№2-2431/1-2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( заочне )
20 вересня 2009 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Метелешко О.В.
при секретарі Паєті О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну праву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків,-
В С Т А Н О В И В:
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків.
25 травня 2010 року ухвалою суду було надано позивачу строк на усунення недоліків, які він усунув та уточнив.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідно до Договору купівлі-продажу квартири, йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1.
23 грудня 2009 року, між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди житлового приміщення строком на 11 місяців.
За згодою сторін, Договором встановлена щомісячна плата за оренду квартири в розмірі 2 300 грн., яка здійснюється до 23 числа кожного місяця.
Першу сплату за оренду квартири ОСОБА_2 внесла у момент укладення угоди за перший місяць оренди у розмірі 2 300 грн., а 22.01.2010 року було внесено плату за оренду квартири за другий місяць у розмірі 2 300 грн.
Наступні платежі за оренду квартири до позивача не надходили, внаслідок чого, за період з 24.01.2010 р. по 06.02.2010 р. утворилась заборгованість за оренду квартири у сумі 847 грн.
Згідно з пунктом 1.4 заставна сума в розмірі 2 300 грн. відповідачем не вносилась, що є порушенням п. 1.4 Договору. Вона мала, згідно додаткових умов договору, внести 23.01.10р. заставну суму 1 150 грн. та решту 23.02.2010 р. - 1 150 грн., але відповідач, посилаючись на тяжке матеріальне становище просила дати відстрочку на виплату цих грошей.
Борг відповідача по квартплаті за 3 місяці становить 315 грн., за світло та воду (по лічильнику) становить 100 грн. Отже, утворилась загальна сума боргу за комунальні послуги у сумі 415 грн.
Таким чином, розмір матеріальної шкоди становить 3 562 грн.
Позивач у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, що дає підстави до розгляду справи у її відсутність та ухвалення заочного рішення, відповідно до ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, допитавши свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до Договору купівлі-продажу квартири, позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 10-12).
23 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір оренди житлового приміщення строком на 11 місяців (а.с. 6-7).
Відповідно до п. 1.1 вищевказаного Договору, позивач надав відповідачу в тимчасове платне користування квартиру загальною площею 41 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, для проживання ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Згідно з пунктами 1.2, 1.5 Договору оренди житлового приміщення, за згодою сторін встановлена щомісячна плата за оренду квартири в розмірі 2 300 грн., яка повинна здійснюватися до 23 числа кожного місяця.
Відповідно до пункту 1.4 та додатковими умовами вищевказаного Договору, відповідач повинна надати позивачу заставну суму у розмірі 2 300 грн., яка повертається відповідачу після закінчення оренди, після перевірки стану квартири та перевірки оплати комунальних послуг та телефонних переговорів.
Першу сплату за оренду квартири ОСОБА_2 внесла у момент укладення угоди за перший місяць оренди у розмірі 2 300 грн., а 22.01.2010 року було внесено плату за оренду квартири за другий місяць у розмірі 2 300 грн.
Однак, подальші платежі відповідачем за оренду квартири не здійснювались, внаслідок чого, за період з 24.01.2010 р. по 06.02.2010 р. утворилась заборгованість за оренду квартири у сумі 847 грн.
Також відповідачем не було внесено заставну суму у розмірі 2 300 грн., що є порушення пункту 1.4. Договору оренди житлового приміщення.
Пунктом 1.6 вищевказаного Договору на відповідача покладено обов’язок сплачувати за свій рахунок телефонний зв’язок, кабельне телебачення, електроенергію та воду (при наявності лічильників), однак свої обов’язки відповідач не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість за комунальні послуги у сумі 415 грн.
Все вищезазначене підтверджується також і показами свідка ОСОБА_3, який показав, що він є засновником ПП «Успіх», яке займається наданням послуг у сфері нерухомості. ОСОБА_1 звернувся до нього, повідомивши, що хоче здати в оренду квартиру АДРЕСА_1 та просив допомогти у цьому. Після цього, до них в агенцію звернувся представник ОСОБА_2, який займався пошуком квартири для неї. Сторони зустрілися, узгодили всі умови. Після того, як вони домовилися, свідок зустрівся з ними у АДРЕСА_2. Свідок був особисто присутній при підписанні Договору. ОСОБА_2 погодилася з усіма умовами Договору та відразу сплатила суму за перший місяць у розмірі 2 300 грн. Десь місяці два було все нормально. Через два місяці зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що йому стало відомо про те, що наймачі з’їжджають, а на його неодноразові дзвінки не відповідають, просив йому допомогти. Свідок особисто сам телефонував до ОСОБА_2 та її цивільному чоловіку, який з нею проживав у даній квартирі, але з ним ніхто не хотів розмовляти, а якщо і розмовляли, то в дуже грубій формі. Після неодноразових дзвінків, вони з ОСОБА_1 зрозуміли, що ніхто нічого сплачувати не буде і свідок запропонував позивачу звернутися з позовом до суду за захистом своїх законних прав. При укладенні Договору, при свідку особисто ОСОБА_2 передала суму 2 300 грн. за оренду квартири за перший місяць, заставну суму вона не сплачувала. Умови заставної суми прописані у Договорі, але вони наймачем не виконані. Відповідно до пункту 1.6. Договору, входила і сплата квартплати, що також наймачем не виконано.
На підставі вищенаведеного вбачається, що свої зобов’язання за Договором оренди житлового приміщення, ОСОБА_2 не виконує, внаслідок чого, за період з 24.01.2010 р. по 06.02.2010 р. у неї утворилась заборгованість у сумі 3 562 грн.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов’язання не виконала, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави державне мито у сумі 51,00 грн., оскільки позивач є учасником бойових дій, та на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37,00 грн.
На підставі ст. ст. 526, 629 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226, 294 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі у сумі 3 147 грн. 00 коп., заборгованість за комунальні послуги – 415 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн. 00 коп., а всього – 3 599 (три тисячі п’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито у сумі 51 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: