Справа № 1232/1273/12

Провадження № 22-ц/810/353/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року                                                м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Луганської В.М.

суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 26 грудня 2012 року у справі

за позовом ОСОБА_2 , правонаступником прав і обов`язків якого є ОСОБА_3 до Розпасіївської сільської ради Троїцького району Луганської області правонаступником прав і обов`язків якої є Троїцька селищна рада Троїцького району про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

У грудні 2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Розпасіївської сільської ради Троїцького району Луганської області про визнання права власності на спадкове майно, в обґрунтування якого зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача – ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,98 га, що розташована на території Розпасіївської сільської ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку на підставі державного акту на земельну ділянку серії ЛГ № 082941 належало померлому. Позивач зазначав, що є єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_4 за законом першої черги. Оскільки оригінал правовстановлюючого документу втрачено, а наявна лише його копія, вказана обставина позбавляє можливості позивача прийняти спадщину, звернувшись до нотаріуса. Просив суд визнати за ним право власності на спадкове майно у вигляді спірної земельної ділянки.

Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 26 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,98 га, що розташована на території Розпасіївської сільської ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 082941, виданим 28 жовтня 2004 року на ім`я ОСОБА_4 .

З даним рішенням не погодилась ОСОБА_1 , особа, яка не брала участь у розгляді справи, 24 березня 2021 року подала апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначила, що оскаржуваним рішенням порушуються її права та інтереси, оскільки вона є спадкоємцем за законом після свого батька ОСОБА_4 , та вказує, що її не було залучено до участі у справі як відповідача, оскільки скаржник є рідною донькою померлого ОСОБА_4 , хоча скаржник була зареєстрована за іншою адресою, на час його смерті постійно проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , вела з ним спільний побут та здійснила капітальний ремонт. Суд першої інстанції вирішив питання про право на спадщину як спадкоємця першої черги у розумінні положень ст. 1261 ЦК України.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 05 липня 2021 року до участі у справі залучено ОСОБА_3 як правонаступника прав та обов`язків позивача ОСОБА_2 .

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року до участі у справі залучено Троїцьку селищну раду Троїцького району Луганської області в якості правонаступника відповідача Розпасіївської сільської ради Троїцького району Луганської області.

У судовому засіданні засіданні ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу, посилаючись на доводи викладені в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнав, вважає, що підстав для скасування судового рішення не має.

Представник Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області в судове засідання не з`явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, на адресу Луганського апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника .

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

       Згідно з частиною першою статі 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статі 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

       Відповідно до статті 17 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 352 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Зазначені норми права визначають коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, що оскаржується особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи, такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2019 року в справі № 542/401/18.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що вона є спадкоємцем першої черги померлого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Хоча скаржник була зареєстрована за іншою адресою, на час смерті спадкодавця фактично вона постійно проживала разом із своїм батьком в його домоволодінні по АДРЕСА_1 , та вела з ним спільний побут, здійснила підвід газопостачання, здійснила капітальний ремонт домоволодіння та виконала інші побутові роботи.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ч. 1, 3ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1ст. 1270 ЦК України).

Згідно ч. 1ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.27).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (.а.с.9).

ОСОБА_4 за життя, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 082941, належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,98 га, що розташована на території Розпасіївської сільської ради Троїцького району Луганської області.        

До апеляційної скарги скаржником надано довідку, яка видана виконкомом Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області 10 березня 2021 року за №88, згідно якої на момент смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала (без реєстрації) разом з ним та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки № 341 від 11 серпня 2021 року, виданої головою Троїцької селищної ради, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент своєї смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав (згідно обліку в по господарській книзі) за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним проживав та був зареєстрований син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно інформації Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області від 19 вересня 2021 року №561, яка надана на запит суду, база обліку громадян Троїцької ОТГ створена в 2017 році, тому інформація стосовно реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання до 2017 року відсутня.

Згідно інформаційної довідки із спадкового реєстру, інформації Троїцької державної нотаріальної контори Луганської області спадкова справа після померлого ОСОБА_4 не заводилася.

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 10 грудня 1997 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що разом із батьком проживав ОСОБА_2 , вона не жила постійно, а приїжджала, коли садили картоплю, допомагала встановлювати опалення, робити ремонт. Постійно була з батьком, коли він був вже сильно хворий.

Належних доказів на спростування довідки № 341 від 11 серпня 2021 року, виданої головою Троїцької селищної ради, скаржницею не надано.

Колегія суддів не приймає в якості належних доказів постійного проживання скаржниці із спадкодавцем заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.56, 59), оскільки відповідно до вимог ст. ст. 90,91 ЦПК України свідки дають покази безпосередньо суду. ОСОБА_1 звертаючись до суду із апеляційною скаргою не заявляла клопотання про виклик та допит вказаних осіб у якості свідків.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Із заявою про прийняття спадщини у визначений законом строк скаржниця не зверталася. Із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини ОСОБА_1 до суду не зверталася.

Колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 не підтвердила належними та допустимими доказами, що вона постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та є особою яка прийняла спадщину.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваним рішенням не порушуються права ОСОБА_1 , як спадкоємця після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що ухваленим у справі рішенням порушенні права та інтереси ОСОБА_1 , з приводу чого апеляційне провадження підлягає закриттю відповідно до положень ст.362 ч.1 п.3 ЦПК України.

З огляду на те, що судом апеляційної інстанції рішення не змінюється та не ухвалюється нове рішення, підстави для нового розподілу судових витрат (ст.141 ч.13 ЦПК України), понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанціях, відсутні.

       Керуючись ст. ст. 362,381 ЦПК України, апеляційний суд

                                        у х в а л и в:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 26 грудня 2012 року за позовом ОСОБА_2 , правонаступником прав і обов`язків якого є ОСОБА_3 до Розпасіївської сільської ради Троїцького району Луганської області правонаступником прав і обов`язків якої є Троїцька селищна рада Троїцького району про визнання права власності на спадкове майно, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Дата складання повного тексту ухвали 05 жовтня 2021 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.А. Коновалова

Ю.П. Лозко