АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-1665, 2010 р Головуючий у 1-й інстанції
Гордимов А.В.
Категорія 44 Доповідач – Лісова Г.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року травня місяця 26 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого -Семиженка Г.В.
Суддів : Прокопчук Л.П.
Лісової Г.Є.
при секретарі Устименко Т.П.
з участю прокурора Мяло Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 18 листопада 2009 року за позовом ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» до ОСОБА_3, третя особа – відділ в справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області (надалі ВГІРФО) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
в с т а н о в и л а:
16.09.2009 року ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, третя особа – відділ в справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, посилаючись на те, що відповідачка прописана згідно з ордером №2264 від 22.05.1997 року в АДРЕСА_1, який знаходиться на балансі ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», в якій фактично не проживає, що підтвердується наданими доказами до справи, а тому втратила право користування жилою площею в гуртожитку.
Позивач просив визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, кімнатою АДРЕСА_1.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 18 листопада 2009 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, кімнатою АДРЕСА_1.
Зобов»яззано ВГІРФО Дніпровського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області зняти ОСОБА_3 з реєстраційного обліку за зазначеною адресою.
Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» 102 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_3 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
У судовому засіданні відповідачка апеляційну скаргу підтримала з підстав викладених у ній, вважає, що рішення суду підлягає скасуванню як незаконне.
Прокурор апеляційну скаргу підтримав, вважає, що її слід задовольнити.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд виходив з того, що ОСОБА_3 більше шести місяців без поважних причин не проживає в АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі позивача.
Однак з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися, оскільки він не відповідає дійсним обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 22 роки пропрацювала на Херсонському бавовняному комбінаті, з якого звільнилася за станом здоров»я, будучи інвалідом другої групи загального захворювання(а.с.43,44).
Відповідачка зареєстрована та займає кімнату АДРЕСА_1 на підставі ордера на жилу площу в гуртожитку виданого спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету Херсонського бавовняного комбінату від 21.05.1997 року(а.с.6).
Згідно зі ст. 71 ЖК під час тимчасової відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім»ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору- судом.
Як пояснила позивачка вона не проживає в гуртожитку останні 8 місяців у зв»язку із перенесеним нею онкологічним захворюванням, що вимагає стороннього догляду за нею та необхідних побутових умов, а тому вона тимчасово проживає у сина. У кімнаті гуртожитку знаходяться її речі та меблі. Іншого постійного житла вона не має. Факт її захворювання підтверджується виписками з амбулаторної картки хворого, а також посвідченням, з якого вбачається, що вона є інвалідом другої групи загального захворювання (а.с.44).
За таких обставин суд необгрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_3 не проживає в гуртожитку без поважним причин та відповідно до ст.71 ЖК визнав її такою, що втратила право користування жилою площею в гуртожитку, а тому рішення суду слід скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Крім того, в порушення норм процесуального права суд зобов»язав ВГІРФО ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області, який був притягнутий до справи як третя особа, зняти з реєстрації за адресою спірного жилого приміщення ОСОБА_3 Однак відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, є самостійною підставою для зняття цієї особи з реєстраційного обліку без додаткового покладення цього обов»язку на відповідний орган рішенням суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307,309 ЦПК України, ст.ст.71,72.132 ЖК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 18 листопада 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Судді: