ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
25.11.10
об 16 год. 47 хв.
каб. № 3Справа №2а-2899/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді Єфременко О.О.,
при секретарі Авчиян К.Е.
за участю представників:
позивача –Цуркан Сергія Анатолійовича, посвідчення № 505 від 13.06.2007;
відповідача –Близнюк Олени Анатоліївни, довіреність № 03-15/1991 від 14.05.2010;
третьої особи – Барабіна Дмитра Володимировича, довіреність № б/н від 02.11.2010;
Давидова Віктора Івановича, довіреність № б/н від 25.11.2010;
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Прокурора міста Севастополя
до Севастопольської міської Ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Споживче товариство «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Дар»
про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Прокурор міста Севастополя звернувся до суду з адміністративним позовом до Севастопольської міської Ради про визнання протиправним та скасування рішення Севастопольської міської Ради № 9767 від 10.03.2010 «Про розірвання договору оренди від 09.06.2005, зареєстрованого 05.07.2005 під № 315 земельної ділянки площею 2,2339 га, розташованого по вул.Рибальський причал в 6-ому мікрорайоні Стрілецької бухти, укладеного між міською Радою та Житлово-будівельним товариством індивідуальних забудовників «Дар»та передачу Споживчому товариству «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Дар»в оренду на строк до 20.10.2029 року земельної ділянки площею 1,7048 га, розташованої по вул.Рибальський причал в 6-ому мікрорайоні Стрілецької бухти для будівництва кварталу змішаної житлової забудови».
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог діючого законодавства при прийнятті зазначеного рішення.
Ухвалою від 04.10.2010 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою від 14.10.2010, з’ясував відсутність можливості врегулювання спору між сторонами, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
Цією же ухвалою в порядку статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України судом до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Споживче товариство «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Дар», оскільки рішення у справі може вплинути на його права, свободи, інтереси або обов'язки.
В ході судового розгляду позивач підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважає, що рішення, яке оскаржується, прийнято на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України, тому підстав для його скасування не існує.
Представник третьої особи позовні вимоги не визнає з підстав, зазначених у письмових запереченнях, вважає їх необґрунтованими та зазначає, що земельна ділянка, яка передавалася, має границі, встановлені в натурі (на місцевості), її цільове призначення не змінювалося. Представник третьої особи наполягав на тому, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності із статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(а.с.50-52).
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.10.2010 по 02.11.2010, з 02.11.2010 по 11.11.2010, з 16.11.2010 по 25.11.2010.
Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін роз’яснені процесуальні права і обов’язки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд -
встановив
Відповідно до статті 121 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, в тому числі, і нагляд за додержанням законів органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Статтями 1, 9 Закону України «Про прокуратуру»встановлено, що прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів місцевими радами, їх виконавчими органами, здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами, предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, також і відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.
Прокуратурою м.Севастополя проведена перевірка, у ході якої встановлено, що Севастопольською міською Радою прийнято рішення № 9767 від 10.03.2010 «Про розірвання договору оренди від 09.06.2005, зареєстрованого 05.07.2005 під № 315 земельної ділянки площею 2,2339 га, розташованого по вул.Рибальський причал в 6-ому мікрорайоні Стрілецької бухти, укладеного між міською Радою та Житлово-будівельним товариством індивідуальних забудовників «Дар»та передачу Споживчому товариству «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Дар»в оренду на строк до 20.10.2029 року земельної ділянки площею 1,7048 га, розташованої по вул.Рибальський причал в 6-ому мікрорайоні Стрілецької бухти для будівництва кварталу змішаної житлової забудови».
Прокурором міста Севастополя 19.07.2010 за вих. № 07-875вих.10 до Севастопольської міської Ради було принесено протест з вимогою зазначене рішення скасувати, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства (а.с.8).
Рішенням Севастопольської міської Ради № 10893 від 15.09.2010 протест прокурора в порядку нагляду № 07-875вих.10 від 19.07.2010 на рішення № 9767 від 10.03.2010 відхилено (а.с. 7).
Частиною четвертою статті 21 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним.
Відповідно до положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, провівши оцінку представленим доказам, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
09.06.2005, на підставі рішень Севастопольської міської Ради № 2524 від 20.10.2004 та № 3003 від 06.04.2005, між Севастопольською міською Радою та Житлово-будівельним товариством індивідуальних забудовників «Дар»укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,2339 га для будівництва кварталу змішаної житлової забудови, розташованої у м.Севастополі, вул.Рибацький причал у 6-ому мікрорайоні Стрілецької бухти. Зазначений договір зареєстрований у встановленому порядку 05.07.2005 за № 315 (а.с.101-110).
