АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-4573, 2010 р Головуючий у 1-й інстанції
Радченко Г.А.
Категорія 48 Доповідач – Лісова Г.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року серпня місяця 18 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Лісової Г.Є.
Суддів : Закарян К.Г.
Бугрика В.В.
при секретарі Мірзе Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 квітня 2010 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів
в с т а н о в и л а:
6.10.2009 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів у розмірі 500 грн. щомісячно на своє утримання та стягнення по 300 грн. щомісячно на додаткові витрати, викликані інвалідністю.
В обгрунтування позовних вимог посилалася на те, що їй 70 років, вона є інвалідом першої групи по зору, пенсії у розмірі 878 грн.04 коп. не вистачає на придбання ліків, продуктів харчування, сторонній догляд, а тому вона потребує матеріальної допомоги.
Відповідачка є її дочкою, разом з нею не проживає і матеріальної допомоги на її утримання у добровільному порядку не надає.
Просила стягати з ОСОБА_5 щомісячно на своє утримання аліменти у розмірі 500 грн. та 300 грн. на додаткові витрати викликані інвалідністю та немічністю.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 квітня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду представник позивачки просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4
Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
У судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали з підстав викладених у ній, вважають, що рішення суду підлягає скасуванню як незаконне.
Представник відповідачки апеляційну скаргу не визнав, просить рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що розмір пенсії позивачки більший від прожиткового мінімуму, встановленого законом, а тому вона не відноситься до осіб, що потребують матеріальної допомоги.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка є дочкою ОСОБА_4, а тому відповідно до ч.1 ст.202 СК України зобов»язана утримувати матір, яка є непрацездатною і потребує матеріальної допомоги.
ОСОБА_4 непрацездатна, вона ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, інвалід першої групи загального захворювання по зору безстроково, а також знаходиться на диспансерному обліку з приводу цукрового діабету, що вимагає постійного лікування (а.с.6,7,57).
З наданих позивачкою доказів, виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, епікризу, чеків вбачається, що ОСОБА_4 періодично потребує лікування не лише з приводу цукрового діабету (а.с.8,49-51,9).
Вона також потребує сторонньої допомоги, яка відділом соціального захисту населення їй не надається, тому що у позивачки є дочка, яка зобов»язана її утримувати.
Обов»язок повнолітньої дочки по утриманню матері встановлено законом і не залежить від її матеріального стану, а тому висновок суду про те, що ОСОБА_5 не спроможна надавати матеріальну допомогу своїй матері, оскільки не працює, має на утриманні дітей, оплачує навчання дочки, не грунтується на законі.
При визначенні розміру допомоги суд повинен враховувати матеріальний та сімейний стан сторін.
Відповідачка не досягла пенсійного віку, вона не надала суду докази на підтвердження безробіття, а факт оплати нею за надання освітніх послуг одночасно за навчання дочки у двох вузах(а.с.29-32,33-34) свідчить про задовільне матеріальне становище та спроможність надавати матеріальну допомогу своїй матері, пенсія якої не покриває усіх її найважливіших потреб.
При визначенні розміру аліментів у 500 грн. колегія суддів враховує також можливість позивачки одержувати утримання від другої дочки. Чоловік позивачки ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року(а.с.11).
Отже рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права слід скасувати і ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_4 аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно.
Відповідно до ст. 203 СК дочка, син крім сплати аліментів зобов»язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворою, інвалідністю або немічністю.
Такі витрати можуть стягуватися разово або періодично, наперед або після їх фактичного понесення.
Із заявлених в цій частині вимог позивачки не вбачається, на оплату яких конкретно понесених нею додаткових витрат або які мають бути понесені в майбутньому ставиться питання про стягнення коштів. Чеки на придбання ліків, що містяться в матеріалах справи, надані як пояснив представник позивачки на підтвердження заявлених вимог про стягнення аліментів.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення коштів на додаткові витрати в розмірі 300 грн щомісячно.
Керуючись ст. ст. 303, 307,308, ЦПК України, ст.202,205 СК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 подану в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 квітня 2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання матері скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання в розмірі 500 грн. щомісячно.
В решті рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_5 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в дохід держави.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді: