АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-5346, 2010 р Головуючий у 1-й інстанції
Ігнатенко О.Й.
Категорія 20 Доповідач – Лісова Г.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року жовтня місяця 20 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Лісової Г.Є.
Суддів : Бугрика В.В.
Прокопчук Л.П.
при секретарі Ващенко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 17 червня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Херсонське державне бюро технічної інвентаризації, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ВАТ «Державний ощадний банк України» про розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку та за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Державний ощадний банк України», третя особа – ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та визнання договору іпотеки недійсним
в с т а н о в и л а:
27.11.2006 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, треті особи: Херсонське державне бюро технічної інвентаризації, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ВАТ «Державний ощадний банк України» про розірвання договору купівлі-продажу жилого будинку.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 26.07.2006 року уклав з ОСОБА_4 нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, відповідно до якого відповідач зобов»язувався прийняти вказаний житловий будинок та земельну ділянку, на якій він знаходиться, а також сплатити протягом трьох банківських днів 506 758,00 грн. за придбаний житловий будинок. Відповідач не виконав взяте на себе зобов»язання і не сплатив за будинок обумовлену договором грошову суму, а також не прийняв житловий будинок, що дає йому право вимагати розірвання договору купівлі-продажу.
Просив розірвати договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки площею 0,0826 га, що знаходяться в АДРЕСА_1 укладений ним з ОСОБА_4 26.07.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського натаріального округу ОСОБА_5
Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 20 вересня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 18 грудня 2007 року, позов задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки площею 0,0826 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 укладений 26.07.2006 року ОСОБА_3 з ОСОБА_4 і посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №2361.
Ухвалою Верховного Суду України від 25.11.2009 року рішення Комсомольського районного суду м. Херсона та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 18 грудня 2007 року скасовано і передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
5.03.2008 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ВАТ «Державний ощадний банк України», третя особа – ОСОБА_4 про визнання права воасності на житловий будинок та визнання договору іпотеки недійсним.
Посилався на те, що договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки укладений ним з ОСОБА_4 26.07.2006 року розірвано рішенням суду, що набрало законної сили.
Недивлячись на наявність судових рішень ВАТ «Державний ощадний банк України» не визнає його право вланості на житловий будинок та земельну ділянку площею 0,0826 га, що знаходяться в АДРЕСА_1 з тих підстав, що відповідно до договору укладеного з ОСОБА_4 це майно знаходиться в іпотеці.
Вважав, що банк не мав законних підстав укладати з ОСОБА_4 договір іпотеки, оскільки він не був власником житлового будинку та земельної ділянки розташованих в АДРЕСА_1.
Просив визнати за ним право власності на це майно. Визнати недійсним договір іпотеки укладений 26.07.2006 року ВАТ «Державний ощадний банк України» з ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 і зареєстрований в реєстрі за №2369.
Ухвалою судді Комсомольського районного суду м. Херсона від 11 січня 2010 року об»єднано в одне провадження позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Херсонське державне бюро технічної інвентаризації, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ВАТ «Державний ощадний банк України» про розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку та до ВАТ «Державний ощадний банк України», третя особа – ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та визнання договору іпотеки недійсним.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 17 червня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_3 просить його скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, судом безпідставно не враховано тієї обставини, що ОСОБА_4 в нотаріально завіреній заяві визнав його вимоги про розірвання договору купівлі-продажу, а також той факт, що гроші за придбаний житловий будинок йому не сплатив.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених у ній, вважає, що рішення суду підлягає скасуванню як незаконне.
Представник ВАТ «Державний ощадний банк України» апеляційну скаргу не визнав, вважає, що її слід відхилити як безпідставну.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що позивачем не доведені підстави розірвання договору купівлі-продажу, на які він посилається.
Так судом встановлено, що 26 липня 2006 року ОСОБА_3 укладено з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки площею 0,0826 га розташованих за адресою: АДРЕСА_1. Цього ж дня зазначений договір внесено до Державного реєстру правочинів та зареєстровано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності від 26.07.2006 року(а.с.62,64,67).
26.07.2006 року ОСОБА_4 уклав з ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії- Херсонське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України»
договір про іпотечний кредит на суму 350000 грн. на придбання житлового будинку АДРЕСА_1 та іпотечний договір на забезпечення його виконання у зв»язку з чим зазначений об»єкт внесено в Єдиний реєстр заборон відчуження об»єктів нерухомого майна.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі- продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку(квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом, Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації(ч.1ст.210 ЦК України).
Згідно з ч.4 ст. 334 цього Кодексу право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, виникає у набувача з моменту його державної реєстрації.
Таким чином ОСОБА_4 26 липня 2006 року за договором купівлі-продажу укладеним з позивачем набув право власності на спірний житловий будинок та земельну ділянку, а тому доводи ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 не мав права укладати з банком договір іпотеки на це нерухоме майно не відповідають обставинам справи та не грунтуються на законі.
29.08.2006 року ОСОБА_3 нотаріально засвідченою заявою підтвердив факт повного розрахунку з ним і одержання від ОСОБА_4 506758 грн. за проданий жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 та зазначив у своїй заяві про відсутність з його сторони будь-яких претензій фінансового та майнового характеру до покупця житлового будинку ОСОБА_4
Ці обставини не спростовуються іншими доказами, а також нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_4 від 27.04.2007 року, в якій він зазначає, що гроші за будинок ОСОБА_3 не сплатив і майно не приймав, акт приймання-передачі житлового будинку не складався, оскільки ця заява не є допустимим доказом, так як відповідач ОСОБА_4 не визнавав позов у суді, з приводу цих обставин не давав показання в судовому засіданні як свідок. Суд підставно не розцінив заяву ОСОБА_4 як визнання ним позову, тому що із зібраних у справі доказів вбачається, що таке визнання порушує права інших осіб, зокрема ВАТ «Державний ощадний банк України», який є іпотекодержателем житлового будинку за кредитним договором з ОСОБА_4, а відповідно до ч.2 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов»язана утримуватися від дій, які б могли порушувати права інших осіб.
Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Оскільки судом не було встановлено невиконання покупцем покладеного на нього обов»язку щодо прийняття та оплати товару, суд обгрунтовано прийшов до висновку, що підстав для розірвання договору немає.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 303, 307,308 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 17 червня 2010 року
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: