АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-6384, 2010 р Головуючий у 1-й інстанції
Решетов В.В.
Категорія 46 Доповідач – Лісова Г.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця 17 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Семиженка Г.В.
Суддів : Прокопчук Л.П.
Лісової Г.Є.
при секретарі Устименко Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 серпня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа – орган опіки та піклування виконавчого комітету Дніпровської районної у місті Херсоні ради про визначення місця проживання дитини
в с т а н о в и л а:
22.03.2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1, третя особа – орган опіки та піклування виконавчого комітету Дніпровської районної у місті Херсоні ради про визначення місця проживання дитини.
В обгрунтування позовних вимог посилалася на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. У них є дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, місце проживання якої при вирішенні питання про розірвання шлюбу було визначено з батьком ОСОБА_1. Протягом двох років після розірвання шлюбу, а саме до 17.11.2007 року вона продовжувала проживати в будинку по АДРЕСА_1 та спілкуватися з дитиною.
З 17.11.2007 року відповідач чинить їй перешкоди у спілкуванні з дитиною застосовуючи для цього різні способи аж до звернення з позовом про позбавлення батьківських прав. Відповідач також ухиляється від виконання рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 15.06.2009 року, яким визначено способи участі її у вихованні дитини. Він відсутній дома у дні визначені судом для її спілкування з дитиною.
Просила визначити місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження з нею матір»ю ОСОБА_2 по місцю її проживання АДРЕСА_2.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 13.08.2010 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження з її матір»ю ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1. просить його скасувати і ухвалити нове рішенням, яким у задоволенні позову ОСОБА_2. відмовити.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про проведення незалежної судово-психологічної експертизи, розглянув справу за його відсутності, не дав належної оцінки зібраним у справі доказам.
У судовому засіданні ОСОБА_1., його представники та представники органу опіки та піклування апеляційну скаргу підтримали з підстав викладених у ній, просять апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати як незаконне.
ОСОБА_2. апеляційну скаргу не визнала, просить її відхилити як безпідставну.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається , що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який 18.11.2005 року розірвано за рішенням суду. Місце проживання дитини, що народилася у подружжя, дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження цим же рішенням суду було визначено з батьком ОСОБА_1. Після розірвання шлюбу до 17 листопада 2007 року позивачка продовжували проживати в будинку по АДРЕСА_1, спілкуватися з дочкою та займатися її вихованням.
Оскільки ОСОБА_1. в подальшому перешкоджав ОСОБА_2. спілкуватися з дочкою та брати участь у її вихованні, то рішенням виконкому Дніпровської районної у місті Херсоні ради №37 від 11.01.2008 року позивачці за її заявою були визначені дні побачень з дочкою ОСОБА_3 протягом шести місяців кожного тижня у вівторок з 18 до 20 години та в суботу з 10 до 18 години по місцю проживання дитини в АДРЕСА_1.
Так як ОСОБА_1. ухилявся від виконання рішення органу опіки та піклування за позовом ОСОБА_2., яка звернулася до суду за захистом порушеного права, рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 15.06.2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 6.09.2009 року, було визначено спосіб участі позивачки у вихованні дитини, а саме встановлено дні побачень з малолітньою дочкою по місцю проживання матері АДРЕСА_2 кожного тижня у вівторок та четвер з 18 до 20 години та з 10 години суботи до 17 години в неділю.
На виконання цього рішення 21.09.2009 року було видано виконавчий лист.
З наявних у справі доказів вбачається, що відповідач в будь-який спосіб намагався ухилитися від виконання рішення суду. Так, 7.10.2009 року він звернувся до ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні із заявою, в якій просив залучити до проведення виконавчих дій представника органу опіки та піклування, а також зазначав, що 10-11 жовтня 2009 року, тобто у визначені дні побачень позивачки з дитиною суботу та неділю він від»їжджає з дочкою на оздоровлення за межі області, а тому просив перенести виконання рішення на інший день згідно визначеного графіка побачень. У суботу 31 жовтня 2009 року, коли позивачка повинна була зустрітися з дитиною і забрати її до 17 години наступного дня, відповідач поступив таким же чином, виїхавши з дитиною за межі області.
Згідно з актом державного виконавця від 31.10. та 3.12.2009 року ОСОБА_1. був відсутній в ці дні по місцю свого проживання АДРЕСА_1 у зв»язку з чим неможливо було виконати рішення суду та передати позивачці дочку ОСОБА_3 для спілкування та участі у вихованні відповідно до встановленого судом графіка.
13 листопада 2009 року ОСОБА_1. повідомив державну виконавчу службу про те, що буде відсутній по місцю проживання з 13 по 18 листопада у зв»язку з виїздом за межі області, а отже виконання рішення і в цей період було неможливим.
Відповідно до ч.4 ст.159 СК України у разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.
22.03.2010 року ОСОБА_2. звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання П»ятакової ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження з нею в АДРЕСА_2, хоч фактично посилалася на обставини ухилення від виконання рішення суду ОСОБА_1., з яким проживає дитина, місце проживання якої з батьком було визначено рішенням суду від 18.11.2005 року.
Задовольняючи позов суд не врахував тих обставин, що дитина в даний час відмовляється від спілкування з матір»ю, що підтверджується актами державного виконавця від 5.11 та 10.12.2009 року, показаннями свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., визнала сама позивачка, а тому передчасно прийшов до висновку про зміну місця проживання дитини, що може негативно вплинути на психічне здоров»я дитини.
Представники органу опіки та піклування вважають недоцільним передавати дитину від батька, з яким вона проживає тривалий час, обов»язок по утриманню якої ним виконується належним чином, до матері, з якою дитина в даний час не бажає спілкуватися.
Як передбачено ст.155 СК здійснення батьками своїх прав та виконання обов»язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
З урахуванням конкретних обставин, а саме того, що дитина через певні обставини відмовляється бачитися з матір»ю і примусити її до цього ніхто не має права, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду слід скасувати і в задоволенні позову ОСОБА_2. відмовити.
Проте оскільки дитина залишається проживати з батьком він не має права перешкоджати матері спілкуватися з дочкою, налагодити контакт, що з часом призведе до зміни у ставленні дочки до матері. Судом не встановлено, що таке спілкування перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. Позивачка характеризується позитивно, вона бажає брати участь у вихованні дитини, окреме проживання з дитиною викликане розірванням шлюбу та неприязними стосунками, що склалися між сторонами після розірвання шлюбу.
Керуючись ст. ст. 303, 307,309 ЦПК України, ч.4 ст.159 СК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 серпня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді