Справа № 2-1343/1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої – судді Астахової О.О.,
при секретарі: Сиволап О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду» Дніпровської районної у м. Києві ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за користування житлом,
в с т а н о в и в :
Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду» Дніпровської районної у м. Києві ради звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, які проживають у АДРЕСА_1, заборгованість за користування житлом в період з 01.01.2002 року по 01.09.2009 року, у розмірі 3 126, 88 грн., що не сплачується відповідачами у добровільному порядку, а також суму понесених витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі – 30,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, до суду надав заяву, в якій просить провести судове засідання без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, виходячи з доводів, якими обґрунтовується позовна заява, просив позов задовольнити, проти ухвалення рішення не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з’явилась, надала до суду заяву, в якій просить провести судове засідання без її участі, позовні вимоги визнає частково, не заперечує проти стягнення з неї заборгованості за користування житлом за останні три роки, просила суд застосувати наслідки спливу строків позовної давності та врахувати, що її син ОСОБА_3 з вересня місяця 2010 року не проживає та не зареєстрований в АДРЕСА_1.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05.08.2010 року, солідарно стягнуто з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду» Дніпровської районної у м. Києві ради заборгованість за користування житлом в сумі 3 126,88 грн. та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.09.2010 року, за заявою ОСОБА_1, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05.08.2010 року скасовано.
У судове засідання представником позивача надано суду довідку форми № 3 від 22.09.2010 року № 878, зі змісту якої вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована та проживає відповідач ОСОБА_1, яка являється власником даної квартири, що підтверджується договором дарування від 22.03.1997. Інших наймачів станом на 22.09.2010 року немає .
Виходячи з цього, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.ст. 156,160,162 ЖК України, п. 9 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 року №572, зі змінами і доповненнями від 14.01.2009 року.
Згідно ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Проте, за даними наданого представником позивача розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги вбачається, що в період з 01.01.2002 року по 01.09.2009 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за користування житлом, у розмірі 3 126, 88 грн., яка нею не сплачена (а.с. 8-9).
Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила застосувати строки позовної давності та стягнути з неї заборгованість за користування житлом за останні три роки.
Відповідно до ст..256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За ст.. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 являється єдиним власником та наймачем квартири АДРЕСА_1, звернулась до суду з письмовою заявою про застосування наслідків спливу строку позовної давності, дій які б свідчили про визнання свого боргу з травня місяця 2005 року по вересень місяць 2009 року нею не вчинялось, то позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості за користування житлом по квартирі АДРЕСА_1 за останні три роки з дня пред’явлення позову до суду, тобто за період з 01.02.2007 року по 01.09.2009 року в сумі – 1 777,95 грн., а також понесені судові витрати, що складаються з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі - 30,00 грн.
Крім того, на підставі ч.3 ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 51, 00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212, 213-216, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 256,257, 264, 267 ЦК України, ст.ст. 156,160,162 ЖК Української РСР, п. 9 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 року №572, суд,
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду» Дніпровської районної у м. Києві ради заборгованість за користування житлом в сумі 1 777,95 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі - 30,00 грн., а всього 1 807 (одна тисяча вісімсот сім) гривень 95 копійок.
В іншій частині – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справ, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.О. Астахова