13.01.2010 голова Споживчого товариства «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Дар»звернувся до Севастопольської міської ради із заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 2,2339 га, яка була передана Житлово-будівельному товариству індивідуальних забудовників «Дар»для будівництва кварталу змішаної житлової забудови, розташованої по вул. Рибацький причал у 6-ому мікрорайоні Стрілецької бухти та передачі Споживчому товариству «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Дар»в оренду земельну ділянку площею 1,7048 га, яка розташована по вул. Рибацький причал у 6-ому мікрорайоні Стрілецької бухти на строк до 24.12.2029.
В обґрунтування цієї заяви, голова Споживчого товариства «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Дар»зазначив, що основна частина членів Споживчого товариства “Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Дар», на підставі рішень Гагарінської районної в місті Севастополі Ради, реалізувала право безплатної приватизації на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, у тому числі у межах вказаної земельної ділянки (а.с.26).
На підставі зазначеної заяви 10.03.2010 Севастопольською міською радою прийнято рішення № 9767 «Про розірвання договору оренди від 09.06.2005, зареєстрованого 05.07.2005 під № 315 земельної ділянки площею 2,2339 га, розташованого по вул.Рибальський причал в 6-ому мікрорайоні Стрілецької бухти, укладеного між міською Радою та Житлово-будівельним товариством індивідуальних забудовників «Дар»та передачу Споживчому товариству «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Дар»в оренду на строк до 20.10.2029 року земельної ділянки площею 1,7048 га, розташованої по вул.Рибальський причал в 6-ому мікрорайоні Стрілецької бухти для будівництва кварталу змішаної житлової забудови»(а.с.24-25).
Частиною першою статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Статтею 50 «Про землеустрій»передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
Механізм розроблення проектів землеустрою з відведення земельних ділянок визначений Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004.
Згідно з пунктом 2 зазначеного Порядку проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли:
земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення;
земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення;
земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).
Проект відведення земельної ділянки може не розроблятися також в інших випадках, передбачених законом.
Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі, зокрема, рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок (пункт 3 Порядку).
Відповідно до статті 55 Закону України «Про землеустрій»встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.
Крім того, згідно з пунктом 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 04.05.1999 № 43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 за № 354/3647, складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів у постійне користування або при переоформленні правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.
Розробку технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою здійснюють суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт.
Таким чином, відсутність встановлених меж земельної ділянки на місцевості означає, що для набуття права користування нею, зацікавлена особа має у встановленому порядку розробити проект землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки та подати його до відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.
З аналізу зазначених норм вбачається, що рішення Севастопольською міською радою мало прийматися на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості).
В обґрунтування свої заперечень, Споживчим товариством «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Дар»надана технічна документація по землеустрою, яка є додатком до технічної документації № 05-074, по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складанню документів, які посвідчують право на земельну ділянку площею 1,7048 га.
Проте, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,7048 га, розташованої по вул. Рибацький причал у 6-ому мікрорайоні Стрілецької бухти для будівництва кварталу змішаної житлової забудови Споживчим товариством «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Дар»не розроблявся, на розгляд Севастопольській міській Раді у встановленому законом порядку не надавався.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність у Севастопольської міської Ради законних підстав для прийняття рішення № 9767 від 10.03.2010 «Про розірвання договору оренди від 09.06.2005, зареєстрованого 05.07.2005 під № 315 земельної ділянки площею 2,2339 га, розташованого по вул.Рибальський причал в 6-ому мікрорайоні Стрілецької бухти, укладеного між міською Радою та Житлово-будівельним товариством індивідуальних забудовників «Дар»та передачу Споживчому товариству «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Дар»в оренду на строк до 20.10.2029 року земельної ділянки площею 1,7048 га, розташованої по вул.Рибальський причал в 6-ому мікрорайоні Стрілецької бухти для будівництва кварталу змішаної житлової забудови».
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення покладено на Севастопольську міську Раду.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Крім того, у порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, третьою особою також не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові докази є належними та допустимими в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги та викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 30 листопада 2010 року о 17-00.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Севастопольської міської ради № 9767 від 10.03.2010 «Про розірвання договору оренди від 09.06.2005, зареєстрованого 05.07.2005 під № 315 земельної ділянки площею 2,2339 га, розташованого по вул.Рибальський причал в 6-ому мікрорайоні Стрілецької бухти, укладеного між міською Радою та Житлово-будівельним товариством індивідуальних забудовників «Дар»та передачу Споживчому товариству «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Дар»в оренду на строк до 20.10.2029 року земельної ділянки площею 1,7048 га, розташованої по вул.Рибальський причал в 6-ому мікрорайоні Стрілецької бухти для будівництва кварталу змішаної житлової забудови».
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя < підпис > О.О. Єфременко