Справа № 2-2894/1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої – судді Астахової О.О.,
при секретарі: Пашиніні Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
в с т а н о в и в :
Представник позивача звернулася до суду з позовом до ЗАТ «ОТП Банк», третя особа Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 у якому просить визнати виконавчий напис нотаріуса № 2031 від 11.03.2010 року таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначила, що 24.05.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № CL-001/415/2007, згідно з яким останній було надано кредит в сумі 20 373 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов’язань за зазначеним договором, 24.05.2007 року між сторонами був укладений договір застави автотранспортного засобу № РСL-001/415/2007, згідно з яким ОСОБА_1 передала в заставу автомобіль «Пежо 206». Для задоволення вимог відповідача за вказаним кредитним договором, на підставі виконавчого напису нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 11.03.2010 року, зареєстрованого за № 2031 було запропоновано звернути стягнення на предмет застави – рухоме майно автомобіль «Пежо 206» державний номер АА 1228 СТ., що належить позивачеві. 23.03.2010 року було відкрито виконавче провадження по стягненню вищевказаного автомобіля, про що винесено постанову. Вважає виконавчий напис неправомірним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки відповідно до ст.. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Частиною 1 ст.26 вказаного Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального майна, за яким не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення виконавчого напису, що змушує позивача звернутись з даним позовом до суду.
Представник позивача в судове засідання не з’явилась, до суду надала заяву, зі змісту якої вбачається, що позовні вимоги вона підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні, розгляд справи просить провести без її участі. Крім того, надала письмові пояснення, в обґрунтування позовних вимог, послалась на додаткову обставину, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06.07.2010 року, задоволено позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором № CL-001/415/2007 від 24.05.2007 року. На даний час банк намагається звернути стягнення на майно, що свідчить про одночасне стягнення заборгованості та стягнення предмету застави і суперечить принципу закріпленому в ст.. 61 Конституції України, про те, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. За таких обставин просила позов задовольнити та понесені судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача..
Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, суду надала заяву, в якій просить провести судове засідання без її участі, просила в позові відмовити виходячи з обставин, викладених в запереченнях проти позову.
Третя особа в судове засідання не з’явилась, до суду надала заяву, в якій просить провести судове засідання без її участі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.05.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № CL-001/415/2007, за умовами якого, останній було надано кредит в сумі 20 373 доларів США.
З метою забезпечення виконання зобов’язань за зазначеним кредитними договором, 24.05.2007 року між сторонами був укладений договір застави автотранспортного засобу № РСL-001/415/2007, згідно з яким ОСОБА_1 передала в заставу автомобіль «Пежо 206» державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску.
Пунктом 1.9.1 кредитного договору № CL-001/415/2007 передбачено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому, або у визначений Банком частині, у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, або умов договору іпотеки.
Пунктом 3.1 цього договору передбачено, що в якості забезпечення всіх своїх зобов'язань за кредитним договором, Позичальник (ОСОБА_1.) передає в заставу Банку рухоме майно.
Статтею 6 договору застави № PCL-001/415/2007 від 24.05.2007 року передбачено, що за рахунок предмета застави заставодержатель може задовольнити такі вимоги:
- всі боргові зобов'язання, не сплачені заставодавцем;
- вимоги, стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням заставодавцем його зобов'язань.
Згідно п. 6.2 Договору застави № PCL-001/415/2007 від 24.05.2007 р. заставним випадком визначено несплата заставодавцем заставодержателю будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі.
Відповідно до п 6.4 Договору застави № PCL-001/415/2007 від 24.05.2007 р. передбачено право заставодержателя звернутись до уповноважених органів за захистом своїх прав в порядку, встановленому законодавством.
У зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором, відповідачем направлено позивачу досудову вимогу про погашення заборгованості вих. № 22-2/108514 від 07.10.2009 року.
Факт отримання ОСОБА_1 письмової вимоги підтверджується її особистим підписом про отримання від 25.11.2009 року. (а.с.29).
Згідно ст. 283 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.
Виконавчий напис нотаріуса № 2031 був вчинений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 11.03.2010 року (а.с.18), тобто після спливу тридцяти днів з моменту одержання боржником письмової вимоги.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172, передбачено вчинення виконавчого напису на нотаріально посвідченій угоді, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.
Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Банком, для вчинення виконавчого напису № 2031 від 11.03.2010 року, нотаріусу були надані оригінал кредитного договору №CL-001/415/2007 від 24.05.2007 р.; оригінал договору застави № PCL-001/415/2007 від 24.05.2007 р.; заява нотаріусу; розрахунок заборгованості; досудова вимога.
Оскільки дана обставина в судовому засіданні ніким із учасників процесу не оспорювалась, у суду не виникає сумнівів, щодо її достовірності.
Також встановлено, що на момент вчинення виконавчого напису та на момент звернення до суду, зобов’язання позивача перед відповідачем не виконані, заборгованість не погашена.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про заставу", «…звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса...».
За таких обставин, суд не знаходить обґрунтованими доводи представника позивача, за якими звернення стягнення на предмет застави шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса суперечить діючому законодавству України.
Судом також не приймаються до уваги доводи представника позивача, на які вона посилається в своїх поясненнях, щодо притягнення позивача до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, а саме: за рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06.07.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту в розмірі 128 423,76 грн. та стягнення предмету застави за оспорюваним виконавчим написом нотаріуса № 2031 від 11.03.2010 року, оскільки рішення суду ухвалено пізніше, ніж вчинено виконавчий напис нотаріуса.
На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України судові витрати понесені позивачем у справі не підлягають відшкодуванню.
Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212, 213-216, 223, 294 ЦПК України, ст. 1050 ЦК України, ст.ст. 87 - 89 Закону України «Про нотаріат», п.п. 282-289 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, суд, -
в и р і ш и в :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.О. Астахова