Судове рішення #12412265

       АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ХЕРСОНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ  

        Справа №22ц-4542, 2010 р                                                                  Головуючий у 1-й інстанції

        Категорія 21                                                                                          Шкіндер О.А.

                                                                                                                       Доповідач- Лісова Г.Є.

                                                                                                                           

УХВАЛА  

                                                             ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ  

 2010 року вересня місяця 15 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

                              Головуючого  - Лісової Г.Є.                                                                                                    

                              Суддів:Закарян К.Г., Прокопчук Л.П.

                               при секретарі Устименко Т.П.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачки ОСОБА_5 на рішення Генічеського районного суду від 19 червня 2010 року за позовом ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання договорів частково недійсними та визнання права власності на частину земельної ділянки  

                                                                   в с т а н о в и л а:

            29.12. 2009 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_7, законного представника неповнолітнього ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10  про визнання частковово недійсними договорів дарування та купівлі-продажу, визнання права власності на частину земельною ділянки.  

           Посилався на те, що рішенням Генічеського районного суду від 27.02.2009 року за ОСОБА_6 визнано право власності на 1\2 частку житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями та спорудами придбаного подружжям під час шлюбу, що знаходиться в АДРЕСА_1. Житловий будинок розташований  на земельній ділянці площею 0,64 га, яка у 1994 році була приватизована ОСОБА_11

           Оскільки вона є співвласником жилого будинку, то відповідно їй належить і 1\2 частина земельної ділянки пропорційно розміру її частки в будинку.

            3.12.2004 року ОСОБА_11 подарував 0,30 га земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_9, а 19.04.2005 року продав ОСОБА_10 0,20 га землі за 39400 грн.

            Вважає договори частково недійсними, оскільки вона згоди на відчуження земельної ділянки не давала. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 помер, спадщину прийняв неповнолітній син спадкодавця ОСОБА_8.              

             Просила визнати недійсним договір дарування від 3.12.2004 року в частині відчуження ОСОБА_11 ОСОБА_9 0,15 га земельної ділянки.  

              Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 19.04.2005 року в частині продажу ОСОБА_11 0,10 га земельної ділянки ОСОБА_13

              Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1\2 частку земельної ділянки площею 0,64 га, що знаходиться по АДРЕСА_1.  

              Рішенням Генічеського районного суду від 14 червня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.    

              В апеляційній скарзі на рішення суду представник позивачки ОСОБА_5 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.  

             У судовому засіданні ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених у ній, просить рішення суду скасувати як незаконне.

             ОСОБА_9 апеляційну скаргу не визнав, просить її відхилити як безпідставну.              

             Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

             Судом встановлено, що ОСОБА_6 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11 з 6.05.1978 року по 9.04.1997 року(а.с.19-20).

              Як вбачається з матеріалів справи 25.12.1989 року вони купили житловий будинок з гоподарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 і розташований на земельній ділянці площею 0,64 га.

              16.10.1994 року. Стрілківською сільською радою була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,64 га ОСОБА_11П, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, серія ХС №УІІ-33101(а.с.9).

               3.12.2004 року ОСОБА_11 подарував ОСОБА_9 0,30 га із загальної площі 0,64 га земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1, що вбачається з нотаріально посвідченого договору дарування(а.с.15), а також продав 19.04.2005 року ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,1000 га та земельну ділянку площею 0,1000 га із загальної площі 0,64 га, що підтверджується договором купівлі-продажу посвідченим нотаріально та зареєстрованим у реєстрі за №588.

              31 травня 2005 року ОСОБА_11 помер.

              Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 було видане 5.12.2007 року державним нотаріусом Генічеської державної нотаріальної контори малолітньому сину спадкодавця ОСОБА_8, народженому ОСОБА_7 12.06.1997 року.

              Рішенням Генічеського районного суду від 27.02.2009 року, яке набрало законної сили, були внесені зміни в свідоцтво про право на спадщину за законом у зв»язку з визнанням за ОСОБА_6 права власності на 1\2 частину житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1. Інша 1\2 частина спірного будинку залишилася на праві власності за ОСОБА_8

              Доводи апелянта про те, що позивачка має право і на 1\2 частину земельної ділянки, на якій розташований будинок, оскільки він був придбаний під час шлюбу, судом визнано за ОСОБА_6 право власності на 1\2 частину житлового будинку та господарсько-побутових будівель, вона згоди на укладення договору дарування та купівлі-продажу землі не давала, укладеними договорами порушено її право власності на частину земельної ділянки, не заслуговують на увагу з тих підстав, що частина земельної ділянки була відчужена спадкодацем ще до його смерті, позивачка не претендувала на земельну ділянку,  про що свідчить її заява на ім»я голови сільської ради від 2.02.1997 року, в якій зазначено, що вона добровільно відмовляється від своєї частини земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_11 Позивачка за життя ОСОБА_11 з вимогами про поділ земельної ділянки до нього не зверталася.  

             Оскільки ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, то право власності на земельну ділянку належну спадкодацю на день смерті може бути набуто лише в порядку спадкування, так як правовідносини перейшли в площину спадкового права.  Саме відповідно до норм спадкового законодавства ст.1300 ЦК, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину виданого ОСОБА_8 визнано за позивачкою право власності на 1\2 частину житлового будинку рішенням суду від 27.02.2009 року, яке набрало чинності.

             Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що підстав для визнання частково недійсними договорів дарування та купівлі-продажу земельних ділянок немає, оскільки вони не суперачать законові, на час їх укладення шлюб між сторонами був розірваний, що не вимагало згоди колишнього з подружжя на їх укладення,  право власності на земельну ділянку відповідно до ст. 1225 ЦК переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю.

             Отже рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування не має.

                        Керуючись ст. ст. 303,307, 308 ЦПК України, колегія суддів  

                                                    У Х В А Л И Л А:

      Апеляційну скаргу ОСОБА_5 подану в інтересах ОСОБА_6 відхилити.

              Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 14 червня 2010 року залишити без змін.

      Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців.

   Головуючий

  Судді:

              

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація