АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-4838, 2010 р Головуючий у 1-й інстанції
Дзиговський Ю.В.
Категорія 52 Доповідач – Лісова Г.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року вересня місяця 22 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого -Лісової Г.Є.
Суддів : Закарян К.Г.
Прокопчук Л.П.
при секретарі Ващенко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 1 липня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до Херсонського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, третя особа-ОСОБА_5 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, невиплаченої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди
в с т а н о в и л а:
16.04.2010 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Херсонського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, третя особа - директор підприємства ОСОБА_5 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, невиплаченої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що з 1990 року перебував з відповідачем в трудових відносинах. Наказом №19-к від 19.03.2010 року звільнений з роботи по п.1 ст.40 КЗпП з порушенням трудового законодавства: без попередньої згоди профспілки, без врахування переважного права залишення на роботі як працівника з більш тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємтві(19 років).
Звільнення вважає незаконним щей з тих підстав, що його позбавлено права на працю, недопускається звільнення з мотивів інвалідності, підприємству виділена фінансова допомога за рахунок коштів фонду соціального захисту інваліді для технічного переоснащення і створення 11 додаткових робочих місць, працівників дільниці металоштампування не знайомили з наказом про закриття дільниці.
Крім того, йому з 2007 року не виплачувалася мінімальна заробітна плата, що разом із звільнення з роботи призвело до моральних страждань, які полягають у переживанні у зв»язку з неможливістю знайти іншу роботу, погіршенні матеріального становища, побутових і культурних потреб.
Просив поновити на роботі на Херсонському учбово-виробничому підприємстві Українського товариства сліпих, стягнути в його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.03.2010 року, стягнути недоплачену заробітну плату з січня 2007 року, стягнути на відшкодування завданої моральної шкоди 10000 грн, стягнути понесені ним судові витрати.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 1 липня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_3 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
У судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених у ній, вважає, що рішення суду підлягає скасуванню як незаконне.
Представник відповідача апеляційну скаргу не визнав, просить її відхилити як безпідставну.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом від 19.03.2010 року ОСОБА_3 звільнено з роботи штампувальника дільниці металоштампування Херсонського УВП УТОС з 19.03.2010 року по п. 1 ст.40 КЗпП України(а.с.26).
Відповідно до п.1 ч.1ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Факт скорочення чисельності працівників підтверджується наказом №15 від 18.01.2010 року про скорочення посад, професій та попередження конкретних працівників про наступне їх вивільнення з 19.03.2010 року у зв»язку з відсутністю обсягів роботи та значним погіршенням фінансового стану на підприємстві; наказом №12 від 13.01.2010 року про зміну в організації виробництва та праці на УВП УТОС, листом ТОВ «Авто-Електромаш» від 12.01.2010 року, листом комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів від 12.03.2010 року.
Позивач не заперечує, що скорочення чисельності працівників на підприємстві моло місце у зв»язку із зменшенням обсягу робіт за відсутністю замовлень концерну «Авто-Електромаш», однак вважає, що він міг бути переведений на іншу роботу, а також має переважне право на залишення на роботі.
Як вбачається з матеріалів справи виробництво деталей дільниці металоштампування зупинено у зв»язку з чим скорочено чисельність всіх шести працівників штампувальників цієї дільниці, двоє із яких із залишком зору переведено на інші роботи.
Підприємством додержано вимог законодавства, що регулюють вивільнення працівника, позивача було попереджено за два місяці про наступне вивільнення, на час його звільнення іншої роботи, на яку б його можна було перевести, на підприємстві не було.
Профспілковий комітет дав згоду на звільнення позивача з роботи по п.1ст.40 КЗпП, що підтверджується копією протоколу №4 від18.02.2010 року.
Оскільки судом не було встановлено порушень трудового законодавства щодо виплати заробітної плати з січня 2007 року, то суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог і в цій частині.
Отже рішення судом постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 303, 307,308 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 1 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді: