергу відповідач не виконав оплачені позивачем роботи по виготовленню додаткових пультів відкривання та брелків відкривання у кількості. Незважаючи на вимоги позивача суму отриманого авансу не повернув.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частинами 2, 3 статті 849 ЦК України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 20160,00 грн, сплачених в якості авансу за Договором №12 від 12.08.2019.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача 2645,00 грн інфляційних нарахувань, 1200,00 грн 3 % річних, то слід зазначити наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 2 вересня 2020 року у справі №918/631/19, проаналізувавши ст. 509, 524, 533-535 і 625 ЦКУ дійшла до висновку про те, що «аванс» (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося».

Із зазначеного слідує, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку про те, що у відповідача (виконавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (замовнику) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 849 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку виконання робіт.

І саме з цього моменту сума авансу набуває статусу «грошового зобов`язання», на яке можливо нарахувати 3% річних та збитки від інфляції за ст. 625 ЦКУ.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 2645,00 грн інфляційних нарахувань в межах заявлених позовних вимог та 1143,32 грн 3 % річних за період з 13.09.2019 по 03.08.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжними дорученням №557 від 26.07.2021.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В позовній заяві позивачем визначено, що понесені судові витрати становлять 2270,00 грн судового збору, 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до поданої заяви (вх.№20344/21 від  03.09.2021) про визначення розрахунку витрат на професійну правничу допомогу позивач просить суд стягнути з відповідача 3000,00 грн.

На підтвердження фактичного понесення заявлених витрат позивачем долучено копії Договору №20/07/21 про надання правової допомоги від 20.07.2021, свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю №1590 від 18.11.2009, ордеру від 20.07.2021 Серія ВС №1094804, рахунку на оплату від 20.07.2021, платіжного доручення №556 від 22.07.2021.

Водночас, відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 Кодексу).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2264,64 грн судового збору та 2992,92 грн витрат на правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Сантех-Будсервіс» (ідентифікаційний код 37443885; 79056, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ БОГДАНІВСЬКА, будинок 42/7) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода 7П» (ідентифікаційний код 42295947; 79039, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ЗАЛІЗНИЧНА, будинок 7П) 20160,00 грн (двадцять тисяч сто шістдесят гривень) авансу за Договором №12 від 12.08.2019, 2645,00 грн (дві тисячі шістсот сорок п`ять гривень) інфляційних нарахувань, 1143,32 грн (одна тисяча сто сорок три гривні 32 коп.) 3 % річних, 2264,64 грн (дві тисячі двісті шістдесят чотири гривні 64 коп.) судового збору та 2992,92 грн (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дві гривні 92 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

3.          Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення 56,68 грн 3 % річних.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

          Повний текст рішення складено 11.10.2021.

          Суддя                                                                                Р.А. Кидисюк