ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
11.09.06 р. Справа № 21/5
Позивач: Управління Пенсійного фонду України в м. Жданівці Донецької області
До відповідачів: 1. Закритого акціонерного товариства “Орендного підприємства” Шахта “Жданівська” м. Жданівка Донецької області
2. Державного підприємства “Шахтарськантрацит”
про 4 224,77грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: Паніна Т.В. – за дов.
відповідачів: 1.не з’яв.
2. Дорогій Л.С. – пров. юр.
Управління Пенсійного фонду України в м. Жданівці Донецької області звернулося з позовом до Закритого акціонерного товариства “Орендного підприємства” Шахта “Жданівська” про стягнення в порядку регресу пенсії, виплаченої громадянину Жилінському В.М. за період з 01.01.1996р. по 31.12.1999р., у сумі 4 224,77грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що:
· працівнику Державного відкритого акціонерного товариства шахта “Жданівська”, правонаступником якого є відповідач, Жилінському Віктору Михайловичу, інваліду 2-ї групи від каліцтва, в період з 01.01.1996р. по 31.12.1999р. була виплачена пенсія на загальну суму 4 224,77грн.;
· згідно зі ст.460 Цивільного кодексу України сплачені суми пенсії підлягають відшкодуванню.
Також позивачем заявлено клопотання про відновлення строку позовної давності на підставі статті 267 Цивільного кодексу України.
ЗАТ “Орендне підприємство” Шахта “Жданівська” позов не визнало посилаючись на те що, він є неналежним відповідачем у справі, так як права і обов’язки Відособленого підрозділу „Шахта „Жданівська” Державного підприємства „Шахтарськантрацит” не перейшли до Закритого акціонерного товариства “Орендного підприємства “Шахта “Жданівська” м. Жданівка. За змістом пункту 1.6 договору оренди №1554 від 21.12.2004р. товариство виступає правонаступником усіх прав та обов’язків відособленого підрозділу тільки згідно передавального балансу. Також шахта посилається на сплив строку позовної давності, передбачений статтею 257 Цивільного кодексу України.
Розгляд справи неодноразово відкладався через не затвердження Міністерством вугільної промисловості передавального балансу між Державним підприємством „Шахтарськантрацит” та Закритим акціонерним товариством “Орендне підприємство “Шахта “Жданівська”.
Ухвалою від 17.01.2006р. через невизначеність питання правонаступництва зобов’язання зі сплати регресних вимог до участі у справі за ініціативою суду було залучено іншого відповідача –Державне підприємство „Шахтарськантрацит”.
Державне підприємство „Шахтарськантрацит” позовні вимоги не визнало, посилаючись на те, що Закрите акціонерне товариство “Орендне підприємство “Шахта “Жданівська” за передавальним балансом фактично прийняло активи і первісну документацію та на їх підставі здійснює свою господарську діяльність. Також ДП вважає, що сплинув строк позовної давності, визначений статтею 257 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 28.08.2006р. провадження у справі було поновлено у зв’язку із затвердженням Міністерством вугільної промисловості розподільчого балансу станом на 31.12.2004р., згідно якого ДП „Шахтарськантрацит” передало, а ЗАТ ОП „Шахта Жданівська” прийняло певні майнові права та зобов’язання.
Розгляд справи закінчено 11.09.2006р.
Для підготовки і оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалася перерва до 15-00 год. 11.09.2006р
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
Працівникові Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта „Жданівська” Жилінському В.М., який отримав каліцтво, внаслідок якого йому була встановлена 2 група інвалідності, була призначена пенсія.
За період з 01.01.1996р. по 31.12.1999р. Жданівським міським відділом Пенсійного Фонду України було виплачено громадянинові Жилінському В.М. 4 224,77грн.
Згідно статті 460 Цивільного кодексу УРСР, чинної на той час, організація або громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду, зобов'язані за регресною вимогою органу державного соціального страхування чи Пенсійного фонду України відшкодувати суми допомоги або пенсій, що виплачені особам, зазначеним у статтях 456 і 457 цього Кодексу.
На підставі цього на адресу Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта „Жданівська” було виставлено декілька претензій з вимогою сплатити суми допомоги або пенсій, виплачених працівникам підприємства. У відповідях Державне відкрите акціонерне товариство „Шахта „Жданівська” визнавало заявлені вимоги у повному обсязі.
На підставі цих відповідей до банку були виставлені платіжні вимоги щодо сплати, у тому числі сум з відшкодування регресних вимог. Вказані платіжні вимоги були повернуті банківською установою у квітні 2001р. на підставі норм статті 19 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р.
Ухвалою від 12.02.2001р. зі справи №18/151Б про банкрутство Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта „Жданівська” був затверджений реєстр вимог кредиторів, до складу яких увійшли також регресні вимоги Жданівського міського відділу Пенсійного Фонду України.
В подальшому, на підставі наказу обласного управління Пенсійного Фонду України №1/4-15 від 10.01.2001р. Жданівський відділ реорганізовано в Жданівська міське управління Пенсійного Фонду України. Наказом Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області №353 від 01.08.2002р. була змінена назва цієї установи на Управління Пенсійного Фонду України в м. Жданівка.
Ухвалою від 17.04.2003р. на підставі норм Прикінцевих положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” №784-XIV від 30.06.1999р. провадження у справі №18/151Б було припинене.
Наказом Міністерства палива та енергетики №116 від 07.03.2003р. Державне відкрите акціонерне товариство "Шахта "Жданівська" та інші дочірні підприємства ДХК "Жовтеньвугілля" були реорганізовані шляхом їх злиття та створення на їх базі Державного підприємства "Шахтарськантрацит". При цьому, Державне підприємство "Шахтарськантрацит" є правонаступником державного відкритого акціонерного товариства "Шахта "Жданівська".
На виконання вищеназваного документу наказом №4 від 06.05.2003р. до складу Державного підприємства „Шахтарськантрацит” було включена в якості відособленого підрозділу Шахта „Жданівська”.
Протягом 2004–2005 років відносно Державного підприємства “Шахтарськантрацит” відбулось декілька реорганізацій. Так, наказом Міністерства палива та енергетики №492 від 18.08.2004р. “Про створення ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" діяльність державного підприємства "Шахтарськантрацит" була припинена шляхом реорганізації - приєднання до складу ДП "Донецька вугільна енергетична компанія". В подальшому, наказом Міністерства палива та енергетики №237 від 26.05.2005р. “Про реорганізацію ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" була призупинена процедура припинення діяльності державного підприємства "Шахтарськантрацит" та відновлена його господарська діяльність.
У грудні 2005р. Управління Пенсійного Фонду в м. Жданівка звернулось до суду із позовом про стягнення в порядку регресу із Закритого акціонерного товариства “Орендного підприємства “Шахта “Жданівська” м. Жданівка суми позову. Підставою для пред’явлення позову саме до цього товариства був наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України у Донецькій області №1869 від 21.12.2004р. та договір оренди №1554 від 21.12.2004р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Донецькій області та Закритим акціонерним товариством “Орендне підприємство “Шахта “Жданівська” м. Жданівка.
Закрите акціонерне товариство “Орендне підприємство “Шахта “Жданівська” м. Жданівка було засноване на підставі рішення членів трудового колективу Відокремленого підрозділу „Шахта „Жданівська” Державного підприємства „Шахтарськантрацит” №1 від 13.09.2004р. для оренди цілісного майнового комплексу Відокремленого підрозділу „Шахта „Жданівська” ДП „Шахтарськантрацит”.
Відповідно до пункту 1.6 договору оренди №1554 від 21.12.2004р. орендар (Закрите акціонерне товариство “Орендне підприємство “Шахта “Жданівська” м. Жданівка) виступає правонаступником усіх прав та обов’язків реорганізованого підприємства згідно передавального балансу.
Зі змісту наданого до суду розподільчого балансу Державного підприємства „Шахтарськантрацит” та розшифровки статей кредиторської заборгованості цього балансу вбачається, що Закритому акціонерному товариству “Орендного підприємства “Шахта “Жданівська” м. Жданівка були передані зобов’язання з регресних вимог.
Таким чином, належним відповідачем у справі є Закрите акціонерне товариство “Орендне підприємство “Шахта “Жданівська” м. Жданівка.
З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми позову з Державного підприємства „Шахтарськантрацит”.
Що стосується зауважень відповідача 1 стосовно пропущеного строку позовної давності, слід зазначити наступне.
Згідно статті 460 Цивільного кодексу УРСР організація або громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду, зобов'язані за регресною вимогою органу державного соціального страхування чи Пенсійного фонду України відшкодувати суми допомоги або пенсій, що виплачені особам, зазначеним у статтях 456 і 457 цього Кодексу.
При цьому, за статтею 165 Цивільного кодексу УРСР якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.
З урахуванням викладеного, право вимоги щодо стягнення суми пенсії виникло у позивача в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги про сплату (претензії).
В пункті 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003р. (який набрав чинності з 01.01.2004р.) зазначено, що правила Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Враховуючи це, до спірних правовідносин слід застосовувати норми Цивільного кодексу УРСР.
За статтею 71 Цивільного кодексу УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Разом з тим, у статті 80 Цивільного кодексу УРСР встановлено - якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом 1997 –2003р.р. Управління Пенсійного фонду України м. Жданівка здійснювало заходи щодо стягнення у порядку регресу суми пенсії, сплаченої громадянину Жилінському В.М. за період з 01.01.1996р. по 31.12.1999р., у розмірі суми позову за визнаними відповідачем претензіями (направляло платіжні вимоги до банківської установи для виконання, було визнано кредитором підприємства у справі №18/151Б).
Відносно підприємства, де працював громадянин Жилінський В.М., протягом 2003-2004рр. відбулось декілька реорганізацій. До того ж, розподільчий баланс між Державним підприємством „Шахтарськантрацит” та Закритим акціонерним товариством “Орендне підприємство “Шахта “Жданівська” був затверджений Міністром вугільної промисловості України лише у 2006році.
Враховуючи викладене, клопотання позивача про відновлення строк позовної давності підлягає задоволенню.
З огляду на викладені положення чинного законодавства суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Управління Пенсійного Фонду України в м. Жданівка про стягнення із Закритого акціонерного товариства “Орендного підприємства “Шахта “Жданівська” м. Жданівка у порядку регресу суми пенсії, сплаченої громадянину Жилінському В.М. за період з 01.01.1996р. по 31.12.1999р., у сумі 4 224,77грн.
Судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного і керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, статей 71, 76, 80 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст.33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Управління Пенсійного Фонду України в м. Жданівка задовольнити за рахунок Закритого акціонерного товариства “Орендного підприємства “Шахта “Жданівська”.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Орендного підприємства “Шахта “Жданівська” (86391, м. Жданівка Донецької області, п/р 26006301581952 у філії „Відділення Промінвестбанку” в м. Кіровське Донецької області, МФО 334754, код ЄДРПОУ 32953421):
1) на користь Управління Пенсійного Фонду України в м. Жданівка (86391, м. Жданівка Донецької області, вул. Леніна, буд.3а, поточний рахунок 256053012022 у ДОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 21972115) 4 224,77грн. основного боргу;
2) у доход Державного бюджету України (одержувач: ВДК у Київському районі м. Донецька, банк одержувача: УДК в Донецькій області; п/р 31114095600006, МФО 834016, ЄДРПОУ 24165255, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банка 095) 102,00грн. державного мита.
У задоволенні позовних вимог до Державного підприємства „Шахтарськантрацит” відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Матюхін В.І.
Надруковано примірників:1 - до справи;
1 - позивачу;
2 – відповідачам.
Виконала:
Тел.381-91-18