Справа № 2-2803/1-2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Метелешко О.В.
при секретарі Паєті О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання незаконними дій та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач – ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати основної та додаткової пенсії, зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва зробити перерахунок та виплатити йому основну та додаткову пенсію, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи II категорії, згідно з вимогами ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 30 % від мінімальної пенсії за віком за період 3 01.07.2007 року по 01.02.2009 року, та як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи I категорії відповідно до вимог ст. 50, 54 зазначеного Закону основної пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком і додаткової, яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01 березня 2009 року по 01 липня 2010 року. Також позивач просить призначити йому, як постраждалому внаслідок наслідок Чорнобильської катастрофи I категорії основну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом ІІ групи згідно довідки медико-соціальної (експертної) комісії, серія КА-2 № 000658 від 05.01.2009 року безстроково. У період з 1989 року по 05.01.2009 року йому була встановлена II категорія, а на даний час має I категорію (II група інвалідності) особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Проте, на думку позивача, відповідач невірно обчислює розмір пенсії і, відповідно, сплачує її не в повному розмірі, керуючись при цьому постановами КМУ, а не на підставі Закону України, тобто всупереч Конституції України та Законів України.
На письмове звернення до Відповідача, йому було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, тому відмова в здійсненні перерахунку, на думку Позивача, є протиправною, грубо порушує його права та законні інтереси.
Таким чином, позивач просить зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити йому основну та додаткову пенсію з 01 липня 2007 року по 01 лютого 2009 рік та з 01 березня 2009 року по 01 липня 2010 року у розмірі, не нижче розміру пенсії, встановленої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної за правилами ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У судове засідання позивач не з’явився, просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, подав суду свої заперечення та просив відмовити позивачу у позові. Вважає, що пенсія нараховувалася відповідачем згідно вимог чинного законодавства і підстав для задоволення позову немає.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивач – ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи з 05 січня 2009 року безстроково, що підтверджується довідкою медико-соціальної (експертної) комісії серія КА-2 № 000658 від 05.01.2009 року (а.с. 13) та йому встановлено I категорію (II група інвалідності) як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) (а.с. 12), перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва і отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25.02.2009 року.
07.06.2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії (а.с. 14).
З листа УПФУ у Дніпровському районі м. Києва №529/06 від 14.06.2010р. вбачається, що відповідач відмовив позивачеві у здійсненні перерахунку пенсії (а.с. 15-16).
Згідно зі статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів IІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами IІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Вказані норми Закону були змінені 28.12.2007 року, нова редакція зазначених статей 50, 54 Закону набрала чинності з 01.01.2008 року.
Вказані зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.
Згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).
Частиною 1 ст. 33 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності.
Згідно зі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що в усіх випадках розмір пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, не може бути нижчим: - по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.
Зі змісту статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, для позивача, як інваліда II групи, з моменту призначення пенсії йому Управлінням Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, щодо якої встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, розмір державної та додаткової пенсії повинен був розраховуватися, виходячи з наведених вище розмірів.
Суд не приймає доводи відповідача в тій частині, що відповідно до ч. 4, 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку з настанням інвалідності або втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого Відповідач – Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва керувався розміром, визначеним постановами КМУ, оскільки надання законодавцем права Кабінету Міністрів України встановлювати порядок і розмір виплат не означає, що останній може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Законом.
Тобто, Кабінет Міністрів України має встановлювати порядок виплат, не порушуючи при цьому положень Закону.
Таким чином, доводи Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про призначення пенсії позивачеві виключно на нормах, які встановлені Постановами Кабінету Міністрів України, не можуть прийматись судом як доказ правомірності діянь відповідача, оскільки спірні правовідносини регулюються Законами і саме Законом чітко вказаний розмір державної та додаткової пенсій.
Оскільки положення статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими передбачені нарахування та виплата державної пенсії для інвалідів IІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком діяли до набрання законної сили нової редакції зазначених статей – до 01.01.2008 року, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги в період з 01.03.2009 року по 01.07.2010 року включно, з урахуванням виплачених позивачеві сум за вказаний період.
Вимога позивача про здійснення перерахунку та виплати йому основної та додаткової пенсію, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи II категорії, згідно з вимогами ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 30 % від мінімальної пенсії за віком за період з 01.07.2007 року по 01.02.2009 року підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідно до цієї статті (Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4) призначається додаткова пенсія. Крім того, як вбачається із заяви про призначення/перерахунок пенсії, яка є наявна в матеріалах справи та власноручно підписана позивачем, він з 23 січня 2008 року отримував пенсію за віком.
Крім того, вимоги позивача про призначення йому як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (II групи інвалідності) основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», також задоволенню не підлягають як безпідставні, оскільки право позивача на дану виплату встановлено та гарантовано Законом і здійснюється у встановленому Законом порядку, а відповідно до ст.ст. 1, 3 ЦПК України судом здійснюється захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів, що виключає їх захист на майбутнє.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120, 00 грн..
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120,00 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 року позивач звільнений від сплати судового збору та не просить суд стягнути з відповідача судові витрати по справі. Тому суд діє на підставі ст. 11 ЦПК України та не виходить за межі позовних вимог, приймаючи те, що Позивач приймає судові витрати на себе.
Керуючись ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 50, 51, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 10, 11, 57-61, 209, 210, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії - задовольнити частково.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, суми додаткової пенсії, як особі віднесеної до 2 (другої) категорії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком (встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у період з 23.01.2008 року по 01.02.2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 01.03.2009 року по 01.07.2010 року державної пенсії в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", взявши за основу розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених йому за вказаний період виплат.
У решті позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: