Справа № 761/14726/21

Провадження № 2/761/8178/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Рибака М.А.,

при секретарі Горбань К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач), третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей, в якому просила суд визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 за її місцем проживання.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що сторони з 28.07.2008 року по 11.07.2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі у сторін народилось двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу діти проживають разом з позивачкою та перебувають на її утриманні. Відповідач надає дітям фінансову допомогу на власний розсуд, стрічався та проводив час з доньками на власний розсуд. Після подання позивачем заяви про стягнення аліментів, відповідач заблокував будь-яке спілкування з нею, тому вирішити питання пов`язані з життям дітей є неможливим, тому для належного забезпечення реалізації прав та інтересів доньок, звернулась до суду з позовом про визначення місця проживання дітей.

Ухвалою суду від 11.05.2021 року, відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

У липні 2021 року до суду від відповідача надійшла заява про визнання позову.

У серпні 2021 року від третьої особи надійшов висновок Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 23.07.2021 року.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явились, від її представника позивача та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Представник третьої особи, у судове засідання не з`явились, разом з висновком надали суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність та просили вирішити позов з урахуванням висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 207 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що сторони перебували з 28.07.2008 у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30.06.2015 року було розірвано (а.с.8).

За час перебування в шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9,10).

Відповідно до ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до положень ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Зі змісту ст. 150 СК України вбачається, що одним із основних батьківських обов`язків є обов`язок по належному вихованню дитини, прищеплення їй моральних цінностей, духовності, культури своєї нації. Саме батьки повинні навчити дитину формувати систему пріоритетів та ні в якому разі не дати їй спотворити існуюче світосприйняття. Батьки повинні виховувати особистість, яка б із повагою ставилася б до прав та свобод інших людей, любила б свою сім`ю та родину. Принципом Конвенції існує принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до вимог ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов"язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров"я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Згідно ст. 11,12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сімї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обовязки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сімї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх заміняють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її для самостійного життя та праці.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки ТОВ «ЕК «Комфорт-Майстер» та акту від 29.03.2021 року затвердженого ТОВ «ЕК «Комфорт-Майстер», ОСОБА_1 разом з донькам ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12, 13).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчаються у гімназії № 59 ім. О.М. Бойченка, що підтверджується довідками № 41 та № 42 від 12.04.2021 року. (а.с. 14).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює у ТОВ «НТЦ Експорту та Імпорту» на посаді консультанта, має стабільний дохід, наразі знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Судом встановлено, що згідно висновку Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 23.07.2021 року № 100-10778 місце проживання дітей повинно бути з матір`ю - ОСОБА_1 (а.с.33-34).

Крім того, як встановлено, що відповідач не заперечує, щоб діти проживали разом з позивачем.

Відповідно до ст.163 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними. Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду. Суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року N 16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України", вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання.

Відповідно до ч.2 ст.1 Європейської Конвенції про здійснення прав дітей (1991р), предметом цієї Конвенції є підтримка у найвищих інтересах дітей їхніх прав. Зі змісту ст. 3 Конвенції вбачається, що першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р., проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Малолітня дитина не повинна, крім виняткових обставин, відокремлюватися від матері. Суспільство і органи влади повинні забезпечити необхідний догляд за дітьми, які залишилися без піклування сім`ї або без адекватних засобів підтримки.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з викладеного вище, обставин, встановлених в судовому засіданні, суд приходить до висновку про встановлення місця проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю ОСОБА_1 за місцем її проживання або перебування.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягаю задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 200, 207, 258, 263-265, 354, 355 ЦПК України; ч. 2 ст. 104, 160, 161 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей - задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю ОСОБА_1 за місцем її проживання або перебування.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації: 03150, м. Київ, вул.. Велика Васильківська, 58.

СУДДЯ М.А. РИБАК