ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
08 грудня 2010 року № 2а-16449/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Кармазіна О.А., при секретарі судового засідання Руденко Н. В.,
за участю представників:
від позивача –Мелимука Р.І. (довіреність від 01.01.2010 р. № 186), Волкова Ю.І. (довіреність від 06.12.2010 року № 193),
від відповідача-1 –Москаленко Г.В. (довіреність від 16.06.2010 р. № 3097/9/10)
від відповідача-2 –Сизова Д.В. (довіреність від 29.11.2010 р. № 05-04/1396-14390)
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов'янська солевидобувна компанія"
доДержавна податкова інспекція у Дніпровському районі м.Києва
Головне управління Державного казначейства України в м.Києві
простягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 478 152,00 гривень, -
В С Т А Н О В И В:
До Донецького окружного адміністративного суду 01 вересня 2010 року звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов’янська солевидобувна компанія»з позовом до Державної податкової інспекції в Дніпровському районі міста Києва, Головного управління Державного казначейства в місті Києві про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 478 152,00 гривень.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року було відкрито провадження в даній справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року справу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 22 Кодексу адміністративного судочинства України було передано до Окружного адміністративного суду м. Києва на розгляд у зв’язку з тим, що адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 19 КАС України).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2010 року дану справу прийнято до провадження та призначено попереднє судове засідання на 07 грудня 2010 року, в якому оголошено перерву до 08.12.2010 р. до 8:40.
В попередньому судовому засіданні під час вирішення питань, пов’язаних з підготовкою справи до судового розгляду, у т.ч. щодо дотримання строків звернення до суду, суд, заслухавши думку сторін, встановив наступне.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ще у листопаді 2009 році він подав до органу державної податкової служби усі необхідні документи з приводу відшкодування з бюджету податку на додану вартість, але кошти з бюджету не були повернуті.
З матеріалів справи вбачається, що 19 листопада 2009 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Слов’янська солевидобувна компанія»подало до ДПІ у Дніпровському районі міста Києва податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2009 року (вх. № 258900).
Копія зазначеної декларації також була подана 20.11.2009 р. до органу державного казначейства (відповідач-2) за вх. № 1893.
До декларації подано додаток № 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування», яка визначена позивачем у розмірі 478 152,00 грн. Додатком № 4 до декларації було надано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до якої висунуто вимоги про відшкодування 478 152,00 грн. ПДВ.
ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю „Слов'янська солевидобувна компанія" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 478 152,00 грн. за жовтень 2009 року (податкова декларація з ПДВ вх. № 258900 від 19.11.2009 року).
За результатами перевірки, проведеної відповідачем, складено довідку виїзної позапланової перевірки від 15 січня 2010 р. № 134/07-032/30098637.
Перевіркою встановлено неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування з огляду на відсутність відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника ( п. 3).
Як встановлено вказаною перевіркою, в зв’язку з ненадходженням відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника, неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування в сумі 478 152,00 грн.
В контексті дотримання позивачем строків звернення до суду, суд зазначає наступне.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі –Закон про ПДВ).
Відповідно до п. 7.7.5. вищезазначеного Закону про ПДВ, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
За змістом п/п. 7.7.6. Закону про ПДВ на підставі зазначеного висновку орган держказначейства перераховує відповідну суму бюджетного відшкодування протягом п'яти операційних (банківських) днів після отримання висновку податкового органу.
З наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом протягом 30-ти календарних днів з дати отримання декларації не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.
Крім того, зі змісту цих норм, які є спеціальними щодо спірних відносин, вбачається, що проведення перевірок за межами цього строку Законом про ПДВ не передбачено. Аналогічну правову позицію займає Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 11.05.2010 року по справі К-15745/08.
При цьому, за змістом зазначених норм, не виключається проведення податковим органом зустрічних перевірок, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковими органами таких перевірок.
Тобто, право здійснювати зустрічні перевірки не змінює порядку відшкодування податку на додану вартість, встановленого Законом у зв'язку з відсутністю висновків зустрічних перевірок. Аналогічна правова позиція міститься в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.06.2010 р. № К-43600/09.
Виходячи з вищенаведених норм Закону про ПДВ, проведення перевірки позивача за межами 30-ти денного строку та проведення зустрічних перевірок, не впливає на сплив зазначених строків, не зупиняє та не продовжує встановлених законом строків виконання обов’язків податкового органу та органу держказначейства, передбачених Законом про ПДВ в контексті спірних правовідносин.
У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ, позивач не позбавлений права на судовий порядок вирішення спірних правовідносин щодо отримання бюджетного відшкодування шляхом звернення до суду із позовом про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).
В даному випадку перевірка позивача, а також зустрічні перевірки, повинні були бути розпочаті та закінчені податковим органом не пізніше 19 грудня 2009 року, а протягом п’яти наступних днів –надано висновок податкового органу до органу держказначейства (граничний строк –24.12.2009 р.), який в свою чергу протягом наступних п’яти банківських днів повинен перерахувати кошти платнику податків (граничний строк –31.12.2009 р.).
Таким чином, після закінчення зазначеного строку розпочався відлік строку звернення до суду, якщо позивач вважав, що порушено його право на бюджетне відшкодування.
В даному випадку перебіг строку звернення до суду розпочався з 01.01.2010 року.
Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»від 7 липня 2010 року № 2453-VI (далі Закон № 2453-VI), який набрав чинності 30.07.2010 року, частину 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України викладено у новій редакції, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2453-VI) встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів»(далі Закон № 2453-VI) не містить положень про застосування раніше встановлених строків звернення до суду після набрання чинності цим законом при оскарження дій та/або бездіяльності, вчинених до набрання чинності цим Законом.
Тобто, виходячи з приписів ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, положення статей 99 та 100 КАС України підлягають застосуванню при вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, які підлягають застосуванню і у випадку, коли провадження в адміністративній справі відкрито після набрання чинності Законом № 2453-VI.
Виходячи з того, що відклик строку звернення до суду розпочався з 01.01.2010 року, а позивач звернувся до суду 01.09.2010 року, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду із пропуском строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.
При цьому, під час попереднього судового засідання та обговорення питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду, усно позивачем заявлено, що на його думку строк не пропущено, але усно просив його поновити без наведення конкретних мотивів і обставин, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду, з огляду на що суд не вбачає підстав для його поновлення.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищезазначене в сукупності, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись положеннями статей 99, 100, ч. 6 ст. 103, п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 107, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’янська солевидобувна компанія» залишити без розгляду.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка її подала.
3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.
4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.А. Кармазін