Справа № 2-а-804/1-2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Метелешко О.В.
при секретарі Паєті О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Черкаській області, ІДПС ВДАІ м. Умані та Уманського району сержанта міліції Медведчука Михайла Вікторовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду із вищевказаним позовом.
Свої вимоги мотивує тим, що 18.07.2010 р. на ім'я позивача було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за порушення нею правил дорожнього руху. У постанові зазначено, що позивач 18.07.2010р. о 09 год. 40 хв. керуючи автомобілем Опель Астра, номерний знак НОМЕР_1, подолавши відстань 200 км у напрямку Київ-Умань, повернула з основної траси Е-95 на в’їзд до м. Умань, який був позначений дорожнім знаком 2.2. Згідно Правил дорожнього руху України, дія даного знака визначає наступне: забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня – перед знаком. Як правило, стоп-лінія існує і розташована безпосередньо перед самим перехрестям, але в цьому випадку стоп-лінія була відсутня, а відстань між її потенційним розташуванням і місцезнаходженням дорожнього знака 2.2. значна, але незважаючи на це, як тільки в полі її зору з»явився дорожній знак 2.2 вона почала повністю скидати швидкість, сподіваючись повністю зупинитись перед можливою стоп-лінією, але як тільки зрозуміла, що така відсутня, виконала повну зупинку автомобіля, опинившись в такому положенні, що задня частина її автомобіля знаходилась перед даним знаком, середня під ним, а передня за ним.
Проїхавши перехрестя і виїхавши на вул. Інтернаціональну м. Умані на вимогу робітника ІДПС ВДАІ м. Умані та Уманського району, сержанта міліції Медведчука Михайла Вікторовича зупинити автомобіль – позивач зупинилася. Після ознайомлення з документами, що посвідчують особу водія, було складено протокол про скоєння адміністративного правопорушення за невиконання вимог дорожнього знака 2.2, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 260 грн. 00 коп.
Позивач не погодилася, що порушила вимоги знака 2.2, але через специфічний психологічний тиск зі сторони ІДПС була вимушена написати в протоколі пояснення, що зупинилася відразу після знака, не виїжджаючи на перехрестя, хоча її автомобіль був у такому положенні, як зазначено вище.
У судове засідання позивач з'явилася, позовні вимоги підтримала у повному обсязі уточнивши їх – просила визнати дії сержанта міліції ІДПС ВДАІ м. Умані та Уманського району Медведчука Михайла Вікторовича та складену ним постанову протиправними і надала суду свої пояснення.
У судове засідання не з’явився відповідач сержант міліції ІДПС ВДАІ м. Умані та Уманського району Медведчук Михайло Вікторович, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача.
У судове засідання не з'явився відповідач ДАІ УМВС України в Черкаській області інспектор, але надіслав на адресу суду заяву про розгляд справу у відсутність його представника. За таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника відповідача.
Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявними у справі доказами.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № СА 194325 від 18 липня 2010 року, ОСОБА_1 18.07.2010р. о 09 год. 40 хв., керуючи автомобілем «Опель Астра», д/н НОМЕР_1 у м. Умань по вул. Інтернаціональній, не виконала вимоги дорожнього знака 2.2 (проїзд без зупинки заборонено), чим порушила п. 3.2.2 ПДР України (а.с. 2).
Відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення від 18 липня 2010 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 260 грн. 00 коп. (а.с. 3).
Згідно зі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту», а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
З огляду на викладене, суд бере до уваги пояснення позивача у справі і вважає, що спірна постанова не відповідає вимогам законодавства, оскільки відповідач не надав суду доказів на спростування пояснень позивача, а дане спростування, відповідно до ст. 71 КАС України, покладено на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова про адміністративне правопорушення СА № 080421 від 18 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 є протиправною.
Щодо позовної вимоги про закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях позивача складу правопорушення, вона не підлягає задоволенню, оскільки така дія здійснюється в порядку розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності і не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту" ст.ст. 11, 70, 71, 159, 162, 163 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Черкаській області, ІДПС ВДАІ м. Умані та Уманського району сержанта міліції Медведчука Михайла Вікторовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Визнати дії сержанта міліції ІДПС ВДАІ м. Умані та Уманського району Медведчука Михайла Вікторовича протиправними.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 18 липня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: