АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-4456, 2010 р Головуючий у 1-й інстанції
Скорик С.А.
Категорія 45 Доповідач – Лісова Г.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року серпня місяця 11 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Лісової Г.Є.
Суддів : Лободзінського С.В.
Закарян К.Г.
при секретарі Устименко Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 7 червня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа –Херсонська міська рада про визнання права користування земельною ділянкою, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
в с т а н о в и л а:
22.05.2009 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, третя особа-Херсонська міська рада про визнання права користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
В обгрунтування позовних вимог посилалася на те, що на підставі договору купівлі-продажу їй належить 2\3 частки житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1. Відповідачу ОСОБА_4 належить на праві власності 1\3 частка.
Житловий будинок з господарчими та побутовими будівлями і спорудами розташований на земельній ділянці площею 498,3 кв.м.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 19.02.1986 року визначено порядок користування між попередніми співвласниками та виділено у користування попереднього власника належної їй частини будинку земельну ділянку площею 332,2 кв.м.; іншому співвласнику земельну ділянку площею 166,1 кв.м. Відповідач встановив на її земельній ділянці огорожу, чим порушив визначений порядок користування земельною ділянкою, а також розпочав будівництво прибудови по межі, яка розділяє земельну ділянку.
Просила визнати за нею право користування земельною ділянкою площею 332,2 кв.м., пропорційно належної їй 2\3 частки в будинку та відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21.07.2008 року.
Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 7 червня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_3 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
У судовому засіданні позивачка апеляційну скаргу підтримала з підстав викладених у ній, просить рішення суду скасувати як незаконне.
Відповідач та його представник апеляційну скаргу не визнали, вважають, що її слід відхилити як безпідставну.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи на земельній ділянці площею 498,3 кв.м. по АДРЕСА_1 розташоване будинковолодіння, яке на час розгляду справи належить на праві спільної часткової власності сторонам, зокрема: ОСОБА_3.-2\3 частки та ОСОБА_4-1\3 частка.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 19 лютого 1986 року було поділено будинок між попередніми співвласниками ОСОБА_6 та ОСОБА_5 і ОСОБА_4, а також визначено порядок користування земельною ділянкою з виділенням ОСОБА_6 332,2 кв.м. земельної ділянки з виходом на вул. Запорізьку та ОСОБА_4 і ОСОБА_4 земельну ділянку площею 166,1 кв.м. з виходом на АДРЕСА_2.(а.с.7-8).
16.11.1989 року 2\3 частки цього будинку купила ОСОБА_3, а тому відповідно до неї перейшло і право користування земельною ділянкою, на якій розташована належна їй частка, яке відповідачем не оспорюється, а тому суд обгрунтовано прийшов до висновку про безпідставність заявлених вимог у цій частині.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою пов»язаних із тим, що фактичний розмір земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ОСОБА_5 на 48 кв. м. менше площі, яка була виділена по рішенню суду попередньому власнику (332,2 кв.м.- 284,2 кв.м.), внаслідок чого земельна ділянка відповідача збільшилася на 48 кв.м. (214,1 кв.м.-166,1 кв.м.), суд правильно виходив з того, що при виконанні рішення суду від 19.02.1986 року сторони досягли згоди щодо порядку користування земельною ділянкою відступивши від варіанту висновку експертизи, що підтверджується актом судового виконавця складеним на виконання судового рішення 30.06.1988 року за участю сторін.
Рішення суду, яким було встановлено порядок користування земельною ділянкою, а також угода попередніх власників про порядок використання земельної ділянки є обов»язковою для ОСОБА_5, яка згодом придбала відповідну частку в спільній власності на будинок і господарські будівлі, відповідно до вимог ч.3 ст.91 ЗК УРСР (1970 року), чинної на час укладення позивачкою договору купівлі-продажу 2\3 частин житлового будинку.
Позивачка визнала, що огорожа, яку вона просить знести з тих підстав, що вона розташова на її земельній ділянці, існує на цьому місці з часу придбання нею частини будинку, що також підтверджує факт наявності між попередніми власниками угоди щодо користування земельною ділянкою.
Та обставина, що ОСОБА_7, та ОСОБА_5 і ОСОБА_4, як попередні власники будинку по АДРЕСА_1, при виконанні рішення суду досягли угоди щодо користування земельною ділянкою, змінивши таким чином розмір земельних ділянок виділених їм по рішенню суду, встановлена також ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 11 лютого 2009 року, яка набрала законної сили, а тому доказування не потребує.
Відмовляючи в задоволенні позову суд врахував також роз»яснення Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п. 21 постанови №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», в якому зазначено, що виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до ст.88 ЗК бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов»язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 303, 307,308 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Комсомольського районного суду від 7 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: