АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ХЕРСОНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ  

        Справа №22ц-4619, 2010 р                                                                  Головуючий у 1-й інстанції

Категорія 21                                                                                          Пляс М.Г.

Доповідач- Лісова Г.Є.

УХВАЛА  

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ  

 2010 року жовтня місяця 14 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого -  Семиженка Г.В.                                                                                                    

Суддів:Бугрика В.В., Лісової Г.Є.  

при секретарі Ващенко А.А.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Кредитпромбанк» на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 9 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання договору дарування недійсним  

 в с т а н о в и л а:

            21.09.2009 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_7 про визнання недійсним договору дарування.  

Посилалися на те, що 27 лютого 2008 року подарували дочці відповідачці по справі ОСОБА_7 належний їм на праві власності житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1. Вона обіцяла доглядати до смерті, забезпечувати продуктами харчування, ліками, проживати в будинку, проте цих вимог не виконує, має намір продати будинок, позбавивши їх житла. Оскільки відповідачка ввела їх в оману щодо обставин, просили визнати договір дарування недійсним.

Рішенням Цюрупинського районного суду від 9 листопада 2009 року позов задоволено. Визнано недійсним договір дарування  житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, укладений ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з ОСОБА_7 Анатолієвною і посвідчений нотаріально 27.02.2008 року.  

В апеляційній скарзі на рішення суду ПАТ «Кредитпромбанк» просить його скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Так судом не було враховано тієї обставини, що спірний будинок передано ОСОБА_7 в іпотеку банку на забезпечення виконання кредитного зобов»язання ОСОБА_8  

У судовому засіданні представник банку апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених у ній, просить рішення суду скасувати як незаконне і в задоволенні позову відмовити.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 апеляційну скаргу не визнали, просять її відхилити, а рішення суду залишити без змін.              

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 лютого 2008 року позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подарували належний їм на праві спільної сумісної власності житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами розташований по АДРЕСА_1 своїй дочці ОСОБА_7

Передаючи у власність свій будинок останній, вони досягли згоди, що ОСОБА_7 буде доглядати їх до смерті, піклуватися про них, враховуючи їхній вік та стан здоров»я.

Після оформлення договору позивачі залишалися проживати в спірному будинку, оскільки іншого житла не мають. Відповідачка ухиляється від виконання взятих на себе обов»язків, крім того, як їм стало відомо має намір відчужити будинок позбавивши їх таким чином житла.

Відповідно до ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов»язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір, що встановлює обов»язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Отже за змістом зазначеної норми даритель добровільно позбавляє себе права власності на майно, не маючи на меті отримання жодних вигод матеріального чи морального характеру з боку обдарованого, у свою чергу, обдарований набуває права власності на майно за відсутності з його боку обов»язку надання таких вигод.

Оскільки договір дарування було укладено позивачами внаслідок помилки, що має істотне значення, так як до укладення договору між сторонами була досягнута домовленість, згідно з якою позивачі мали можливість проживати в будинку, отримувати від відповідачки матеріальну допомогу, догляд та іншу необхідну допомогу, а ОСОБА_7 зобов»язувалася надавати таку допомогу та виконувати взяті на себе обов»язки з часу укладення договору дарування, суд обгрунтовано прийшов до висновку про визнання договору дарування, який суперечить вимогам закону, та не був спрямований на реальне настання правових наслідків за договором дарування,  недійсним.

Та обставина, що спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 переданий ОСОБА_7 в іпотеку на підставі договору від 7.03.2007 року укладеного ВАТ «Кредитпромбанк» із ОСОБА_7 на забезпечення виконання кредитного договору укладеного банком цього ж дня з ОСОБА_9, не може бути підставою для скасування рішення постановленого судом з додержанням норм матеріального і процесуального права. Крім того банк не є стороною правовідносин, що виникли між позивачами та відповідачкою і за будь-яких обставин правочин не може суперечити вимогам закону, а також моральним засадам суспільства.                                                    

Отже рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, а тому підстав для його скасування немає.                      

Керуючись ст. ст. 303,307, 308 ЦПК України, колегія суддів  

                                                  У Х В А Л И Л А:

      Апеляційну скаргу ПАТ «Кредитпромбанк» відхилити.

Рішення Цюрупинського районного суду від 9 листопада 2009 року залишити без змін.

      Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.  

        Головуючий  

       Судді: