АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-7108, 2010 р Головуючий у 1-й інстанції
Ратушна В.О.
Категорія 42 Доповідач – Лісова Г.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця 24 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Лісової Г.Є.
Суддів : Прокопчук Л.П.
Семиженка Г.В.
при секретарі Борисова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 1 червня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа – ОСОБА_8 про виселення
в с т а н о в и л а:
15.04.2010 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа – ОСОБА_8 про виселення, посилаючись на те, що відповідачі проживаючи в належній йому 1\2 частині житлового будинку по АДРЕСА_1 чинять йому перешкоди у користуванні належною йому частиною будинку та розпорядженні належним майном. Не допускають працівників бюро технічної інвентаризації для здійснення замірів та оцінки майна.
Просив виселити відповідачів із належної йому 1\2 частини житлового будинку та господарських будівель і споруд, що по АДРЕСА_1.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 1 червня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_3 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
У судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав, просить її задовольнити, рішення суду скасувати як незаконне.
Відповідачі апеляційну скаргу не визнали вважають, що її слід відхилити як безпідставну.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 1\2 частина житлового будинку, господарських та побутових будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 належить позивачу на праві власності.
Відповідачі у 1987 році вселилися в цю частину будинку з дозволу позивача як члени його сім»ї.
Ухвалою Дніпровського районного суду від 27.03.1989 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про виселення сторони досягли мирової угоди, відповідно до якої ОСОБА_9 та ОСОБА_4 зобов»язувалися добровільно виселитися в строк до 10 квітня 1989 року. Ухвала суду була виконана.
Проте у 2003 році відповідачі повторно вселилися у спірне жиле приміщення як члени сім»ї позивача, в якому проживають разом з своїми дітьми по даний час, оскільки іншого житла не мають. Місце проживання відповідачів зареєстровано за цією адресою: АДРЕСА_1.
За таких обставин суд відмовляючи в задоволенні позову обгрунтовано виходив з того, що відповідно до ст. 157 ЖК України членів сім»ї власника житлового будинку може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Позивач же фактично вимагає усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном шляхом виселення відповідачів, які займають належну йому частину житлового будинку.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 303, 307,308 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 1 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: