Справа № 2-3337/1-2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Метелешко О.В.
при секретарі Попович О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ПП «Арден», ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом і пені та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про розірвання кредитного договору, -
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 01 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк», який відповідно до статуту перейменовано на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11326162000, відповідно до умов якого, відповідачу був наданий кредит в іноземній валюті у сумі 137 000,00 доларів США, а відповідач зобов’язався повернути наданий кредит до 01 квітня 2038 року, зі сплатою відсотків за використання кредиту у розмірі 14,00 %.
Однак, відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов’язання за Кредитним договором, у зв’язку з чим, станом на 14 червня 2010 року, у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 148 212,85 доларів США, що за курсом НБУ становить 1 173 223 грн. 29 коп.
З метою забезпечення виконання зобов’язань відповідачем ОСОБА_1 за Кредитним договором, між позивачем та відповідачами ПП «Арден» та ОСОБА_2 01 квітня 2008 року були укладені Договори поруки № 193475 та № 193476, відповідно до яких, відповідачі ПП «Арден» та ОСОБА_2 зобов’язалися солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за виконання відповідачем ОСОБА_1 усіх зобов’язань, що виникли з Кредитного договору.
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про розірвання кредитного договору, мотивуючи свої вимоги тим, що він добросовісно виконував в повному обсязі умови Кредитного договору після його укладення і до 16 березня 2009 року. У зв’язку з світовою кризою, яка не оминула й відповідача і його бізнес, та яку він розцінює як обставину непереборної сили, що суттєво, негативно позначилася на його бізнесі, він не міг законним шляхом, не порушуючи діюче законодавство України, виконувати свої обов’язки за договором у повному обсязі. 07 квітня 2009 року відповідач звернувся із заявою до позивача про відстрочку платежів до 01 вересня 2009 року. Стверджує, що з урахуванням існуючої фінансової кризи, значним зростанням долара США відносно гривні та такою несправедливою поведінкою банку і непорозумінням, є всі правові підстави для розірвання цього договору. У момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна не настане. Зміна обставин обумовлена причинами, котрі заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій своїй турботі і обережності, котрі від неї вимагались. Виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів, позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала під час укладення договору. Із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Представник Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовні заяві. У задоволенні зустрічних позовних вимог просив відмовити з тих підстав, що відсутність у позивача грошових коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання. Жоден пункт Кредитного договору не містить положення, яке б несло у собі зобов’язання або право сторін на розірвання Кредитного договору при встановленні нового строку повернення кредиту у разі невиконання зобов’язань відповідачем за Кредитним договором. Укладаючи Кредитний договір, позивач розумів, що існує ризик, пов’язаний зі зміною валютного курсу і він свідомо їх прийняв, зважаючи на меншу відсоткову ставку по кредиту у доларах США, ніж в гривнях. Виконання договору ніяким чином не може позбавити позивача того, на що він розраховував при укладенні Кредитного договору, адже кошти в сумі 137 000,00 долари США він отримав.
Відповідачі за первісним позовом у судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, повідомлені належним чином.
У судовому засіданні представник відповідачів за первісним позовом проти позову заперечував, посилаючись на письмові заперечення відповідача ОСОБА_1, які представник надав у судовому засіданні, та в яких зазначено, що протягом тривалого часу після отримання кредиту відповідач ОСОБА_1 здійснював платежі по погашенню кредиту, що підтверджується наявними у нього копіями квитанцій. У зв’язку з важким фінансовим та матеріальним станом, він в останній час дійсно сплачував платежі не в повній відповідності до графіків запропонованих позивачем, як додатків до Кредитного договору. Щоб врегулювати дане питання та досягти взаємопорозуміння відповідач звертався як безпосередньо, так і офіційно з заявами до позивача з проханням надати йому відстрочки платежів, у зв’язку з важким фінансовим станом, що у нього виник, але банк взагалі не відреагував на такі звернення. Зустрічний позов просив задовольнити у повному обсязі, з підстав, викладених у зустрічному позові.
Вислухавши пояснення представника Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», представника відповідачів за первісним позовом, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, 01 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк», який відповідно до статуту перейменовано на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11326162000, за яким відповідачу було надано кредит у сумі 137 000,00 долари США (а.с. 14-19).
Відповідно до графіку погашення кредиту (а.с. 20-27) та Додатку № 3 до Кредитного договору (а.с. 36), відповідач зобов’язався повернути наданий позивачем кредит у повному обсязі до 01 квітня 2038 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 14,00 %.
Згідно з п. 1.3.4 Кредитного договору, погашення нарахованих процентів відбувається з 01 по 10 число кожного місяця, наступного за тим, за які були нараховані проценти.
Відповідач ОСОБА_1 покладені на нього обов’язки по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені, належним чином не виконує, у зв’язку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості, у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 148 212,85 доларів США, що за офіційним курсом становить 1 173 223 грн. 29 коп., з яких: 132 813,84 доларів США, що курсом НБУ становить 1 051 327 грн. 79 коп. – кредитна заборгованість; 14 476,75 доларів США, що курсом НБУ становить 114 595 грн. 06 коп. – заборгованість по процентам; 617,53 доларів США, що курсом НБУ становить 4 888 грн. 26 коп. – пеня за прострочення сплати процентів; 304,73 долари США, що курсом НБУ становить 2 412 грн. 18 коп. – пеня за прострочення сплати кредиту (а.с. 28- 35).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
З метою забезпечення виконання зобов’язань, відповідачем ОСОБА_1 за Кредитним договором, між позивачем та відповідачами ПП «Арден» та ОСОБА_2 01 квітня 2008 року були укладені Договори поруки № 193475 та № 193476, відповідно до яких, відповідачі ПП «Арден» та ОСОБА_2 зобов’язалися солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за виконання відповідачем ОСОБА_1 усіх зобов’язань, що виникли з Кредитного договору (а.с. 10-13).
Однак, відповідачі ПП «Арден» та ОСОБА_2, покладені на них зобов’язання за Договорами поруки не виконують.
Відповідно до ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Згідно з п. 2.2 Договорів поруки, у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань за основним договором, кредитор має право пред’явити свої вимоги безпосередньо по поручителя.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем ОСОБА_1 порушуються умови Кредитного договору з своєчасного повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та пені, а відповідачі ПП «Арден» та ОСОБА_2 не виконують своїх обов’язків як поручителі.
Згідно з вимогами статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Невиконання або неналежне виконання сторонами договору своїх обов’язків тягне правові наслідки, передбачені статтею 611 ЦК України, зокрема: сплату неустойки (штраф, пеня) і відшкодування збитків та моральної шкоди.
Вищезазначена загальна сума заборгованості за Кредитним договором у розмірі 148 212,85 доларів США, що за офіційним курсом становить 1 173 223 грн. 29 коп. не спростована ніякими об’єктивними доказами.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідачів за первісним позовом у тій частині, що відповідач ОСОБА_1 не мав можливості у зв’язку з фінансовим та матеріальним станом погашати кредит, оскільки за правилами ч. 1 ст. 652 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому, відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що сторони, підписавши договори, встановили факт досягнення згоди між собою щодо всіх істотних умов даного договору.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Розірвання (зміна) договору у зв’язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення (зміни) договірних зобов’язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.
При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено у частині першій статті 651 ЦК України
Частиною другою статті 652 ЦК України передбачено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов:
1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно.
Таким чином, обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 посилався на те, що як позичальник він не міг навіть передбачити виникнення економічної (фінансової) кризи в державі, а також, що офіційний курс долара США до гривні може зрости від 5,05 грн. за 100 доларів США до 8,05-7.92 грн. за 100 доларів США, сподіваючись на стабільну ситуацію на валютному ринку і на положення ст. 6 Закону України «Про Національний банк України», згідно котрого основною його функцією є забезпечення стабільності грошової одиниці України.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про Національний Банк України», офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним Банком України.
Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», встановлюються Національним Банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.
Враховуючи, що незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена, сторони, укладаючи кредитні договори в іноземній валюті, приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.
На підставі викладеного зустрічні позовні вимоги про розірвання договору не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 553, 554, 611, 625, 626, 638, 652, 1046, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ПП «Арден», ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом і пені – задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ПП «Арден», ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код 09807750) суму боргу за кредитним договором № 11326162000 від 01 квітня 2008 року у розмірі 1 173 223 грн. 29 коп. та судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1 700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн. 00 коп., а всього – 1 175 043 грн. 29 коп.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про розірвання кредитного договору – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.
Повний текс рішення виготовлено 09 листопада 2010 року.
Суддя