Справа № 642/6053/15-ц

Провадження № 6/756/694/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року Ленінський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді - Пашнєва В.Г.,

за участю секретаря судового засідання – Алфьорової І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення процентів за договором позики, трьох процентів річних і неустойки, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, -

в с т а н о в и в:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що 16 березня 2016 року апеляційним судом Харківської області було ухвалено рішення за наслідками розгляду цивільної справи № 642/6053/15-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення процентів за договором позики, трьох процентів річних і неустойки, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, яким суд вирішив задовольнити апеляційну скаргу частково, скасувати рішення районного суду від 19 листопада 2015 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення процентів за договором позики, трьох процентів річних, неустойки, звернення стягнення на предмети іпотеки, виселення, задовольнити частково та стягнути з

ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , зокрема, заборгованість за процентам задоговором позики від 17 вересня 2010 року за період з 15 листопада 2013 року по 16 липня 2015 року у розмірі 313 080 грн. 48 коп., три проценти річних від простроченої суми за період 15 листопада 2013 року по 16 липня 2015 року у розмірі 62 965 грн. 60 коп., а всього 376 046 (триста сімдесят шість тисяч сорок шість ) грн. 08 (вісім) коп.

В рахунок погашення заборгованості за договором позики від 17 вересня 2010 року, стягнутої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 за рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 20 січня 2014 року у розмірі 593 457 грн. 29 коп., з яких: заборгованість за договором позики - 373 333 грн. 61 коп., заборгованість за процентами - 18 073 грн. 27 коп., три проценти річних - 4 050 грн. 41 коп., неустойка за прострочення виконання зобов`язання - 198 000 грн., стягнутої за рішенням Апеляційного суду Харківської області від 9 червня 2015 року у розмірі 273 382 грн. 16 коп., з яких: заборгованість за відсотками - 195 830 грн. 68 коп., три проценти річних -77 551 грн. 48 коп., стягнутої заборгованості за цим рішенням суду у розмірі 376 046 грн.08коп., з яких: заборгованість за відсотками - 313 080 грн. 48 коп., три проценти річних 62 965 грн. 60 коп., звернути стягнення на предмети іпотеки із застосуванням визначеної ст. 38 Закону України «Про іпотеку» процедури шляхом надання іпотекодержателю ОСОБА_2 права на продаж будь-якій особі-покупцеві належної ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого Другою Харківською держаною нотаріальної конторою від 24 червня 1999 року за р. №3-1989 - квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 44,7 кв. м., загальною площею 63, 1 кв. м. за ціною 782 400 (сімсот вісімдесят дві тисячі чотириста) грн., а також належної ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16 жовтня 1995 року, виданого 2-ю Харківською дистанцією цивільних споруд Південної залізниці та договору дарування, посвідченого Другою Харківською держаною нотаріальною конторою від 17 січня 1996 року за р. №2-481 - квартиру АДРЕСА_2 , житловою площею 41, 4 кв. м., загальною площею 56, 8 кв. м. за ціною 533 920 (п`ятсот тридцять три тисячі дев`ятсот двадцять) грн. На виконання вказаного судового рішення 23 серпня 2016 року Ленінським районним судом м. Харкова був виданий, виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 вказаних сум.

З урахуванням того, що боржник ОСОБА_3 продовжувала не виконувати свої зобов`язання з повернення позичених коштів ані в добровільному, ані в примусовому порядку, 17 червня 2016 року між первісним стягувачем ОСОБА_2 та новим стягувачем ОСОБА_1 були укладені договори відступлення права вимоги за іпотечними договорами (цесії), посвідчені 17 червня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В. М. за реєстровим № 879 та № 880. Відповідно до умов вказаних договорів ОСОБА_1 набув право вимагати від ОСОБА_3 належного виконання на його користь всіх без винятку зобов`язань, передбачених основним договором, в сумі, обсягах та з урахуванням фактів, встановлених рішенням Апеляційного суду Харківської області від 16 березня 2016 року по цивільній справі № 642/6053/15-ц. Крім того, ОСОБА_1 також набув право вимоги до ОСОБА_3 про сплату на його користь процентів за користування позикою, а також штрафів, пені, неустойки та інших платежів, передбачених законом у зв`язку з несвоєчасним виконанням ОСОБА_3 своїх зобов`язань, навіть якщо вони прямо не згадані в цих договорах відступлення права вимоги (цесїї) або основному договорі, але передбачені цивільним законодавством та звичаям ділового обороту.

Також, в п. 5 вказаних договорів вказано, що за даним договором до нового іпотекодержателя переходять всі права та обов`язки первісного іпотекодержателя за іпотечними договорами в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. З моменту укладення даних договорів новий іпотекодержатель вважається стороною Іпотечних договорів, а первісний іпотекодержатель втрачає всі права за іпотечними договорами.

У зв`язку з тим, що боржник належним чином не виконала свої зобов`язання з повернення як первісному кредитору ОСОБА_2 , так і новому кредитору ОСОБА_1 позичених нею коштів у розмірі 46 870 доларів США, задля уникнення в майбутньому можливих непорозумінь та вирішення питання щодо повернення коштів в позасудовому порядку, 10 серпня 2016 року новий кредитор (новий позикодавець, новий іпотекодержатель) ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив боржнику ОСОБА_3 письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов`язань з повернення боргу за Договором позики, з викладом їх стислого змісту та вимогою про їх виконання у тридцятиденний строк, з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі її невиконання, а також з Вимогою про добровільне звільнення предмета іпотеки.

Так, пунктом 12 укладеного між первісним кредитором (первісним позикодавцем, первісним іпотекодержателем) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 іпотечного договору про задоволення вимог іпотеко держателя за реєстровим № 2948 сторони визначили декілька позасудових способів звернення стягнення на предмет іпотеки, серед яких: право іпотекодержателя обернути у свою власність заставлене в іпотеку майно (в порядку 37 Закону України «Про іпотеку») в рахунок виконання забезпеченого цією іпотекою зобов`язання.

Оскільки боржник грубо порушила взяті на себе за договором позики, додатковим договором до нього зобов`язання і борг новому кредитору ОСОБА_1 не повернула, з метою задоволення своїх вимог за договором позики від 17 вересня 2010 року, керуючись ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та п. 12 іпотечного договору, 22 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса як державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію за ним права власності на предмет іпотеки та оригіналами всіх необхідних документів на підтвердження виникнення у нього безспірного права на звернення стягнення на предмет іпотеки.

22 жовтня 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко О. В., здійснивши аналіз поданих ОСОБА_1 письмових документів, на виконання п. 2 ч. 1 ст. 10 та ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 .

Таким чином ОСОБА_1 було задоволено його вимоги кредитора в позасудовому порядку - шляхом набуття ним права власності на предмети іпотеки і з того часу він став законним власником вказаних квартир.

Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 02 липня 2019 року по справі № 645/51/17 та рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 11 червня 2019 року по справі № 642/1820/18 скасовані рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на заставлені в іпотеку квартири за ОСОБА_1 , а отже його вимоги позикодавця (іпотекодавця) наразі не задоволені.

З наведених підстав заявник просив суд замінити стягувача ОСОБА_5 його правонаступником – ОСОБА_1 .

Крім того, заявник щодо поновлення пропущеного строку пред*явлення виконавчого листа до виконання зазначив, що вимоги кредитора ОСОБА_1 було задоволено в позасудовому порядку шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки, тому він не мав необхідності звертатися до відділу державної виконавчої служби для виконання рішення апеляційного суду, оскільки фактично воно було виконано.

Правовідносини за укладеними між ОСОБА_6 , та ОСОБА_1 договорами, які після набуття ОСОБА_1 права власності на іпотечне майно вважалися припиненими, після винесення вказаних рішень Ленінського районного суду м. Харкова та Фрунзенського районного суду м. Харкова - відновилися та наразі фактично продовжують діяти. У зв`язку з цим постала необхідність звернутися до відділу державної виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 642/6053/15-ц виданого 23 серпня 2016 року. Оскільки ОСОБА_1 не мав необхідності пред`являти цей виконавчий лист до виконавчої служби, тому як був фактично виконаний, то вважаємо підстави пропущення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважним та просить поновити цей трирічний строк

Заявник у судове засідання не з`явився, просив суд розглядати заяву про заміну стягувача та поновлення пропущеного строку пред*явлення виконавчого листа до виконання за його відсутністю, заяву підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник боржника в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала до суду заперечення на заяву про заміну стягувача та поновлення пропущеного строку пред*явлення виконавчого листа до виконання, в якій зазначила, що кредитор у спірних правовідносин вибув ще до моменту ухвалення рішення по суті спору, тобто в поданій заяві йдеться про заміну неналежного позивача на стадії виконання судового рішення, що не передбачено чинним процесуальним законодавством. Окрім того, заміна сторони відбувається до відкриття виконавчого провадження, тобто в спосіб, не передбачений діючим законодавством України.

