АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-4048, 2010 р Головуючий у 1-й інстанції
Зубов О.С.
Категорія 39 Доповідач – Лісова Г.Є.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року вересня місяця 15 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Лісової Г.Є.
Суддів : Прокопчук Л.П.
Закарян К.Г.
при секретарі Устименко Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 15 квітня 2010 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про спростування поширених відомостей, що не відповідають дійсності
в с т а но в и л а:
19.03.2009 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 про простування неправдивих відомостей поширених про нього 11 та 14 лютого 2009 року відповідачем у приміщенні конференц-залу будівлі заводоуправління ТОВ «Херсонський машинобудівний завод» в присутності працівників останнього, чим порушив його право на повагу до гідності, честі та недоторканості ділової репутації.
Відповідач у своїх виступах допустив щодо нього гостро-негативні висловлювання, а також вказував на його причетність до виникнення і існування проблем працівників заводу, що не відповідає дійсності. Так, безпідставно звинувачував його у причетності до переводу гуртожитків ВАТ «Херсонські комбайни» із жилого фонду в нежилий, в той час, коли ні в нього, ні в ТОВ «Херсонський машинобудівний завод» гуртожитки не перебували у власності.
Оскільки інформація, яку розповсюджує в своїх виступах про нього ОСОБА_5 є недостовірною та негативною, вказує на його причетність до діянь, які суперечать інтересам держави, загальновизнаним правилам співжиття, принципам людської моралі та містять ознаки протиправності, просив визнати недостовірною інформацію поширену ОСОБА_5 11.02. та 14.02.2009 року у приміщенні конференц-залу будівлі заводоуправління ТОВ «Херсонський машинобудівний завод», зокрема щодо того, що «ОСОБА_4 одержав по підроблених документах, не вклавши по суті ніяких значних коштів, завод», «ОСОБА_4 безоплатно перейшло все, що знаходиться в центрі міста», »ОСОБА_4 ставить питання, що гуртожитки ВАТ «Херсонські комбайни», власність ТОВ «Херсонський машинобудівний завод» і він буде доводити, що вони знаходяться в статутному фонді ТОВ «Херсонський машинобудівний завод», «Власник наполягає, що гуртожитки його власність і нікому їх не бажає передавати», «ОСОБА_4 вів у свій час підпільні переговори з губернатором на предмет як би вас зрушити для того, щоб ви рухалися далі»», «прокурор порушив проти ОСОБА_4 справу по невиплаті заробітної плати».
Зобов»язати ОСОБА_5 протягом десяти днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати перед працівниками ТОВ «Херсонський машинобудівний завод» поширену щодо ОСОБА_4 недостовірну інформацію шляхом оголошення резолютивної частини рішення суду, а також публічно вибачитися перед ним в присутності працівників ТОВ
«Херсонський машинобудівний завод».
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 15 квітня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду представник позивача ОСОБА_3 просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
Представник відповідача апеляційну скаргу не визнав, вважає, що її слід відхилити як безпідставну.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційнв скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім»ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про спростування відомостей поширених відповідачем у своїх виступах перед працівниками підприємства 11 та 14 лютого 2009 року суд обгрунтовано виходив з того, що частина інформації носить характер оціночних суджень, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих ст.10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом. Можливі обмеження закладені в п.2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом – це передумова плюралізму поглядів.
Крім того, позивач є одним із засновників ТОВ «Херсонський машинобудівний завод», і будучи його керівником займає особливе відповідальне становище, у виступі говорилося про його діяльність, а в такому випадку межа допустимої критики є значно ширшою.
Інші висловлювання щодо власності, порушення проти нього кримінальної справи у зв»язку із заборгованістю по заробітній платі працівникам підприємства не знайшли свого спростування в суді.
Право висловлювати судження, оцінки, думки гарантовано ст. 34 Конституції України, а також закріплене в ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., яка відповідно до ст.9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства.
Позивач має право на захист свого приватного життя за п.2 ст.10 Конвенції, але межа цього захисту його репутації має бути такою, щоб забезпечити й вільне обговорення його дій як посадової особи або політичних питань.
Отже, рішення судом постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків, а тому підстав для скасування рішення суду немає.
Разом з тим, ухвалюючи рішення суд вийшов за межі позову, відмовивши ОСОБА_4 також у відшкодуванні моральної шкоди, недивлячись на те, що останній з такими вимогами до суду не звертався, а тому рішення суду в цій частині слід скасувати без ухвалення нового.
Керуючись ст. ст. 303, 307,308, 309 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 15 квітня 2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасувати, а в решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді: