ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-3659/10/1770
16 вересня 2010 року 11 год.39 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Морозюк О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Пачебула В.Й.
відповідача: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Рівненський районний центр зайнятості
доОСОБА_2
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 220,65 грн. – виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить стягнути з відповідача отриману ним суму матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) в розмірі 220,65 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 03.03.2010 року відповідач подав заяву до Рівненського міського центру зайнятості у якій просив надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю..
У поданій заяві про надання статусу безробітного відповідач вказав, що пенсію не отримує, по цивільно - трудовій угоді не працює, не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається.
За період перебування відповідача на обліку як безробітного, йому було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 220,65 грн.
З моменту реєстрації до зняття з обліку в Рівненському районному центрі зайнятості, відповідач не подав відомостей, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю.
Під час розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати допомоги по безробіттю по гр. ОСОБА_2 був виявлений факт, що у період отримання матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю), а саме з 03.03.2010 року по 22.03.2010 року, гр. ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа - підприємець, але до Єдиного державного реєстру не включений, що підтверджується листом державного реєстратора № 42 від 29.04.2010 року.
Даний факт, на думку позивача, є підставою для припинення виплат допомоги по безробіттю, зняття з обліку та стягнення незаконно виплачених коштів, як таких, що отримані обманним шляхом. Представник позивача вважає, що відповідач умисно не виконав та зловживав покладеними на нього обов’язками.
На момент розгляду даної справи судом відповідач не повернув суму матеріального забезпечення в розмірі 220,65 грн.
Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією заяви ОСОБА_2 від 03.03.2010 року про надання статусу безробітного (а.с.4), копією листа державного реєстратора № 42 від 29.04.2010 року (а.с.5), копіями платіжних доручень (а.с.6,8,10), копією відомості за видами забезпечення (а.с.7,9,11).
Згідно ст. 25 Закону України «Про зайнятість населення» держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій: а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій; б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації; в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.
Відповідно до статті 2 цього ж Закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Пунктом «б» ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що до зайнятого населення в Україні належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.
З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що відповідач на час отримання допомоги по безробіттю належав до категорії зайнятого населення і не мав права на її отримання, оскільки був зареєстрований як фізична особа - підприємець
Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин
Після реєстрації як фізична особа - підприємець гр. ОСОБА_2 був зобов'язаний повідомити Рівненський районний центр зайнятості про вищезазначений факт (реєстрацію як фізична особа - підприємець), внаслідок неподання гр. ОСОБА_2 своєчасно відомостей про державну реєстрацію його, як фізичної особи - підприємця, та на підставі вищевказаних норм чинного законодавства України, матеріальне забезпечення, а саме: допомога по безробіттю, підлягає стягненню з відповідача з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення.
Пунктом 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
За наведених обставин позовні вимоги про стягнення з гр. ОСОБА_2 на користь Рівненського районного центру зайнятості виплаченого матеріального забезпечення сумі 22065 грн. підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відповідача - ОСОБА_2 на користь Рівненського районного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 220,65 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Махаринець Д. Є.
Постанова складена в повному обсязі 20.09.10р.