Справа № 2-1529/1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
17 вересня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючої судді Астахової О.О.,
при секретарі: Сиволап О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,
в с т а н о в и в :
Позивач звернулась до суду з позовом про поділ спільно нажитого нерухомого майна подружжя, набутого у шлюбі з відповідачем. Шляхом виділення у її власність земельної ділянки загальною площею 0,075 га, яка розташованої в садовому товаристві «Надія» на території Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області, а у власність відповідача - виділити квартиру АДРЕСА_1. Крім того, зобов’язати ОСОБА_2, сплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частини вказаної квартири з врахуванням вартості частини зазначеної земельної ділянки у розмірі 197 760, 00 грн., а також відшкодувати понесені останньою судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120, 00 грн..
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 12 серпня 1993 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві. За час перебування у шлюбі, подружжям було набуто земельну ділянку загальною площею 0,075 га, яка розташована в садовому товаристві «Надія» на території Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області, а також квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.10.1997 року. 23.04.2004 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбів 23.04.20024 року зроблено запис за № 464. Оскільки між сторонами не досягнуто згоди про поділ спільного нерухомого майна, це змушує позивача звернутись з даним позовом до суду.
В судовому засіданні представник позивача зменшив позовні вимоги, просив суд поділити майно набуте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період шлюбу, виділивши у власність позивача земельну ділянку загальною площею 0,075 га, яка розташована в садовому товаристві «Надія» на території Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області, в натурі. А у власність відповідача виділити квартиру АДРЕСА_1. Зазначив, що не зважаючи на те, що ринкова вартість квартири вища, ніж ринкова вартість земельної ділянки, вимогу про стягнення з відповідача грошової компенсації на користь позивача він не підтримує. Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700,00 грн.. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду просить стягнути на користь останньої з відповідача. З врахуванням даних уточнень просив позов задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, зокрема через оголошення в газеті «Урядовий кур’єр» та направленням рекомендованих поштових відправлень, про причини неявки суд не повідомив. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності, клопотань про перенесення судового засідання або заперечень проти позову чи заяв про розгляд справи за його відсутності суду не надано.
Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати та вирішувати справу відповідно до вимог ст.ст. 224,225 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 серпня 1993 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Відповідно до даних свідоцтва серії НОМЕР_1 від 23.04.2004 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбів 23.04.2004 року зроблено запис № 464.
Під час перебування сторін у шлюбі ними придбано квартиру АДРЕСА_1, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності на підставі договору купівлі-продажу від 27.10.1997 року та земельну ділянку загальною площею 0,075 га, яка розташована на території садового товариства «Надія» Бориспільського району, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія І-КВ № 084198 від 21.11.2001 року виданого за рішенням виконкому Кіровської сільської ради народних депутатів від 27.10.1999 року.
Для з»ясування питання чи належить спірна земельна ділянка на праві особистої власності відповідачу, судом було направлено запити до Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області, відділу Держкомзему Бориспільського району Київської області. Відповіддю від 18.06.2010 року № 385/2-17 за підписом сільської Голови Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області повідомлено, що в матеріалах виконкому рішення про передачу в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,075 га для ведення садівництва в с/т «Надія» відсутнє. За даними відповіді Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області від 13.09.2009 року № 2231 з приводу надання копії технічних документацій зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку гр.. ОСОБА_2, що розташовані в СТ «Надія» на території Кіровської сільської ради Бориспільського району, Київської області повідомлено, що вищезазначені матеріали не перебувають на зберіганні в архіві управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області.
Отже, будь-яких доказів, на підтвердження належності земельної ділянки площею 0,075 га, яка розташована на території садового товариства «Надія» Бориспільського району на праві особистої власності відповідачу – сторонами суду не надано. А тому, реєстрація права власності на спірну земельну ділянку, придбану сторонами у шлюбі, лише на ім»я одного з подружжя – відповідача ОСОБА_2, не спростовує презумпції належності вищевказаної земельної ділянки до спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч.1 ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно даних висновку про вартість об’єкта оцінки наведеного в звіті про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки площею 0,075 га, розташованої за адресою: Київська область, Бориспільській район, Кіровська сільська рада, садове товариство «Надія» від 09.09.2010 року, ринкова вартість земельної ділянки для ведення садівництва, що належить ОСОБА_2 становить 31 317,00 грн. без урахування ПДВ.
За даними висновку про вартість об’єкта оцінки двокімнатної квартири АДРЕСА_1 від 09.09.2010 року, ринкова вартість квартири на дату оцінки складає 438 336,00 грн.
Відповідно до ст.. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За таких обставин, суд вважає, що права позивача та відповідача не будуть порушені, якщо поділ спільної сумісної власності подружжя, розділити між сторонами в натурі. Зокрема, виділити позивачу земельну ділянку площею 0,075 га, розташовану за адресою: Київська область, Бориспільській район, Кіровська сільська рада, садове товариство «Надія», вартістю 31 317,00 грн., без урахування ПДВ, а відповідачу квартиру АДРЕСА_1, вартістю 438 336,00 грн. При такому розподілі, суд керується принципом диспозитивності сторін, враховуючи те, що за відповідачем визнається право власності на спірну квартиру, вартість якої в декілька разів перевищує вартість спірної земельної ділянки виділеної позивачу. Питання присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, не вирішується судом, оскільки допускається лише за згодою одного з подружжя, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Згідно ч.3 ст. 372 ЦК України майно, у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню, а право спільної сумісної власності позивача і відповідача на земельну ділянку загальною площею 0,075 га, яка розташована в садовому товаристві «Надія» на території Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області та на квартиру АДРЕСА_1 – припиненню.
Крім того, на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені останньою судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1 700, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120, 00 грн..
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 10, 11, 58 -61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 233 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 68-71 СК України, ст. 372 ЦК Українни суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна - задовольнити.
Визнати право власності на земельну ділянку загальною площею 0,075 га, яка розташована в садовому товаристві «Надія» на території Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області за ОСОБА_1.
Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.
Припинити право власності на земельну ділянку загальною площею 0,075 га, яка розташована в садовому товаристві «Надія» на території Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області за ОСОБА_2.
Припинити право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1 700, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120, 00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.О. Астахова