АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-1537, 2010 р Головуючий у 1-й інстанції
Ширінська О.Х.
Категорія 51 Доповідач – Лісова Г.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року травня місяця 17 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Лісової Г.Є.
Суддів : Бугрика В.В.
Прокопчук Л.П.
при секретарі Устименко Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 25 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – Голопристанський районний центр зайнятості населення про визнання трудового договору укладеним, стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди
в с т а н о в и л а:
28.11.2008 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до приватного підприємця ОСОБА_4 про визнання трудового договору укладеним, стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди.
Посилався на те, що відповідач 1.10.2006 року фактично допустив його до виконання роботи по ремонту будівель, за що виплачував йому обумовлену заробітну плату. 13.03.2007 року з ним був укладений трудовий договір, зареєстрований у Голопристанському районному центрі зайнятості за №052 «б» на виконання роботи механіка автотранспортного підприємства. Крім того, з квітня 2007 року він керував виробництвом по виготовленню пінобетонних блоків, за виконання якої відповідач не виплатив йому заробітну плату за жовтень, листопад 2007 року в розмірі 1864,93 грн. з урахуванням індексу інфляції.
З 1.01.2008 року він працював у відповідача також сторожем і не виплачена заробітна плата за період з січня по липень 2008 року з урахуванням індексу інфляції становить 2691,12 грн.
19.10.2008 року він був незаконно звільнений з роботи по п.2 ст.40 КЗПП України, при звільненні йому не була виплачена заробітна плата у розмірі 4556,05 грн, а тому відповідач повинен виплатити йому середній заробік за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Діями відповідача йому також заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює у 2000 грн.
Просив встановити факт перебування у трудових відносинах з суб»єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ОСОБА_4 з 1.10.2006 року по 13.03.2007 року, коли він працював робітником по ремонту будівель; з 27.04.2007 року по 31.12.2008 року у зв»язку з виконанням обов»язків керівника виробництва та з 1.01 по 1.08.2008 року, коли працював сторожем. Зобов»язати ОСОБА_4 видати накази про прийняття його на ці роботи за сумісництвом та повернути трудову книжку. Змінити підставу звільнення. Стягнути з ОСОБА_4 11353,47 заборгованості по заробітній платі, 11925,24 середнього заробітку за час затримки розрахунку, 2000 грн. завданої моральної шкоди.
Рішенням Голопристанського районного суду від 25 лютого 2010 року позов задоволено частково. Зобов»язано ОСОБА_4 внести запис до нової трудової книжки ОСОБА_3 про прийняття на роботу відповідно до трудового договору від 13.03.2007 року №052-б та запис про звільнення з роботи від 19.10.2008 року по п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін.
Зобов»язано ОСОБА_4 видати ОСОБА_3 довідку про суму нарахованого у 2008 році доходу та суму утриманого податку.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_4 в доход держави 25,50 грн. судового збору та в користь ТУ ДСА України в Херсонській області 30 грн. витрат на ІТЗ.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_3 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
У судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали з підстав викладених у ній, вважали, що рішення суду в частині позовних вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено, підлягає скасуванню як незаконне.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов»язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Доводи позивача про те, що відповідач фактично допустив його до виконання робіт по ремонту будівель придбаного ним у власність автогаража в селі Круглоозерка з 1.10.2006 року не були підтверджені в суді належними і допустими доказами, а також спростовуються актом перевірки територіальної державної інспекції праці у Херсонській області від 20.11.2008 року, в якому зазначено, що на підтвердження цієї обставини відсутні табелі обліку робочого часу, відомості про нарахування заробітної плати, а тому ствердити чи працював позивач у відповідача з 30.09.2006 року по 13.03.2007 року неможливо(а.с.9-11).
Крім того, позивач будучи на обліку в центрі зайнятості трудовий договір з відповідачем не уклав. Лише 13.03.2007 року ОСОБА_3 уклав із ОСОБА_4 трудовий договір на виконання обов»язків механіка автотранспортного підприємства. Цей договір зареєстровано в Голопристанському районному центрі зайнятості за №052 «б» від 13.03.2007 року(а.с.93).
Суд обгрунтовано також прийшов до висновку щодо недоведеності факту виконання позивачем робіт по сумісництву керівника виробництва пінобетонних блоків та охоронника.
Показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 про те, що позивач працював також сторожем та на виробництві пінобетону не можуть бути взяті до уваги, оскільки останні не показали у зв»язку з чим позивач виконував ці роботи, будучи прийнятим на постійно механіком, чому не було видано наказ про роботу за сумісництвом, чому не вівся облік виконаних робіт сумісника.
Як визнав сам позивач у судовому засіданні, його будинок знаходиться поруч із гаражем, за яким відповідач просив його наглядати, а тому такі відносини суд правильно не вважав трудовим договором.
Не спростовують висновків суду і надані позивачем докази, зокрема квитанція про відпуск пінобетонних блоків, а також довідка про кількість спожитої води, оскільки безпосередньо не підтверджують факт виконання позивачем конкретних робіт на умовах трудового договору.
На підставі подання прокурора Голопристанського району позивачу було нараховано та виплачено компенсацію за втрату частини доходів у зв»язку з порушенням термінів виплати заробітної плати та здійснено перерахунок оплати праці за роботу у святкові та вихідні дні.
Оскільки судом не було встановлено, що трудова книжка знаходилася у роботодавця, суд обгрунтовано зобов»язав останнього внести запис про виконану роботу відповідно до трудового договору до нової трудової книжки.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування чи зміни не має.
Керуючись ст. ст. 303, 307,308 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргуОСОБА_3 відхилити.
Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 25 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді: