Справа 2-  937

2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30  листопада  2010 року                 Хмельницький міськрайонний суд в складі:

                                                              головуючого-судді      Палінчака О.М.

                                                              при секретарі               Москалюк Л.А.

                                                              з участю позивача       ОСОБА_1

                                                              представника позивача  ОСОБА_2

                                                              представника відповідача  Пашкової Ю.В.                                                                        

розглянувши  справу за позовом   ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про зобов’язання до вчинення дій,

встановив:

У вересні 2009 року  ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Хмельницької міської ради  про визнання за нею права на приватизацію у порядку, визначеному частинами 1 та 2 статті 118 ЗК України земельної ділянки площею 0.0160 га., яка перебуває у її користуванні  і розташована за адресою: АДРЕСА_1, а також просить зобов’язати Хмельницьку міську раду прийняти рішення щодо приватизації ОСОБА_1  зазначеної  земельної ділянки і про передачу  земельної ділянки їй у власність. На обґрунтування своїх  вимог позивачка зазначила, що  є власником 31/100 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташованій на земельній ділянці розміром 324 кв.м.  З метою приватизації необхідної для обслуговування належної на праві власності земельної ділянки позивачка звернулась з заявою до Хмельницької міської ради на що тримала лист,  в якому вказувалось на необхідність  отримання нею дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, його виготовлення і погодження у встановленому порядку, потім внесення такого проекту на розгляд міської ради, з чим позивачка не згодна, оскільки вважає, що має право  на отримання земельної ділянки за спрощеним порядком, який передбачений ч.ч. 1 та 2 ст. 118 ЗК України.

14 квітня 2010 року позивачка уточнила позовні вимоги та просить визнати за нею право на приватизацію у порядку визначеному частинами 1 та 2 статті 188 ЗК України земельної ділянки  площею 0.0160 га., яка перебуває у її користуванні і розташована за адресою: АДРЕСА_1. Також просить зобов’язати Хмельницьку  міську раду прийняти рішення щодо приватизації ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки  і про передачу земельної ділянки їй у власність в порядку передбаченому  ч. 2 ст. 118 ЗК України.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що  ОСОБА_1 відповідно до  договору купівлі – продажу від 23 травня 1986 року  є власницею 31/100 частин жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташованій на земельній ділянці розміром 324 кв.м.

6 серпня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницької міської ради  із заявою в якій просила  розглянути  матеріали щодо  приватизації  земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні.

 28 серпня 2009 року  Начальником Управління  земельних ресурсів  та земельної реформи  Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради було надіслано лист за №С-9641-09 в якому вказувалось  на необхідність переписати заяву згідно зразка затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про  затвердження типової форми заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки» від 18 лютого 2009 року №113 із зазначенням усіх співвласників житлового будинку в якості заявників. Крім того, зазначено, що  невід’ємними додатками до обґрунтування  необхідності відведення земельної ділянки є:

кадастровий план земельної ділянки, погоджений із  суміжними землевласниками та землекористувачами;

каталог координат земельної ділянки;

документи, які підтверджують право власності заявника на житловий будинок.

Відповідно  до ст. 116 ч.2, ч. 3 п.а) ЗК України набуття права на землю громадянами та  юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Частиною 2 статті 118 даного Кодексу встановлено, що рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації  земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Враховуючи, що в договорі купівлі – продажу від 23 травня 1986 року не зазначено і позивачкою не надано будь-яких документів про те, з яких підстав у попереднього власника будівлі перебувала земельна ділянка в користуванні чи у власності, для обслуговування жилого будинку чи для ведення особистого підсобного господарства, в якому розмірі, якої конфігурації і на підставі яких документів чи рішень та яких органів, твердження позивача не знаходять свого нормативного підтвердження. Архівний витяг з протоколу засідання Хмельницького міськвиконкому від 7 серпня 1954 року №21 з якого слідує, що  обміром земельної ділянки по вул. Карла Маркса (Подільській), 90 встановлено, що  за будинком рахується 323.50 кв.м., не вирішує вище вказаних питань.

Також судом встановлено і цих обставин не заперечували ні позивачка, ні її представник, що  з часу укладення 23 травня 1986 року договору купівлі –

продажу ОСОБА_1  земельна ділянка не передавалась ні в користування, ні у власність органами місцевого самоврядування.

Крім того, згідно п.5 постанови Верховної Ради Української РСР „Про земельну реформу” від 18 грудня 1990 року, на яку є посилання в уточнених позовних вимогах, передача земель у приватну власність чи користування громадянам та закріплення їх прав власності чи користування здійснюється в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Декретом Кабінету Міністрів України „Про приватизацію земельних ділянок” від 26 грудня  1992 року, який був на той час чинний, постановлялось сільським, селищним, міським Радам народних депутатів забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських споруд(присадибна ділянка), в межах норм, встановлених Земельним кодексом України, тобто, в обох нормативних документах зазначено посилання на Земельний кодекс України.

   Як вбачається, ОСОБА_1  не скористалась до 31 грудня 2001 року передбаченим ст. 30 ЗК України від 18 грудня 1990 року правом закріплення за нею земельної ділянки по АДРЕСА_1, а з 01 січня 2002 року набрав чинності Земельний кодекс України в редакції від 25 жовтня 2001 року, статтею 118 якого регулюється порядок безоплатної приватизації  земельних ділянок громадянами.   Проте, зазначеним порядком позичка не бажає скористатись, не дивлячись на те, що не має жодного документа про те, що в неї на праві постійного користування і в якому розмірі знаходиться земельна ділянка по АДРЕСА_1, а іншим порядком це питання не може бути вирішене, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.116,  118  ЗК України, суд -.  

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про зобов’язання до вчинення дій  – відмовити.

На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до апеляційного суду Хмельницької області.

Суддя:                                                                             О.М. Палінчак