Копія

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 року                                               Справа  № 2-1560/10 р.

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді                     Коломієць Н.З.

при секретарі                                 Заболотному Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про повернення боргу , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про повернення боргу. В позовній заяві позивач вказав, що 01 листопада 2009 року надав в борг відповідачу ОСОБА_2 кошти в сумі 91 000 доларів США, що еквівалентно 722 148,70 гривень. На підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 кошти в сумі 91 000 доларів США відповідач власноручно написав розписку. Відповідач зобов’язався повернути борг до 01 листопада 2010 року, однак взятих не себе зобов’язань не виконав і станом на сьогоднішній день боргу не повернув. В добровільному порядку відповідач борг погасити відмовляється, що змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримує, просить задовольнити, стягнути з відповідача ОСОБА_2 борг та судові витрати по справі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав, не заперечує проти його задоволення.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість  речей  того ж роду та такої ж якості.

Дорговір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.2 ст.1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як вбачається з пояснень позивача та матеріалів справи, 01 листопада 2009 року ОСОБА_1 надав в борг ОСОБА_2 кошти в сумі 91 000 доларів США. Останній зобов’язався повернути борг до 01 листопада 2010 року, що підтверджується розпискою від 01 листопада 2009 року.

 Однак, відповідач взятих на себе зобов‘язань належним чином не виконав, внаслідок чого станом на сьогоднішній день борг ОСОБА_1 не повернув.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк  та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов’язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Оскільки відповідач не належним чином виконує взяті на себе зобов‘язання, позовні вимоги позивача підлягають захисту шляхом стягнення в його користь із відповідача несплаченої суми боргу.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, пов’язані зі сплатою ним при пред’явленні позову витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст.11, 509, 525, 526, 530 , 610, 625, 1046, 1047 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 10, 57, 60, 88, 212, 213, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1, жителя АДРЕСА_2 722 148 (сімсот двадцять дві тисячі сто сорок вісім) гривень 70 копійок боргу, що еквівалентно 91 000 (дев’яносто одній тисячі) доларів США та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Згідно п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" звільнити ОСОБА_2  від сплати судового збору як особу, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та віднесена до четвертої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Рішення  може  бути  оскаржено  до  апеляційного  суду  Тернопільської  області  через  Чортківський  районний  суд,  шляхом  подачі  протягом  десяти  днів  з  дня  проголошення  рішення,  апеляційної  скарги.    

             Рішення  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення  строків  на  його  апеляційне  оскарження.

Суддя:/підпис/

Копія вірна

Суддя Чортківського

районного суду:                                 Н. З. Коломієць