АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-7300, 2010 р Головуючий у 1-й інстанції
Ігнатенко П.Я.
Категорія 6 Доповідач – Лісова Г.Є.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця 24 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Лісової Г.Є.
Суддів : Семиженка Г.В.
Прокопчук Л.П.
при секретарі Ващенко А,А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Херсонської області на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 6 серпня 2010 року за позовом заступника прокурора Херсонської області в інтересах Херсонської міської ради Головне управління Держкомзему у Херсонській області до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинного будівництва, відшкодування збитків
в с т а н о в и л а:
9.10.2009 року заступник прокурора Херсонської області звернувся в суд з позовом в інтересах Херсонської міської ради, управління з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинного будівництва, відшкодування збитків.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що ОСОБА_3 без дозволу на виконання будівельних робіт та виділення земельної ділянки розпочав самочинне будівництво по АДРЕСА_1 на місці знесеного ним житлового будинку.
Відповідач самовільно зайняв під будівництво земельну ділянку площею 0,04918 га, на якій проводить роботи по влаштуванню котловану, монолітної залізобетонної фундаментної плити та монолітних стін підвалу.
Зазначені містобудівні роботи проводилися з порушенням норм чинного містобудівного законодавства у зв»язку з чим головним державним інспектором ДАБК в Херсонській області вносилися приписи 13.03.,22.04,13.05.2008 року і ОСОБА_3 притягався до адміністративної відповідальності.
Крім того, зняттям грунтового покриву на самовільно зайнятій земельній ділянці без спеціального дозволу державі завдано шкоду у розмірі 6500 грн.
Оскільки відповідач приступив до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації, позивач просив зобов»язати ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,04918 га в АДРЕСА_1, привести її у придатний для використання стан шляхом знесення побудованих споруд та повернути за належністю Херсонській міській раді.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь Херсонської міської ради 6851 грн. 26 коп. збитків.
Протокольною ухвалою 29.04.2010 року суд вивів із суб»єктного складу учасників управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель замінивши його Головним управлінням Держкомзему у Херсонській області(а.с.208).
Справа судом розглядалася неодноразово.
Після скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд судом було
притягнуто до участі у справі як відповідача ОСОБА_4, якою були придбані у 2006-2007 роках в АДРЕСА_1 квартири №25 та №27 та нежиле приміщення підвалу.
Останнім рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 6 серпня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду заступник прокурора Херсонської області просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, які є наслідком неправильного вирішення справи. Так, судом не було враховано, що міською радою земельна ділянка на якій здійснюється самочинне будівництво відповідачам не надавалася, державний акт на землю та дозвіл на будівництво не видавався.
У судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених у ній, просить рішення суду скасувати як незаконне.
Представники відповідачів апеляційну скаргу не визнали, просять її відхилити як безпідставну.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд виходив з того, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів істотного відхилення відповідачем від проекту при будівництві, що суперечить інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, позивачем же навпаки доведено, що він здійснює будівельні роботи по відновленню старої будівлі в межах земельної ділянки, на якій раніше знаходився будинок, з отриманням робочого проекту, відхилень від якого не має.
Проте з таким висновком не можна погодитися.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 6 .12.2006 року купив у АДРЕСА_1 квартиру №30 загальною площею 118,4 кв.м. та квартиру №26 загальною площею 37,2 кв.м.(а.с.79-81, 88-90), які продав 30.01 2008 року ОСОБА_4.(а.с.22-25, 26-29).
Крім того, ОСОБА_4 6.12.2006 року купила в цьому ж будинку квартиру №25 загальною площею 35 кв.м.(а.с.85-87) та 28.04.2007 року квартиру №27 загальною площею 50,8 кв.м.(а.с.82-84) і 27.04.2007 року нежиле приміщення підвалу загальною площею 75 кв.м. в АДРЕСА_1(а.с.76-78).
Будинок АДРЕСА_1, в якому розташовані придбані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартири, був ними знесений і на його місці розпочато самочинне будівництво, зокрема роботи по влаштуванню котловану, монолітного залізобетонного підвалу, перекриття підвалу, 18 монолітних залізобетонних колон першого поверху, монолітного залізобетонного перекриття першого поверху, що підтверджується приписами №24 від 13.03.2008 року, №77 від 22.04.2008 року, №94 від 13.05.2008 року інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, протоколом про самовільне будівництво будинків або споруд №84 від 13.05.2008 року, постановою по справі про адміністративне правопорушення №190 від 14.05.2008 року, за якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за самочинне будівництво, актом обстеження земельної ділянки від 11.06.2008 року, яким зафіксовано самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,04918 га.
Земельна ділянка площею 0,04918 га, на якій розпочато будівництво відповідачам у встановленому законом порядку не надавалася. Таким чином вони здійснюють будівництво приміщення за відсутності рішення ради про надання земельної ділянки, без відведення її у встановленому порядку, без погодження проекту забудови та отримання відповідних дозволів на виконання будівельних робіт, що підтверджується зазначеними вище доказами і фактично не заперечується сторонами.
Надання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розпорядженням міського голови від 29.04.2008 року дозволу на проектування та перепланування власних квартир і нежилого приміщення підвалу розташованих в окремому будинку АДРЕСА_1 (квартири 25,26,27,30) під жилий будинок із надбудовою другого та мансардного поверхів не змінює самовільного характеру цього будівництва та не породжує права власності чи права користування земельною ділянкою на підставі положень норм статей 116,118,125,126 ЗК України та відповідно до встановленої процедури передачі земельної ділянки.
Не спростовується факт самовільного зайняття земельної ділянки і ордером на встановлення тимчасового огородження виданого строком до 1.08.2008 року спеціалізованою інспекцією по контролю за станом благоустрою міста виконкому Херсонської міської ради(а.с.187).
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 12.09.2008 року, яким визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право власності за кожним на 1\2 частку жилого будинку літ. «А», що знаходиться по АДРЕСА_1 та виділено в їх спільне користування для обслуговування цього будинку земельну ділянку площею 325 кв.м. також не є підтвердженням факту правомірного використаннями ними земельної ділянки та здійснення на цій ділянці будівництва, оскільки на час постановлення рішення житловий будинок літ. «А» був уже знесений, а виділення відповідачам за таких обставин земельної ділянки не належить до компетенції суду.
Херсонське державне бюро технічної інвентаризації підтвердило факт знесення квартир №№ 25,26,27,30,32,37 в будинку по АДРЕСА_1 станом на 4.09.2008 року, чим спростовуються доводи відповідачів щодо здійснення ремонту житлового будинку, в якому розміщені належні їм квартири.
Відповідно до ст. 40 ЗК громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.
Статтею 116 ЗК передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1,2 ст. 376 ЦК житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна не набуває права власності на нього. За загальним правилом ч.4 ст.376 ЦК самочинно збудоване нерухоме майно підлягає знесенню особою, яка його здійснила або за її рахунок.
Згідно з ч.7 ст.376 ЦК право звернення з позовом про знесення самочинного будівництва належить органу державної влади або органу місцевого самоврядування, а з урахуванням положень статей 20,36 Закону України «Про прокуратуру», ст.45 ЦПК – прокурору в їх інтересах.
Статтею 212 ЗК передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Набуття відповідачами права власності на квартири в АДРЕСА_1 на підставі договорів купівлі-продажу не свідчить про перехід права власності і на земельну ділянку, на якій розміщений житловий будинок, оскільки правовий режим земельної ділянки багатоквартирного жилого будинку визначається ст.42 ЗК.
За таких обставин, коли було встановлено факт самовільного зайняття ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельної ділянки та самочинного будівництва на ній, суд першої інстанції безпідставно відмовив прокурору у задоволенні позовних вимог про знесення будівлі і повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, а тому рішення суду в цій частині слід скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Разом з тим колегія суддів приходить до висновку, що суд обгрунтовано відмовив у задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_3 в користь Херсонської міської ради 6851 грн. 26 коп. збитків за незаконне використання земельної ділянки, оскільки самовільно зайнята земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови і позивачем не доведено, що вона мала використовуватися для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд чи інших об»єктів загального користування та що вона не була використана для цієї мети через самовільне її зайняття, що стало причиною заподіяної шкоди.
Керуючись ст. ст. 303, 307,309 ЦПК України, ст.212 ЗК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 6 серпня 2010 року скасувати в частині позовних вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки і ухвалити в цій частині нове рішення.
Зобов»язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,04918 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 та привести її у придатний для використання стан, включаючи знесення побудованих на ній споруд, повернути земельну ділянку Херсонській міській раді.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 51 грн. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в доход держави.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді: