АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-1120, 2010 р Головуючий у 1-й інстанції
Кузьменко А.Д.
Категорія 39 Доповідач – Лісова Г.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року травня місяця 12 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Семиженка Г.В.
Суддів : Лісової Г.Є.
Прокопчук Л.П.
при секретарі Устименко Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 1 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, редакції районної газети «Радянська Таврія» про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди
в с т а н о в и л а:
9.09.2009 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, редакції районної газети «Радянська Таврія» про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 28.08.2009 року в районній газеті «Радянська Таврія» надруковано лист за підписом ОСОБА_5, в якому поширено недостовірну інформацію про її родину, зокрема неналежне ставлення до брата.
У листі розповсюджено завідомо неправдиву інформацію, яка принижує її людську гідність, порочить честь, призводить до душевних страждань та моральних страждань.
Просила визнати неправомірним та недостовірним зміст листа надрукованого в районній газеті «Радянська Таврія» 28.08.2009 року №35 під назвою «Жаліємо котів, а про людей не дбаємо» за підписом відповідачки.
Зобов»язати відповідачів спростувати недостовірну інформацію викладену в опублікованому листі. Зобов»язати ОСОБА_4 принести їй вибачення через районну газету за образу та наклеп. Стягнути з ОСОБА_4 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати по справі.
Рішенням Чаплинського районного суду від 1 лютого 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_3 просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
У судовому засіданні ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала з підстав викладених у ній, просить рішення суду скасувати як незаконне.
ОСОБА_4 та представник редакції апеляційну скаргу не визнали, вважають, що її слід відхилити як безпідставну.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що її слід відхилити з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що в листі ОСОБА_4 під заголовком «Жаліємо котів, а про людей не дбаємо» опублікованому в районній газеті 28.08.2009 року не зазначалося, що викладена стосується саме позивачки, а також членів її сім»ї, у листі не містяться відомості про позивачку як особу, а також членів її сім»ї, а викладені в ньому обставини щодо того, що автору відома історія, коли рідні мати і сестра в 2007 році вигнали на вулицю як безпритульне кошеня свого рідного сина і брата, який протягом трьох місяців знайшов пристанище в холодному сараї, що біля будинку №24 по вул. Леніна, могли мати місце в будь-якій іншій сім»ї селища Чаплинка.
Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) про членів її сім»ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Отже, поширена інформація повинна стосуватися конкретної фізичної особи, тобто позивача.
Крім того, за своїм характером ці відомості мають оціночне судження, а тому редакція газети не повинна нести за них відповідальність, тому що відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень.
Як вбачається зі змісту листа опублікованого в газеті від заголовком «Жаліємо котів, а про людей не дбаємо», автором якого є ОСОБА_4 він не містить фактичних даних про конкретних осіб, а тому суд обгрунтовано витлумачив інформацію викладену в ньому як оціночні судження ОСОБА_4 щодо обставин, з якими вона зіткнулася. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Право висловлювати судження, оцінки, думки гарантовано ст. 34 Конституції України, а також закріплене в ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства.
Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України в п.11 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.
Отже, рішення судом постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 303, 307,308 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 1 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді: