Справа № 2-2814/1- 2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді Метелешко О.В.
при секретарі Паєті О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання незаконними дій та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач – ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати пенсії та додаткової пенсії та зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва зробити перерахунок та виплату йому додаткової пенсії, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (II група інвалідності) згідно з вимогами ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01 лютого 2008 року по 01 липня 2010 року. Також позивач просить призначити йому додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Свої позовні вимоги Позивач мотивує тим, що він є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС. Виконуючи свій громадянський обов'язок, втратив здоров'я, є інвалідом ІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується копією посвідчення та Актом огляду.
Він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Проте, на думку Позивача, Відповідач невірно обчислює розмір пенсії і, відповідно, сплачує її не в повному розмірі, керуючись при цьому постановами КМУ, а не на підставі Закону України, тобто всупереч Конституції України та Законів України.
На письмове звернення до Відповідача, йому було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, тому відмова в здійсненні перерахунку, на думку Позивача, є протиправною, грубо порушує його права та законні інтереси.
Таким чином, Позивач просить зобов'язати Відповідача перерахувати та виплатити йому додаткову пенсію, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (II група інвалідності) згідно з вимогами ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01 лютого 2008 року по 01 липня 2010 року.
У судове засідання позивач не з»явився, просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з»явився, подав суду свої заперечення та просив відмовити позивачу у позові. Вважає, що пенсія нараховувалася Відповідачем згідно вимог чинного законодавства і підстав для задоволення позову немає.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивач – ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується копією посвідчення та Актом огляду МСЕК (а.с. 11-13), перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва та згідно заяви про призначення/перерахунок пенсії, яка власноручно підписана самим позивачем, отримує пенсію відповідно до вищезазначеного Закону з 17 листопада 2008 року (а.с. 32).
19.05.2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії (а.с. 14-15).
З листа УПФУ у Дніпровському районі м. Києва №445/06 від 26.05.2010 р. вбачається, що відповідач відмовив позивачеві у здійсненні перерахунку пенсії (а.с. 16-18).
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами IІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Вказана норма Закону була змінена 28.12.2007 року, нова редакція статі 50 Закону набрала чинності з 01.01.2008 року.
Зазначені зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Позивач має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України). Проте, час, з якого Позивачу необхідно здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", наступає з моменту, коли його було переведено з одного виду на інший вид – по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Зі змісту статі 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, для Позивача, як інваліда II групи, з моменту призначення пенсії йому Управлінням Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, щодо якої встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, розмір додаткової пенсії повинен був розраховуватися, виходячи з наведених вище розмірів.
Доводи Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про призначення пенсії позивачеві виключно на нормах, які встановлені Постановами Кабінету Міністрів України, не можуть прийматись судом як доказ правомірності діянь відповідача, оскільки спірні правовідносини регулюються Законами і саме Законом чітко вказаний розмір додаткової пенсій.
Вимоги позивача про призначення йому як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (II групи інвалідності) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», задоволенню не підлягають як безпідставні, оскільки право позивача на дану виплату встановлено та гарантовано Законом і здійснюється у встановленому Законом порядку, а відповідно до ст.ст. 1, 3 ЦПК України судом здійснюється захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів, що виключає їх захист на майбутнє.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120, 00 грн..
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120,00 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 року позивач звільнений від сплати судового збору та не просить суд стягнути з відповідача судові витрати по справі. Тому суд діє на підставі ст. 11 ЦПК України та не виходить за межі позовних вимог, приймаючи те, що Позивач приймає судові витрати на себе.
Вимоги позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу необхідно залишити без задоволення у зв’язку з тим, що позивач не надав суду розрахунок витрат часу, необхідного для надання допомоги.
Керуючись ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 50, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 10, 11, 57-61, 209, 210, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання незаконними дій та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"- незаконними (протиправними).
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 17 листопада 2008 року до 01.07.2010 року додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", взявши за основу розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених йому за вказаний період виплат.
У решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ: