АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-1480, 2010 р Головуючий у 1-й інстанції
Кравченко І.М.
Категорія 34 Доповідач – Лісова Г.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року травня місяця 19 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Лісової Г.Є.
Суддів : Лободзінського С.В.
Бугрика В.В.
при секретарі Борисовій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Білозерського районного суду від 11 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
в с т а н о в и л а:
28. 10.2009 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, третя особа – НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, посилаючись на те, що 2 травня 2008 року біля 10 год. 30 хв. на 214 км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ з вини відповідача, який керуючи належним йому на праві власності автомобілем Фольксваген Гольф державний номер НОМЕР_1, порушив правила дорожнього руху внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем Форд Мондео державний номер НОМЕР_2 під керуванням її чоловіка ОСОБА_6
Внаслідок зіткнення транспортних засобів вона одержала тілесні ушкодження середньої тяжкості у зв»язку з чим знаходилася на стаціонарному лікуванні в Київській міській клінічній лікарні №9 з 4.05. по 12.05.2008 року та в медичній клініці «Борис» з 12.05.по 26.05.2008 року та витратила на лікування 27376,18 грн., які просила стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування завданої їй матеріальної шкоди.
Крім того, неправомірними діями відповідача їй заподіяно моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв»язку з ушкодженням свого здоров»я та здоров»я дочки, порушенні звичайного способу життя.
Просила стягнути в її користь на відшкодування завданої моральної шкоди 70000 грн.
Рішенням Білозерського районного суду від 11 грудня 2009 року стягнено з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 23876,18 грн. завданої матеріальної шкоди, 40000 грн. моральної шкоди.
Стягнено з ОСОБА_3 в користь держави 2238,76 грн судового збору та 128,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_3 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Так, позивачем не доведено розмір завданої їй матеріальної і моральної шкоди.
У судовому засіданні ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених у ній, просить рішення суду змінити.
Представник позивача ОСОБА_6, апеляційну скаргу не визнав, вважає, що її слід відхилити як безпідставну.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 2.05.2008 року відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем Фольксваген Гольф, державний номер НОМЕР_1, належним йому на праві власності, порушив правила дорожнього руху, що стало причиною зіткнення з автомобілем Форд Мондео під керуванням чоловіка позивачки ОСОБА_6, внаслідок чого їй було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Даний факт підтверджується постановою Білозерського районного суду від 20.08.2009 року, якою звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності по ч.1 ст.286 КК України на підставі Закону України «Про амністію», висновком судової автотехнічної експертизи від 24.06.2008 року.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі(право власності,інше речеве право, договір підряду,оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом,використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається з виписки історії хвороби стаціонарного хворого №503 ОСОБА_4 знаходилися на стаціонарному лікуванні в клініці «Борис» з 12 по 26 травня 2008 року і згідно наданого нею розрахунку та замовлення на надання медичної допомоги оплата за надані послуги становить 27376 грн. 18 коп.
Посилаючись саме на ці документи, суд стягнув в користь позивачки понесені нею витрати на лікування в розмірі 23876 грн.18 коп, зарахувавши 3563 грн. перерахованих відповідачем позивачці в рахунок відшкодування шкоди(а.с.42).
Проте колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди слід скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити, оскільки на підтвердження розміру понесених позивачкою витрат на лікування не надано достовірних доказів, квитанції до прибуткового касового ордера, довідок або інших завірених лікарнею документів, які б підтверджували факт понесених позивачкою витрат у розмірі 27376,18 грн. за надання медичної допомоги поліклінікою «Борис» в період з 12 по 26 травня 2008 року.
Розрахунок оплати за послуги медичної допомоги та замовлення на надання медичної допомоги не підтверджують фактичне понесення витрат у такому розмірі, а тому не можуть бути взяті до уваги (а.с.4-11,12).
Стягуючи на користь позивачки 40000 грн. на відшкодування завданої їй моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв»язку із ушкодженням здоров»я, суд не врахував характеру правопорушення, ступеня вини заподіювача шкоди, матеріального стану, а також вимог розумності і справедливості, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині слід змінити, зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 15000 грн.
Оскільки судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, то рішення суду підлягає зміні також в частині присуджених судових витрат. Зокрема судом неправильно визначено розмір судового збору у сумі 2000 грн, що підлягав стягненню з відповідача в доход держави по вимогах немайнового характеру, оскільки 5 відсотків ціни позову немайнового характеру стосується лише розгляду питань захисту честі та гідності, а по інших справах немайнового характеру 0,5 неоподаткованого мініму доходів громадян або 8,50 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 307,309 ЦПК України, ст.ст.23, 1167, ЦК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 11 грудня 2009 року в частині задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди.
Рішення в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди змінити. Зменшити стягнену з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 моральну шкоду до15000 грн.
Зменшити стягнений з ОСОБА_3 в доход держави судовий збір до 8,50 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до 7,50 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді: