Справа № 2-1293/1-2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Метелешко О.В.
при секретарі Паєті О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила розірвати договір про сплату аліментів на утримання дітей, укладений 14 лютого 2009 року між нею та ОСОБА_2, та стягнути з відповідача: заборгованість по аліментам на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, за період з березня 2009 року по 2010 рік з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 20 000 гривень; заборгованість по сплаті грошових коштів на їх забезпечення одягом, спортивним та шкільним приладдям на 2009 рік у розмірі 2 000 гривень; заборгованість по сплаті грошових коштів на їх оздоровлення за 2009 рік у розмірі 1 000 гривень, загальна сума – 23 000 гривень.
Позивач, у попередньому судовому засіданні 24.02.2010 року, надала суду уточнення до позовної заяви, де просила її позовні вимоги в частині розірвання договору про сплату аліментів на утримання дітей, укладеного 14 лютого 2009 року, залишити без розгляду, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по аліментам та інших грошових коштів, збільшила до 27 000 грн.
14 квітня 2010 року через канцелярію суду позивач знову подала уточнення до позовної заяви, де просить стягнути з відповідача заборгованість по аліментам на утримання неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 та заборгованість інших грошових коштів у розмірі 31 000 гривень.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2009 року між нею та відповідачем шлюб розірвано.
Від шлюбу у них є двоє неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, які з початку 2009 року проживають з позивачем.
14 лютого 2009 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір про сплату аліментів на утримання дітей, посвідчений нотаріусом, відповідно до якого, їх виплата починається з 1 березня 2009 року.
Відповідач ОСОБА_2 з 1 березня 2009 року аліменти на неповнолітніх дітей не сплачує, у додаткових витратах на них не бере жодної участі, внаслідок чого з урахуванням уточнень позовних вимог, утворилася заборгованість у розмірі 31 000 грн.
У судовому засіданні позивач, її представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання з"явився, позов з урахуванням уточнених позовних вимог визнав у повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що від шлюбу, розірваного 16 квітня 2009 року Дарницьким районним судом м. Києва, позивач з відповідачем мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 16-17).
14 лютого 2009 року між сторонами було укладено договір про сплату аліментів на утримання дітей, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстраційним номером № 163, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 зобов’язався виплачувати аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей (а.с. 18).
Пунктами 1-3 вищевказаного Договору, встановлено розмір, строки та порядок виплати аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття у виді твердої грошової суми, розмір якої становить 500 грн. на кожну дитину, а згідно з п. 4 Договору, ОСОБА_2 зобов’язався здійснювати виплату аліментів щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця за минулий місяць.
Відповідно до п. 7 Договору, ОСОБА_2 зобов’язався двічі на рік до першого березня та першого вересня за погодженням з позивачем купувати одяг, шкільне, спортивне приладдя на суму 1 000 гривень на кожну дитину. Порушуючи ці умови Договору, відповідач не приймає жодної участі у забезпеченні дітей одягом, шкільним та спортивним приладдям, грошових коштів не надавав.
Зокрема, згідно з п. 8 Договору, у разі проведення дітьми канікул з позивачем, відповідач зобов’язався додатково виплачувати на їх оздоровлення по 500 грн. на кожну дитину.
Зазначені виплати, відповідно до п. 19 Договору, починаються з 1 березня 2009 року, однак відповідач їх не сплачує.
Згідно пункту 14 Договору, сторона, що порушила зобов’язання за цим Договором, повинна усунути ці порушення, а в разі прострочення виплати, ОСОБА_2 зобов’язаний сплатити пеню в розмірі одного відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше 100 % простроченої суми.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість відповідача за несплату аліментів з урахуванням пені та грошових коштів, належних до сплати в рахунок участі в додаткових витратах на неповнолітніх дітей, складає – 31 000 гривень, а саме: 26 000 грн. – заборгованість відповідача за несплату аліментів з урахуванням пені, 2 000 грн. – заборгованість за грошовими зобов’язаннями відповідача в рахунок участі у забезпеченні дітей одягом, шкільним та спортивним приладдям за 2009 рік, 1 000 грн. - заборгованість за грошовими зобов’язаннями відповідача в рахунок участі у оздоровленні дітей у літній період 2009 року, 2 000 грн. – заборгованість за грошовими зобов’язаннями відповідача в рахунок участі у забезпеченні дітей одягом, шкільним та спортивним приладдям за перше півріччя 2010 року (а.с. 51-52).
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а згідно зі ст. 189 СК України, вони мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Виходячи з положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов’язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Таким чином суд вважає, що відповідач порушив права позивача і вони підлягають захисту, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 180-182, 184, 189, 191, 196 Сімейного Кодексу України, ст..ст. 526, 610, 625 ЦК України, ст. ст. 10, 57, 58, 81, 88, 212-215, ЦПК України, суд,-
в и рішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, проживає:АДРЕСА_2 заборгованість по аліментам на утримання неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, за період з березня 2009 року по квітень 2010 року з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 26 000 грн., заборгованість по сплаті грошових коштів на забезпечення неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одягом, спортивним та шкільним приладдям в розмірі 4 000 грн., а також заборгованість по сплаті грошових коштів на оздоровлення неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за 2009 рік в розмірі 1 000 грн., а всього – 31 000 (тридцять одну тисячу) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.
Суддя: