Справа № 22-1915/10 Голов. в 1 інст.-Лопухович А.О.
Категорія- 27 Доповідач-Василевич В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 грудня 2010 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого Василевича В.С.
Суддів: Демянчук С.В., Шимківа С.С.
при секретарі Приходько Л.В.
з участю ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4-представника позивача ОСОБА_5 на рішення Дубенського міськрайонного суду від 19 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 визнання договору позики неукладеним і боргової розписки недійсною,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 19 жовтня 2010 року в задоволенні первісного позову у даній справі відмовлено, зустрічний позов-задоволено і визнано договір позики,укладений 5 березня 2009 року між ОСОБА_5 ОСОБА_3 на суму 1030 грн.недійсним.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 доводить про незаконність та необгрунтованісить рішення через невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вказує, що суд дійшов неправильного висновку про безгрошовість розписки. ОСОБА_3 не звертався з вимогами про визнання недійсним договору позики. Зустрічний позов не оплачений судовим збором та витратами на ІТЗ розгляду справи в повному обсязі, але суд на це не звернув уваги.
По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення його позову та відмову у задоволенні зустрічного.
В судове засідання ОСОБА_5 та його представник не з»явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені.
ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечив, пояснивши, що розписка про отримання в позику грошей була ним складена під впливом обману з боку ОСОБА_5
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення Гриценка Л.О., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Задовольняючи зустрічний позов, суд виходив з того, що складання ОСОБА_3 розписки не було спрямоване на реальне отримання від ОСОБА_5 в борг 10300 грн., а йшлося про відшкодування останньому збитків, заподіяних пошкодженням в шляхово-транспортній пригоді автомобіля, що фактичної передачі коштів не відбулося, а відтак на підставі ст.234 ЦК України визнав правочин фіктивним.
Відповідно до роз»яснення, що міститься в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. З показань свідка ОСОБА_9, на які суд послався в рішенні, вбачається передача ОСОБА_5 1000 грн.
Обґрунтування ж вимог ОСОБА_6 фактично зводяться до оспорювання договору позики за його безгрошовістю, з приводу чого суд і послався в рішенні на ст.1051 ЦК України. Поруч з цим ОСОБА_6 посилається на укладення правочину під впливом обману і психічного тиску з боку ОСОБА_5 Про це ж він ствердив і засіданні апеляційного суду, хоча вимог про визнання правочину недійсним саме з таких підстав не заявляв.
Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_6 не визначився чітко з підставами позову. Згідно із встановленими ст.10, ст.60 ЦПК України засадами змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Не визначився чітко з характером спірних правовідносин та предметом позову також і суд. В резолютивній частині рішення одночасно вказав про задоволення позову про визнання договору позики і неукладеним, і недійсним.Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Позови з такою вимогою задоволенню не підлягають - абз.6 п.8 названої вище постанови Пленуму Верховного Суду України.
Таким чином, зустрічний позов не можна вважати доведеним, тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні вимог.
Щождо заявлених вимог про стягнення боргу, то вони теж задоволенню не підлягають. ОСОБА_5 не спростував доводів ОСОБА_3 про те, що спір виник саме у зв»язку із пошкодженням в ДТП належного ОСОБА_5 автомобіля.
Керуючись п.4 ч.1 ст.307, ст.309, ст.ст.313-314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Дубенського міськрайонного суду від 19 жовтня 2010 року в частині зустрічного позову ОСОБА_3 скасувати і в його задоволенні відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Василевич В.С.
Судді: Демянчук С.В.
Шимків С.С.