Справа № 2-2918/1-2010

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                            (заочне)

13 вересня 2010 року Дніпровський районний суд у м.  Києва у складі:

головуючого судді             Метелешко О.В.

при секретарі             Паєті О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що протягом останніх років сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Кожен з них має абсолютно протилежні погляди на шлюб, сім’ю. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, з її ініціативи між ними постійно виникають сварки, свідком яких нерідко стає їхня дитина, що тяжким чином впливає на її психічний стан та кожен раз спричиняє сторонам душевні страждання. Відповідач не здатен підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім’ї, піклуватися про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. На даний час ведення між сторонами спільного господарства припинено і подальшого підтримання сімейних відносин сенсу немає. Позивач вважає, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе.

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, а саме другий пункт: просив витрати, пов’язані зі сплатою державного мита, яке підлягає стягненню при реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану, покласти на нього.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив шлюб з відповідачем розірвати.    

У судове засідання відповідач не з’явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе на підставі наявних у справі доказів розглядати справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення.

Позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного.  

У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 25 січня 2003 року, який зареєстровано у Центральному відділі реєстрації шлюбів    м. Києва з   державним Центром розвитку сім’ї, актовий запис № 102 (а.с. 4).

Від шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3).

Спільне життя між сторонами не склалося, сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу між сторонами є неможливе.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б  інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що сім’я розпалася і збереження її неможливо, а тому  позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 110, 112 СК України, ст. ст. 10, 58, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224-226  ЦПК України, суд,-    

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстровано 25 січня 2003 року у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з   державним Центром розвитку сім’ї, актовий запис № 102 –  розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито у сумі 17 грн. 00 коп., а ОСОБА_2 від сплати  державного мита звільнити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти  діб з дня його проголошення.

Заочне рішення може  бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Суддя: