АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-4635, 2010 р Головуючий у 1-й інстанції
Дорошинська В.Е.
Категорія 27 Доповідач – Лісова Г.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року вересня місяця 29 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Лісової Г.Є.
Суддів : Семиженка Г.В.
Прокопчук Л.П.
при секретарі Ващенко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 18 серпня 2010 року за позовом ПАТ КБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором
в с т а н о в и л а:
Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 18 серпня 2010 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно в користь ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Херсонського відділення Одеської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» 138803 грн.14 коп. заборгованості за генеральним договором №15 МСБ про надання кредитних послуг від 23.07.2008 року станом на 24.03.2010 року, а також 1508 грн. судових витрат.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_3 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Так банк у порушення вимог закону не направив їй вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту.
Письмові заперечення до суду на апеляційну скаргу не надходили.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.07.2008 року ВАТ Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Херсонської обласної філії надав ОСОБА_3 за генеральним договором про надання кредитних послуг №15 МСБ від 23.07.2008 року грошові кошти (кредит) у розмірі 152900 грн. строком до 22.07.2018 року згідно з додатковою угодою №12.2.6-54 до генерального договору зі сплатою 22 відсотки за користування кредитом.
Поручителем кредитора виступила ОСОБА_4.
Оскільки як вбачається з матеріалів справи позичальник належним чином не виконував умови договору, прострочував повернення платежів визначених графіком у сумі 1275 грн, що повинні були сплачуватися не пізніше 22 числа кожного місяця, то суд обгрунтовано прийшов до висновку, що позовні вимоги банку про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, яка на час постановлення судом рішення становила 138803 грн.14 коп., підлягають задоволенню(а.с.6 -16,19-20).
31.07.2009 року Херсонським відділенням ООФ АКБ «Укрсоцбанк» було направлено повідомлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про наявність простроченої заборгованості по кредитному договору та запропоновано на протязі 30 днів з моменту отримання повідомлення в добровільному порядку сплатити 7 121 грн.77 коп. простроченої заборгованості(а.с.30,31). Як позичальник так і поручитель отримали направлені банком повідомлення, однак заборгованість по кредиту, яка утворилася станом на 31.07.2009 року не сплатили.
Пунктом 3.2.6 генерального договору про надання кредитних послуг передбачено, що банк має право достроково розірвати кредитний договір, наслідком чого є повернення позичальником кредитних коштів, наданих за усіма діючими додатковими угодами, нарахованих до сплати процентів, комісій та штрафних санкцій.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Доводи апелянта про те, що йому як позичальнику не було належним чином направлено кредитодавцем вимогу про дострокове повернення кредиту, чим порушено встановлений ч.10 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» порядок дострокового повернення всієї суми кредиту, не заслуговують на увагу, оскільки передбачений законом позасудовий порядок звернення з вимогою про повернення споживчого кредиту не є перешкодою для реалізації права кредитодавця звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
У разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову(субсидіарну) відповідальність поручителя(ч.1ст.554 ЦК).
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.
Оскільки позичальник у порушення умов кредитного договору зобов»язання за кредитним договором виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, суд обгрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Отже рішення судом постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 303, 307,308 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 18 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді: