ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-4664/10/1770
04 листопада 2010 року 11 год. 49 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Морозюк О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Томашевська Н.В.
відповідача: представник Марчук Х.М. третьої особи позивача: представник < Текст > третьої особи відповідача: представник < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" < Список > < Позивач в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача < 3-тя особа >
до Державна інспекція з контролю за цінами в Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" (далі ТзОВ "УкрТехноФос") до державної інспекції з контролю за цінами у Рівненській області (далі - Інспекція) щодо скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін за №255 від 26.10.2009 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками Інспекції проведено перевірку дотримання вимог законодавства з питань ціноутворення у ТзОВ "УкрТехноФос". В акті перевірки відображена інформація про порушення позивачем вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 №1222 "Про запровадження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" (із змінами та доповненнями) та розпорядження голови облдержадміністрації від 01.10.2008 №424 із змінами та доповненнями. На підставі акта перевірки №571 від 22.10.2010, Інспекцією прийнято рішення про вилучення у ТзОВ"УкрТехноФос" в дохід державного бюджету, за порушення державної дисципліни цін, суму необґрунтовано отриманої виручки в сумі 926318,88 гри. та штрафу 1852637,76 грн.
Позивач вважає таке рішення відповідача незаконним та просить суд скасувати його, оскільки порушень, вказаних в ньому, ТзОВ "УкрТехноФос" не допущено.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та просив суд визнати неправомірними дії Інспекції під час організації та проведення перевірки ТзОВ "УкрТехноФос" і скасувати рішення відповідача №255 від 26.10.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Відповідачем подані заперечення на позов. В судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував з підстав викладених у запереченнях та просив відмовити в задоволенні позову, вказавши, що позивачем допущені порушення обов’язкової процедури декларування цін на цукор-пісок, які вказані в акті перевірки.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 3 ст. 19 Господарського кодексу України, держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб’єктів господарювання у сфері цін і ціноутворення з питань додержання суб’єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги.
Статтею 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" та Положення про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1819 від 13.12.2000 року, органом, який уповноважений здійснювати державний контроль за дотриманням державної дисципліни цін є Державна інспекція з контролю за цінами.
Порядок проведення державного контролю, шляхом здійснення планових перевірок, регулюється Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно ч. 1 ст. 5 якого, планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Інспекцією на підставі посвідчення №571 від 05.10.2009 року, відповідно до ст.13 Закону України "Про ціни і ціноутворення", постанови Кабінету Міністрів України №1819 від 13.12.2000 року "Питання Державної інспекції з контролю за цінами" проведено планову перевірку позивача з питань дотримання державної дисципліни цін на основні продукти харчування.
Відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.
За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено акт № 571 від 22.10.2009 року (а. с. 9-20).
Згідно акту, при перевірці питань порядку формування та застосування цін на окремі види продовольства встановлено порушення ТзОВ "УкрТехноФос" вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 року №1222 "Про запровадження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" (із змінами та доповненнями) та розпорядження голови Рівненської облдержадміністрації від 01.10.2008 року № 424, а саме: в частині встановлення та застосування граничного рівня торгівельних надбавок при формуванні роздрібних цін на продукти харчування що підлягають державному регулюванню - цукор (фасований 50 кг) в період з 05.03.2009 року по 30.09.2009 року ТЗоВ "УкрТехноФос" одержало необґрунтовану виручку в сумі 406 437,75 грн., а також в частині застосування не задекларованих в установленому порядку реалізаційних цін на цукор (фасований 50 кг) в період з 06.02.2009 по 30.09.2009 р. отримано необґрунтовану виручку в сумі 525 997,11 грн. загальна сума необґрунтовано отриманої виручки ТзОВ "УкрТехноФос" за вказаний вище період, становить 932 434,86 гривень.
За результатами перевірки 26.10.2009 начальником Інспекції винесено рішення №255 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. Відповідно до вказаного рішення Інспекцією виявлено встановлення та застосування оптово–роздрібних цін на основні продовольчі товари (цукор-пісок) позивачем без декларування їх зміни, та зазначено, що ТзОВ "УкрТехноФос" порушено вимоги Закону України "Про ціни та ціноутворення", Постанов КМУ № 1548 від 25.12.1996 р. та № 1222 від 17.10.2007 року та розпорядження Рівненської облдержадміністрації від 01.10.2008 року №424 "Про регулювання торговельних надбавок та рентабельності на основні продукти харчування" та вилучено у ТзОВ "УкрТехноФос" в дохід державного бюджету, за порушення державної дисципліни цін, суму необґрунтовано отриманої виручки 926318,88 гривень та накладено штраф 1 852 637,76 грн.
Статтею 10 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).
Держінспекція цін в межах повноважень, передбачених Законом України "Про ціни та ціноутворення" та постановою Кабінету Міністрів України "Питання Державної інспекції з контролю за цінами" від 13.12.2000 року № 1819 здійснює перевірки з питань додержання порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, що регулюються державою. Статтями 4, 8 вказаного Закону передбачено, що уряд України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами). Кабінетом Міністрів України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 року № 1222 "Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" визначено механізм декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову, у випадку, коли загальне зростання ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток.
Пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року №1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", обласним державним адміністраціям надано право встановлювати оптово-відпускні ціни на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову шляхом декларування їх зміни.
Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 01.10.2008 року №424 "Про регулювання торговельних надбавок та рентабельності на основні продукти харчування передбачено, що зміни оптово відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров’яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотків, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову підлягають обов’язковому декларуванню відповідно постанови КМУ № 1222 від 17.10.2007 року зі змінами і доповненнями.
Частина 1 ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачає відповідальність за порушення державної дисципліни цін: вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Відповідно до п.1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року №298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 року за №1047/6238 підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Пунктом 1.6 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року №298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 за №1047/6238 передбачено, що необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.
При цьому, під виручкою від продажу товарів, робіт, послуг при вирішенні спору про стягнення економічних санкцій слід розуміти суму коштів, фактично отриманих господарюючим суб’єктом на розрахунковий рахунок чи в касу підприємства (про що вказується в пункті 2 оглядового листа Вищого Господарського суду України від 16.12.2004 року №01-8/3273 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про ціни і ціноутворення").
Таким чином, у контексті вказаних положень, суд зазначає, що істотною умовою для застосування відповідачем штрафних санкцій до позивача є наявність доказів отримання позивачем необґрунтовано одержаної суми виручки, а саме платіжних доручень, квитанцій прибутково-касових ордерів, банківських виписок про зарахування коштів.
Як вбачається з наданих суду доказів, та пояснень представників відповідача посадовими особами відповідача не досліджувались первинні бухгалтерські документи, які б свідчили про отримання позивачем виручки від реалізованого цукру, ціни на який формувались з порушенням встановленого порядку. Про це свідчить акт перевірки у якому зроблені висновки про необґрунтовано отриману виручку лише виходячи з накладних на поставку цукру, та договорів поставки що є порушенням п. 3.2 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року №298/519, відповідно до якого, в актах перевірок детально відображається механізм скоєння порушення, визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються. Копії документів первинного бухгалтерського обліку, які можуть додаватись до акта, завіряються підписом посадової особи суб'єкта господарювання та його печаткою.
Під час судового засідання представник відповідача, який безпосередньо проводив перевірку пояснив, що ним досліджувались лише видаткові накладні, договори між поставки між контрагентами тобто документи які надавались позивачем за запитом інспектора.
Водночас, в акті перевірки не відображена інформація про те, що позивач здійснював реалізацію цукру з відстрочкою оплати, а також можливість повернення покупцями нереалізованих залишків, яка передбачена договорами купівлі-продажу товару, наприклад пункт 7.2. договору між ТзОВ "Укртехнофос" та ТзОВ "Агорофірма"Трипілля" від 17.12.2008 року ( а.с. 31).
Як зазначив представник позивача, на дату проведення перевірки позивач не отримав на розрахунковий рахунок та в касу підприємства виручки від реалізації товару, в сумі 585 000 гривень. Представником відповідача таке твердження не спростоване, і зазначено що службова особа відповідача не перевіряла: банківських виписок, прибуткових, касових ордерів, платіжних доручень, інших розрахункових документів (щодо обсягів надходжень грошових коштів на рахунок та в касу позивача, в якості розрахунку за поставлений позивачем товар).
Одночасно, представник позивача вказав на те, що для перевірки надавались лише ті документи, які вимагались, і які відображені в акті перевірки.
Крім того з матеріалів справи вбачається, що при перевірці не враховано факт того, що під час періоду, який підлягав перевірці, відповідно до наказу Товариства від 05.01.2009 року №1 (про облікову політику на підприємстві на 2009року), аналітичний облік руху товарно-матеріальних цінностей у бухгалтерії ведеться у кількісно-сумарному виразі, на складах - у кількісному виразі. Крім того, оцінка запасів при відпуску їх у виробництво, продажу чи іншому вибутті проводиться за методом середньозваженої собівартості." Тому, обрахований в Акті розмір необґрунтовано одержаної виручки, в сумі 406 437, 75 гривень на підставі наданих перевіряючому карток рахунку 282 (цукор в мішках) не є вірним, оскільки на підприємстві згідно облікової політики облік руху товарно-матеріальних цінностей, враховуючи значний загальний товарооборот підприємства в цілому, ведеться лише в розрізі загальної номенклатури товару — цукор в мішках, а не в розрізі кожної окремої партії товару. Такий облік не дає можливості ідентифікувати вартість відповідних одиниць запасів при їх списанні. Тобто, встановити лише на підставі "перевірки первинних документів, пов'язаних з придбанням та реалізацією продукції'' (а.с.6 ) та даних бухгалтерського обліку, з якої конкретної партії та якого виробника відбувалось відвантаження покупцю цукру, неможливо, тому неможливо і визначити суму необґрунтовано отриманої виручки в розрізі кожної окремої партії товару.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що звіти про переміщення товарів на складах (по управлінському обліку по товару "цукор в мішках") мають виключно інформаційний характер і аналогічно не містять документально підтвердженої інформації про рух окремих партій товару, згідно якого можна було б чітко обраховувати суми завищення граничної торгівельної націнки відносно ціни виробника товару. Тобто, при перевірці первинних документів, пов’язаних з придбанням та реалізацією продукції, встановити, що "є деяких випадках мали місце порушення при формуванні, встановленні та застосуванні роздрібних цін на цукор за рахунок встановлення торговельних надбавок у розмірах, що перевищують гранично допустимий рівень" (сторінка 6 Акту), перевіряючий не міг, так як видаткові накладні на реалізацію цукру не містять в собі ніякої інформації про виробника та про конкретну партію товару, який реалізовувався.
Разом з тим, суд зазначає, що частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не надано доказів на підтвердження надходження коштів на розрахунковий рахунок чи в касу далі ТзОВ "УкрТехноФос", доказів продажу вказаного товару за збільшеними (та не задекларованими) цінами, а також доказів на спростування тверджень позивача про відсутність події надходження виручки на підприємство за реалізований цукор та можливого його повернення на підприємство.
Також, суд вважає, безпідставним посилання відповідача у акті перевірки на п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 року № 1222 "Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари", виходячи з такого.
Постановою № 709 від 06 серпня 2008 року "Про внесення змін до Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари", Кабінетом Міністрів України внесено зміни і доповнення до Порядку декларування № 1222.
Президент України у межах своїх конституційних повноважень, Указом № 125/2009 від 06 березня 2009 року, зупинено дію пункту 3 змін, що вносяться до Порядку декларування № 1222, затвердженою вказаною вище Постановою КМУ № 709 від 06 серпня 2008 року.
Згідно з Указом Президента № 434/2009 від 13 червня 2009 року, Указ № 125/2009 від 06 березня 2009 року втратив чинність.
З вказаного слідує, що в період з 14.03.2009 року (дата набрання чинності Указу Президента України № 125/2009 від 06 березня 2009 року) по 15.06.2009 року, декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари потрібно було здійснювати відповідно до Порядку декларування № 1222 в редакції із змінами і доповненнями внесеними Постановою КМУ № 276 від 26.03.2008 року, про що і йдеться в листі Міністерства юстиції України №4963-0-26-09-20 від 29.04.2009 року.
Відповідно до п. 2 Порядку декларуванню № 1222 у редакції діючий в період з 14.03.2009 року по 15.06.2009 року декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у п. 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом на 1 відсоток.
Як вбачається з наведеного пункту Порядку декларуванню № 1222, декларуванню підлягає зміна цін у випадку, якщо протягом місяця ціни збільшуються тільки на 1%. Одночасно, зазначений Порядок декларуванню № 1222 не передбачає необхідності декларування зміни ціни у разі, якщо протягом місяця такі ціни збільшаться на 0.5% чи на 1.5% і більше відсотків. Тобто, у випадку, якщо ціни протягом місяця змінюються на менше або більш число відсотків від одиниці, така зміна не повинна буди задекларована суб'єктом господарювання відповідно до зазначеного вище Порядку декларуванню № 1222.
Таким чином, вказане свідчить про безпідставне та необґрунтоване визначення посадовими особами Інспекції з контролю за цінами визначення отриманої виручки ТзОВ "УкрТехноФос" в сумі 142 933,58 грн. в рядках 9-15 таблиці, яка є Додатком № 4 до Акту, так як Порядок декларуванню № 1222 не забороняє застосування ціни, яка не була задекларована, а крім того, не встановлює обов'язку для суб'єктів господарювання здійснювати декларування ціни у випадку її зміни на відсоток, який більший або менший одиниці.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем при застосуванні економічних санкцій порушена процедура їх застосування, передбачена Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Зокрема, пунктами 7, 8 статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Відповідно до частини 1 статті 12 цього Закону невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Абзацом третім - п'ятим пункту першого постанови Кабінету Міністрів України "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року" від 21.05.2009 502 передбачається органам державного нагляду (контролю) до 31 грудня 2010 року:
- видавати суб'єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом;
- приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути);
- не застосовувати санкції щодо порушень, усунених на виконання припису.
Такі вимоги постанови Кабінету Міністрів України не суперечать положенням Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Проте, відповідачем не надано суду доказів про дотримання вищенаведених вимог законодавства.
Навпаки, з припису відповідача № 377 від 22.10.2009 року та рішення № 255 від 26.10.2009 року вбачається що рішення про накладення санкції прийняте відповідачем всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року" раніше ніж за 30 днів з моменту винесення припису.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд приходить висновку, що прийняте відповідачем рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 26.10.2009 року №255 є передчасним та таким, що прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення, тобто не обґрунтовано та не розсудливо.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позов обґрунтований, а тому підлягає задоволенню, а понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору при звернені до суду згідно зі ст. 94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.
Керуючись статтями < Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю. < Текст >
Визнати протиправними та скасувати Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області № 255 від 26 жовтня 2009 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя < Підпис > Махаринець Д. Є.