Справа № 752/11822/15 Головуючий в суді І інстанції Мазур Ю.Ю.

Провадження № 22-ц/824/7338/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Гуля В.В., Матвієнко Ю.О.,

за участі секретаря Примушка О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року в справі (номер провадження в суді першої інстанції: 4-с/752/80/20) за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вавдійчик Анжеліки Сергіївни, суб`єкт оскарження: Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просив визнати вимогу державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вавдійчик А.С. від 16.04.2019 року у виконавчому провадженні № 56737458 протиправною та скасувати її.

Мотивує скаргу тим, що 19.06.2017 року старшим державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Бортніком В.В. на виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12.09.2016 року за виконавчим листом № 752/11822/15-ц, що виданий Голосіївським районним судом м. Києва від 17.05.2017 року, було прийнято постанову від 09.07.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 56737458.

16.04.2019 року державним виконавцем було постановлено вимогу у виконавчому провадженні № 56737458. Вважає, що постановлення вимоги державним виконавцем є протиправним, оскільки порушує його права у виконавчому провадженні № 56737458, оскільки виконавцем було порушено порядок направлення йому копії постанови про відкриття виконавчого провадження, а сама вимога не відповідає Інструкції з організації примусового виконання рішень, так як не містить обґрунтованого мотиву, у зв`язку з чим державний виконавець дійшов висновку про вчинення певних виконавчих дій, тому вважає вимогу такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року у задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись із цією ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити судове рішення про задоволення скарги, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та неповне з`ясування судом усіх обставин справи.

У обґрунтування доводів апеляційної скарги також зазначає, що в описовій та мотивувальній частинах ухвали наведені судом обставини, які не відповідають дійсності, оскільки в ухвалі зазначені фактичні обставини щодо оскарження вимоги державного виконавця від 16.04.2019 у ВП № 56737458, а фактичними обставинами даної скарги є оскарження протиправних дій щодо складання державним виконавцем акту від 04.04.2019 у ВП № 56737332 з примусового виконання виконавчого листа № 752/11822/15-ц. Крім того вказує, що в оскаржуваній ухвалі не доведено обставини, що мають значення для справи, які місцевий суд вважав встановленими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана вимога державного виконавця у виконавчому провадженні № 56737458 містить необхідні та вичерпні дані щодо мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення, і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову, резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення та інші відомості, визначені Інструкцією, тому матеріали справи не свідчать про допущення державним виконавцем будь-яких порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, а також прав та законних інтересів боржника.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бортніком В.В. було винесено постанову від 09.07.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 56737458 на виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12.09.2016 року у справі № 752/11822/15-ц за виконавчим листом № 752/11822/15-ц, що виданий Голосіївським районним судом м. Києва від 17.05.2017 року.

16.04.2019 року державним виконавцем було постановлено вимогу від 16.04.2019 року у виконавчому провадженні № 56737458, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження № 56737458.

Відповідно до вимоги державного виконавця зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_4 перешкоди у здійсненні нею права користування земельною ділянкою площею 0,0453 га в АДРЕСА_1 , виділеної їй в користування на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.01.2010 року по справі № 2-3275/09 у відповідності до варіанту № 1 судової будівельно-технічної експертизи Київського НДІСЕ під № 3147 від 22.08.2008 року, не чинити їй перешкоди у встановленні паркану між земельними ділянками співвласників та звільнити земельну ділянку виділену ОСОБА_4 за рішенням суду від свого майна та сміття.

07.05.2019 року заявником від державного виконавця отримано примірник вимоги від 04.04.2019 року.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувана вимога державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вавдійчик Анжеліки Сергіївни від 16.04.2019 у виконавчому провадженні № 56737458, у відповідності до п. 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, містить необхідні та вичерпні дані щодо мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення та інші відомості, визначені Інструкцією.

Державним виконавцем на адресу сторін виконавчого провадження супровідним листом направлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 56737458 від 09.07.2018 року, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 752/11822/15-ц, виданого 17.05.2017 року Голосіївським районним судом.

Відповідно до п. 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, постанова як окремий документ містить такі обов`язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Разом з тим, положення ст. 30, 49 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону №606-XIV від 21.04.1999 втратили чинність 02.06.2016 року на підставі Закону №1404-VIII, крім статті 4. А виконавче провадження ВП №56737458, в якому на думку ОСОБА_1 державним виконавцем вчинено виконавчу дію з порушенням вимог закону, відкрито 09.07.2018 року.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Розділу ІІ Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 02.06.2016 року із змінами, будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

В той же час, положеннями Закону України "Про виконавче провадження", зокрема Розділом ІІ Строки у виконавчому провадженні, не визначено строку здійснення державним виконавцем виконавчих дій з примусового виконання рішення.

Аналіз вказаних положень закону приводить до висновку, що виконання рішення здійснюється державним (приватним) виконавцем до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали у межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувана вимога державного виконавця у виконавчому провадженні № 56737458 прийнята у відповідності до п. 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, містить необхідні та вичерпні дані щодо мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову, резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення та інші відомості, визначені Інструкцією, крім того ОСОБА_1 не доведено належними доказами факт порушення державним виконавцем вимог діючого законодавства щодо строку прийняття державним виконавцем оскаржуваного документа.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про відсутність порушень державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», які б свідчили про порушення ним порядку доведення до відома боржника про початок примусового виконання рішення суду, а дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної вимоги відповідали вимогам закону.

Доводи апелянта про те, що в оскаржуваній ухвали зазначені обставини у виконавчому провадженні № 56737458, а фактичними обставинами його скарги є оскарження дій державного виконавця у виконавчому провадженні № 56737332, колегія суддів відхиляє, оскільки оскаржувана ухвала суду була постановлена за результатом розгляду скарги ОСОБА_2 на вимогу державного виконавця від 16.04.2019 року, прийняту в рамках виконавчого провадження № 56737332, боржником в якому є ОСОБА_2 , а не за скаргою ОСОБА_1 , і для провадження за скаргою ОСОБА_2 в суді першої інстанції було присвоєно номер провадження № 4-с/752/80/20, по якому і було постановлено оскаржувану ОСОБА_1 ухвалу.

Інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на власному тлумаченні скаржником норм матеріального і процесуального права і незгоді з ухваленим судовим рішенням, а також були предметом дослідження суду першої інстанції, який їх обґрунтовано спростував із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: