Справа № 2-418/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

        12  листопада  2010 року    Борівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді                                                                        Зеленькової Н.Г.

при секретарі                                                                                 Іванченко Г.П.

за участю адвоката                                           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Борова цивільну справу за позовом  ОСОБА_2  до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння

                                                                В С Т А Н О В И В :

       ОСОБА_2 звернулась  до суду з позовом в якому вказала, що 28.10.2006 року її син ОСОБА_5 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4. Від спільного подружнього життя у них народились двое дітей: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2. Син зі своєю сім’єю мешкав за адресою: Харківська область, сел. Ковшарівка, б. 1 «А» кв.72. Після одруження сина вона надавала йому на тимчасове користування речі, які придбала за свої кошти, а саме: DVD плеєр -19.12.2006 року в м. Куп’янськ в магазині «мир техніки» за 515,00 грн., телевізор SONI - 29.08.2006 року в м. Куп’янськ в магазині «Екватор» за 1020,00 грн., пральну машину «LG» -29.08.2006 року в м. Куп’янськ в магазині «Екватор» за 1540,00 грн., холодильник «NORD» - 29.08.2006 року в м. Куп’янськ в магазині «СОЮЗ» за 2060,00 грн., м’який куток –в червні 2006 року в магазині «Світ меблів» за 1569,00 грн. та автомобіль ВАЗ-21099 державний номер НОМЕР_1. В лютому 2010 року її син ОСОБА_5 посварився с дружиною та поїхав на заробітки в Крим.  Рішенням Борівського районного суду від 13.04.2010 року шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу відповідачи все вказане майно без її дозволу перевезли за місцем свого мешкання в АДРЕСА_1. Вона зверталась з цім питанням до органів міліції, але в порушенні кримінальної справи їй було відмовлено.  

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримала свої позовні вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння, але пояснення давала непослідовні. Так, в позовній заяві вказано, що вона надала речи сину в тимчасове користування, які сама придбала за свої кошти, що син із сім’єю мешкали в с. Ковшарівка, що на заробітки син поїхав в лютому 2010 року. В судовому засіданні позивач спочатку стверджувала, що при купівлі речей вона  власноручно розписувалась в товарних чеках та на пред’явлених  їй чеках саме її підпис. В подальшому  вона  стверджувала, що тільки давала гроші сину для купівлі речей, що син проживав разом з ОСОБА_4 з 2005 року, що на заробітках він був на протязі всього періоду їхнього спільного проживання, що проживав син з сім’єю спочатку в с. Богуславка, потім у неї в квартирі в с. Новоосинове, потім в с. Ковшарівка знімали квартиру.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що шлюб між нею та сином позивачки - ОСОБА_5 було зареєстровано 28.10.2006 року, але вони проживали разом з серпня 2004 року. Від спільного проживання мають двох малолітніх дітей. Все майно, яке вказано в позовній заяві, купували вони з колишнім чоловіком за спільні кошти для їхньої сім’ї,  що  є спільним майном подружжя. Так, в серпні 2006 року вони придбали телевізор «SONI » та холодильник «NORD», при купівлі цих речей їм допомагав її брат ОСОБА_8  В грудні 2006 року вони придбали м’якій куток та DVD – плеер, які купували ОСОБА_5 та її батько в магазині «Каштан» та перевозили на машині батька - ОСОБА_3  Пральну машину «LG» вони купували з колишнім чоловіком в магазині «Екватор» як подарунок для неї на день народження 20.04.2007 року. Автомобіль купували теж за спільні гроши та ОСОБА_5 залишив його у дворі домоволодіння батька для ремонту. Спочатку речі привозили в квартиру позивачки, так як вони на той час там проживали, а потім перевезли в квартиру, яку знімали в с. Ковшарівка. Після розлучення з ОСОБА_5 вона з батьком перевезли речі в с. Богуславка, де вона проживає з дітьми, так як вважає всі вказані в позовній заяві речі спільним майном подружжя.  

Відповідач ОСОБА_3 заперечує проти задоволення позовних вимог, надав в судовому засіданні аналогічні пояснення та підтвердив, що саме він допомагав на своїй машині привозити деякі речі з магазину, де їх купував ОСОБА_5 для своєї сім’ї.  Вважає,що ОСОБА_2 не могла за один рік купити стільки багато коштовних речей, якщо була на той час безробітна.

