Справа № 22ц-7654 2010 р. Головуючий в 1 інстанції
ОСОБА_1
Категорія 51 Доповідач Лісова Г.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року листопада місяця 24 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Лісової Г.Є.
Суддів: Семиженка Г.В.
Прокопчук Л.П.
при секретарі Ващенко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Новокаховського міського суду від 21 вересня 2010 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки
В С Т А Н О В И Л А:
13.05.2010 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що з 10.01..2006 року працювала у ОСОБА_3. по трудовому договору продавцем непродовольчих товарів. 5.05.2010 року звільнена з роботи по п.1 ст.36 КЗпП за угодою сторін. При звільненні з роботи відповідач не виплатив їй заробітну плату за квітень та травень 2010 року, а також грошову компенсацію за невикористані відпустки за період з січня 2006 року по травень 2010 року.
Просила стягнути заборгованість по заробітній платі, а також грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки.
Рішенням Новокаховського міського суду від 21 вересня 2010 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 1026 грн 58 коп. заборгованості по заробітній платі, 2833 грн.53 коп. компенсації за невикористані щорічні відпустки, а всього 3860 грн. 11 коп. без утримання прибуткового податку й інших обов»язкових платежів.
Стягнено з ОСОБА_3 в доход держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_3 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ненадання належної оцінки показанням свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6
У судовому засіданні ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених у ній, просить її задовольнити, рішення суду скасувати як незаконне. Позивачка апеляційну скаргу не визнала, вважає, що її слід відхилити як безпідставну.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 з 10.01.2006 року перебувала з приватним підприємцем ОСОБА_3 в трудових відносинах, працюючи продавцем непродовольчих товарів.
5.05.2010 року ОСОБА_4 було звільнено з роботи по п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін. При звільненні позивачки з роботи їй не була виплачена заробітна плата за квітень місяць 2010 року, що підтверджується індивідуальною відомістю про застраховану особу наданою органом пенсійного фонду(а.с.4).
Згідно з ч.1 ст. 94 КЗпП заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Разом з тим, задовольняючи повні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, судом не було враховано тієї обставини, що позивачка працювала лише по 24.04.2010 року, а тому стягненню в її користь підлягає не 1026 грн.58 коп., а 760 грн.41 коп. за квітень 2010 року.
Відповідно до укладеного трудового договору та вимог чинного трудового законодавства тривалість щорічної оплачуваної відпустки не міг бути менш як 24 календарні дні (а.с.2).
Вимоги позивачки щодо стягнення грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки за період з січня 2006 року по день звільнення не знайшли спростування в судовому засіданні, а тому суд обгрунтовано задовольнив позов і в цій частин відповідно до вимог ч.1 ст.83 КЗпП, якою передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Проте при вирахуванні суми грошової компенсації суд обчислив середню заробітну плату у порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України №100 від 8.02.1995 року з наступними змінами і доповненнями, виходячи з виплат не за останні 12 календарних місяців роботи, що передували місяцю надання відпустки, або виплати компенсації за невикористані відпустки, а за 6 місяців, а тому рішення суду в частині присудженої грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки слід змінити, зменшити суму грошової компенсації з 2833 грн. 53 коп. до 2538 грн. 95 коп.(8754:355 = 24.65 х 103). В решті рішення залишити без змін як постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, ч.1 ст.83, ст.94 КЗпП України, колегія суддів
В И Р І Ш И И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Новокаховського міського суду від 21 вересня 2010 року змінити.
Зменшити стягнену з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі з 1026 грн.58 коп. до 760 грн.41 коп. та грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки з 2833 грн. 53 коп до 2538 грн. 95 коп. та загальну суму з 3860 грн. 11 коп. до 3299 грн.36 коп.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: