КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-кп/824/3653/2021 Головуючий у І-й інст..: Рудюк О.Д.

ЄУН: 363/1739/21 Доповідач:Юденко Т.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого судді Юденко Т.М.

суддів Васильєвої М.А., Кепкал Л.І.

секретаря судового засідання Кичігіної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду із застосуванням відеоконференцзв`язку з ДУ «Київський слідчий ізолятор» виділені матеріали кримінального провадження по обвинуваченню за ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за апеляційною скаргою захисників Скородинського В.С. і Багрія І.О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 28 липня 2021 року, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Кісельчука А.І.

захисника - Скородинського В.С.

обвинуваченого - ОСОБА_1

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою у клопотанні сторони захисту про зміну обраної міри запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовлено.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до двох місяців, тобто до 28.09.2021 року включно.

Мотивуючи постановлене рішення, суд вказав на ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, який є особливо тяжким, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вік і соціальні зв`язки ОСОБА_1 , а також інші обставини, які характеризують його особу та спосіб його життя.

В апеляційній скарзі захисники Скородинський В.С. і Багрій І.О. просять ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 28 липня 2021 року скасувати як незаконну, постановлену з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

На думку сторони захисту, ОСОБА_1 неможливо було застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу обвинувачений незаконно перебував під вартою з 25.02.2021.

Зазначає про відсутність жодного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, про наявність постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків, зокрема неповнолітньої доньки, 2005 року народження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника і обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який проти неї заперечив, провівши судові дебати, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Так, відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування (продовження) запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд першої інстанції зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 КПК України на суд покладено такий самий обов`язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як вважає колегія суддів, судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , повно та об`єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, беручи до уваги спосіб вчинення кримінального правопорушення, наявність суспільного інтересу, беручи до уваги існування обґрунтованих ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали за тими доводами, на які посилається в своїй апеляційній скарзі захисник.

На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки він довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_1 перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.

Враховуючи наведене, рішення суду є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисників, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв`язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду - без зміни.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисників Скородинського В.С., Багрія І.О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 28 липня 2021 року - без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

________________ ________________ ________________

Т.М. Юденко М.А. Васильєва Л.І. Кепкал