Свідок ОСОБА_8- син та  брат відповідачів пояснив, що він допомагав чоловікові сестри – ОСОБА_5 купувати телевізор «SONI» та холодильник «NORD».  

Свідок ОСОБА_9- сестра позивача пояснила, що допомагала сестрі грошима, але не пам’ятає скільки та коли давала грошей.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 – подруги позивача пояснили, що зі слів ОСОБА_2 їм відомо, що вона купувала меблі, телевізор, холодильник та ін.. речі. Вони бачили ці речи у неї в квартирі.

Свідок ОСОБА_5 – син позивача пояснив, що кошти  для придбання вказаних речей йому давала мати, а ті гроши, які він заробляв,  віддавав дружині. Скільки він заробляв грошей, в якій період часу в якій квартирі проживали, в якому році які речі купували - він не пам’ятає.

З матеріалів справи вбачається, що постановою від 30.03.2010 р. та постановою від 31.03.2010 р. в порушенні кримінальної справи відмовлено – а.с.12,31; на гарантійних талонах та товарних чеках вказані дати придбання та суми вартості речей, але призвіщ покупців не зазначено - а.с.13,14; відповідно до опису майна від 29.03.2010 року речи знаходяться в с. Богуславка- а.с.17; рішенням Борівського районного суду від 13.04.2010 року шлюб між подружжям ОСОБА_5 розірвано – а.с.18; довіреність на автомобіль видано 19.10.2008 року на ім’я ОСОБА_5 та ОСОБА_2- а.с.47; відповідно довідок ОСОБА_2 з січня 2006 року до лютого 2007 року знаходилась на обліку як безробітна в центрі зайнятості населення, з лютого 2007 року отримала пенсію (лютий – 402,73грн., березень – 433,71 грн., квітень -463,77грн.) –а.с.57,58. Надані позивачем довідки про здачу в оренду майнового та земельного паю не приймаються судом до уваги, оскільки договори укладено з 01.07.2008 року та нарахування проведені в 2009 році, тоді як спірне майно придбавалось (купувалось) з червня 2006 року по жовтень 2008 року. Крім того, пральна машина придбана не 29.08.2006 року як вказує позивач, а 20.04.2007 року як вбачається з товарного чеку – а.с.14, холодильник «NORD» та DVD – плеер придбані не 29.08.2006 року як вказує позивач, а 20.08.2006 року як вбачається з товарних чеків – а.с.13, 14.

 Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків , дослідивши матеріали даної  справи та матеріали  про відмову в порушенні кримінальної справи вважає, що позовні  вимоги  позивачки ОСОБА_2  не  можуть бути  задоволені, оскільки  згідно зі ст. 387 ЦК України « Власник має право  витребувати своє майно  від особи, яка незаконно, без  відповідної  правової  підстави заволоділа ним» , тобто власник ,  який не володіє  майном має право  звернутись  з позовом  до  не власника,  який незаконно  володіє майном, про витребування  даного майна   в  натурі,  оскільки право власності  за власником   зберігається , так як  у нього є право приналежності , яке  може бути підтверджене  правовстановлюючими  документами,  показаннями свідків та іншими письмовими доказами. Суд вважає, що позивач ОСОБА_2 не надала суду достовірних доказів свого права як власника спірних речей, тобто не виконала вимоги ст.60 ЦПК України про те, що кожна сторона  зобов’язана  довести  ті обставини, на які вона  посилається,  як на підставу своїх вимог та заперечень…», тому суд  розглянув цивільну справу  згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України « …  у межах заявлених вимог  та на підставі доказів сторін…».

          З урахуванням викладеного , керуючись ст.ст. 3,11,60,212-215 ЦПК України , на підставі ст. 387 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2   до ОСОБА_3, ОСОБА_4  про витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовити.    

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Борівський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня  проголошення рішення апеляційної скарги, а особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення в той же строк з дня отримання його копії.  

Суддя                                                                                                            Зеленькова Н.Г.

.