Зважаючи на положення ч. 3 ст. 442 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності учасників справи, оскільки їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

З матеріалів справи вбачається що, 19 листопада 2015 року Ленінським районним судом м. Харкова було ухвалено рішення за наслідками розгляду цивільної справи № 642/6053/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення процентів за договором позики, трьох процентів річних і неустойки, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

16 березня 2016 року апеляційним судом Харківської області було ухвалено нове рішення, яким скасовано рішення Ленінського районного суду від 19 листопада 2015 року та позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення процентів за договором позики, трьох процентів річних, неустойки, звернення стягнення на предмети іпотеки, виселення, задоволені частково та стягнуто з

ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , зокрема, заборгованість за процентам задоговором позики від 17 вересня 2010 року за період з 15 листопада 2013 року по 16 липня 2015 року у розмірі 313 080 грн. 48 коп., три проценти річних від простроченої суми за період 15 листопада 2013 року по 16 липня 2015 року у розмірі 62 965 грн. 60 коп., а всього 376 046 (триста сімдесят шість тисяч сорок шість ) грн. 08 (вісім) коп.

В рахунок погашення заборгованості за договором позики від 17 вересня 2010 року, стягнутої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 за рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 20 січня 2014 року у розмірі 593 457 грн. 29 коп., з яких: заборгованість за договором позики - 373 333 грн. 61 коп., заборгованість за процентами - 18 073 грн. 27 коп., три проценти річних - 4 050 грн. 41 коп., неустойка за прострочення виконання зобов`язання - 198 000 грн., стягнутої за рішенням Апеляційного суду Харківської області від 9 червня 2015 року у розмірі 273 382 грн. 16 коп., з яких: заборгованість за відсотками - 195 830 грн. 68 коп., три проценти річних -77 551 грн. 48 коп., стягнутої заборгованості за цим рішенням суду у розмірі 376 046 грн.08коп., з яких: заборгованість за відсотками - 313 080 грн. 48 коп., три проценти річних 62 965 грн. 60 коп., звернути стягнення на предмети іпотеки із застосуванням визначеної ст. 38 Закону України «Про іпотеку» процедури шляхом надання іпотекодержателю ОСОБА_2 права на продаж будь-якій особі-покупцеві належної ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого Другою Харківською держаною нотаріальної конторою від 24 червня 1999 року за р. №3-1989 - квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 44,7 кв. м., загальною площею 63, 1 кв. м. за ціною 782 400 (сімсот вісімдесят дві тисячі чотириста) грн., а також належної ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16 жовтня 1995 року, виданого 2-ю Харківською дистанцією цивільних споруд Південної залізниці та договору дарування, посвідченого Другою Харківською держаною нотаріальною конторою від 17 січня 1996 року за р. №2-481 - квартиру АДРЕСА_2 , житловою площею 41, 4 кв. м., загальною площею 56, 8 кв. м. за ціною 533 920 (п`ятсот тридцять три тисячі дев`ятсот двадцять) грн.

На виконання вказаного судового рішення 23 серпня 2016 року Ленінським районним судом м. Харкова був виданий, виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 вказаних сум.

17 червня 2016 року між первісним стягувачем ОСОБА_2 та новим стягувачем ОСОБА_1 були укладені договори відступлення права вимоги за іпотечними договорами (цесії), посвідчені 17 червня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В. М. за реєстровим № 879 та № 880.

Таким чином, відповідно до умов вказаних вище договорів, наразі новим кредитором (новим позикодавцем, новим іпотекодежателем) за укладеними між боржником (позичальником, іпотекодавцем) ОСОБА_3 та первісним кредитором (первісним позикодавцем, первісним іпотекодежателем) ОСОБА_2 договорами позики та іпотеки є ОСОБА_1 .

Так, пунктом 12 укладеного між первісним кредитором (первісним позикодавцем, первісним іпотекодержателем) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 іпотечного договору про задоволення вимог іпотеко держателя за реєстровим № 2948 сторони визначили декілька позасудових способів звернення стягнення на предмет іпотеки, серед яких: право іпотекодержателя обернути у свою власність заставлене в іпотеку майно (в порядку 37 Закону України «Про іпотеку») в рахунок виконання забезпеченого цією іпотекою зобов`язання.

Оскільки боржник грубо порушила взяті на себе за договором позики, додатковим договором до нього зобов`язання і борг новому кредитору ОСОБА_1 не повернула, з метою задоволення своїх вимог за договором позики від 17 вересня 2010 року, керуючись ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та п. 12 іпотечного договору, 22 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса як державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію за ним права власності на предмет іпотеки та оригіналами всіх необхідних документів на підтвердження виникнення у нього безспірного права на звернення стягнення на предмет іпотеки.

22 жовтня 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко О. В., здійснивши аналіз поданих ОСОБА_1 письмових документів, на виконання п. 2 ч. 1 ст. 10 та ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 .

Таким чином ОСОБА_1 було задоволено його вимоги кредитора в позасудовому порядку - шляхом набуття ним права власності на предмети іпотеки і з того часу він став законним власником вказаних квартир.

Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 02 липня 2019 року по справі № 645/51/17 та рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 11 червня 2019 року по справі № 642/1820/18 скасовані рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на заставлені в іпотеку квартири за ОСОБА_1 , а отже його вимоги позикодавця (іпотекодавця) наразі не задоволені.

ч. 1 ст. 442 ЦПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобовязується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги (цесії) може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. У такому випадку на відносини цесії розповсюджують положення про договір купівлі-продажу.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням.

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відступлення прав за іпотечним договором та основним зобов`язанням не допускається у разі видачі заставної. Після видачі заставної перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов`язанням до іншої особи здійснюється шляхом передачі заставної у встановленому цим Законом порядку.

Отже, як вбачається з матеріалів справи предметом спору було звернення стягнення на предмет іпотеки, а отже відповідно до вимог ст. 24 ЗУ «Про іпотеку», правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Предметом договору іпотеки, є речове право на іпотечне майно, зокрема право вимоги на таке майно.

Заявником надані нотаріально посвідчені договори про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, які містять умови відступлення права вимоги за іпотечним договором.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

У разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статі 15 ЗУ "Про виконавче провадження", ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи із змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження" з урахуванням положень ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення права вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20.11.2013 № 6-122цс13.

Верховний Суд України у своїй постанові від 25.06.2020 р. у справі 2102/3302/2012 зазначив, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження» .

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до умов договорів про відступлення права вимоги за іпотечним договором ОСОБА_1 набув право вимагати від ОСОБА_3 належного виконання на його користь всіх без винятку зобов`язань, передбачених основним договором, в сумі, обсягах та з урахуванням фактів, встановлених рішенням Апеляційного суду Харківської області від 16 березня 2016 року по цивільній справі № 642/6053/15-ц. Крім того, ОСОБА_1 також набув право вимоги до ОСОБА_3 про сплату на його користь процентів за користування позикою, а також штрафів, пені, неустойки та інших платежів, передбачених законом у зв`язку з несвоєчасним виконанням ОСОБА_3 своїх зобов`язань, навіть якщо вони прямо не згадані в цих договорах відступлення права вимоги (цесїї) або основному договорі, але передбачені цивільним законодавством та звичаям ділового обороту.

Також, в п. 5 вказаних договорів вказано, що за даним договором до нового іпотекодержателя переходять всі права та обов`язки первісного іпотекодержателя за іпотечними договорами в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. З моменту укладення даних договорів новий іпотекодержатель вважається стороною Іпотечних договорів, а первісний іпотекодержатель втрачає всі права за іпотечними договорами.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (ч.1 ст. 18 ЦПК України).

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171 св 18)».

За таких обставин, суд приходить висновку про задоволення заяви щодо заміни стягувача на його правонаступника.

Стосовно вимог ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 17.2 п. 17 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюється в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Аналогічне положення містить ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Крім того, відповідно до пп. 17.4 п. 17 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З аналізу пп. 17.2, 17.4 п. 17 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України та ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що право на звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання надано лише стягувачу, а з заявою про видачу дубліката виконавчого листа - стягувачу та державному або приватному виконавцеві.

Зважаючи на те, що на час подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання ОСОБА_1 не був стягувачем за виконавчим листом № 642/6053/15-ц, він не був наділений правом на звернення до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Таким чином, у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині вимог про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання слід відмовити.

Разом з цим суд роз`яснює заявнику, що він вправі звернутися до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання після набрання законної сили ухвалою суду про заміну стягувача у справі № 642/6053/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення процентів за договором позики, трьох процентів річних і неустойки, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення.

Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання - задовольнити частково.

Замінити стягувача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , код картки платника податків:  НОМЕР_1 ) на його правонаступника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код картки платника податків:  НОМЕР_2 ) у виконавчому листі № 642/6053/15-ц по цивільній за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення процентів за договором позики, трьох процентів річних і неустойки, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення.

У решті вимог заяви відмовити.

       Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 30.09.2021.

Суддя В.Г. Пашнєв